Як часто в житті нам доводиться стикатися з порушенням наших прав? Чи можна цьому запобігти і протистояти? За соціологічним дослідженням «Що українці знають і думають про права людини», яке вже третій рік поспіль проводить Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, 61% опитаних визнає, що в Україні існує така проблема, як дискримінація. Часто дискримінованими вважають себе 6,5% опитаних, іноді з цією проблемою стикаються понад 26% респондентів. Начебто це й не дуже багато. Та ми принаймні почали визнавати існування цієї проблеми, адже ще півтора десятка років тому більшість українців вважала, що такої проблеми взагалі не існує. Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» набув чинності 6 вересня 2012 року. Він визначає її як рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї щодо особи чи групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина.

Уряди країн-членів Ради Європи мають створити постійні консультаційні механізми, які дадуть змогу національним меншинам брати ефективну участь в обговоренні всіх проблем, які стосуються їхніх прав, і впливати на їх розв’язання. Про це йдеться у резолюції ПАРЄ «Збереження національних меншин у Європі», яку підготувала сербська депутатка від групи Європейської народної партії Ельвіра Ковач і яку було ухвалено під час весняної сесії асамблеї.

Перед людством постало чимало викликів (пандемія коронавірусної хвороби, глобальні кліматичні зміни, екологічні катастрофи тощо), які потребують невідкладного реагування для збереження життя на планеті Земля.

Відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі — Закон) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) розглянула:
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАІЗОЛ» та товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ОРЕОЛ — 1» (далі — Заявник) про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких видів виробів з асфальту або аналогічних матеріалів походженням з Республіки Білорусь та Російської Федерації (далі — скарга);

Відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі — Закон) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) розглянула:
подану асоціацією виробників картоплі та крохмалепродуктів України від імені Приватного багатопрофільного підприємства «Вимал» (далі — Заявник) скаргу про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну картопляного крохмалю походженням з Республіки Білорусь (далі — скарга);

Відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (далі — Закон) за заявою ТОВ «Асканія-Флора» (далі — Заява) рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) від 22.05.2020 № СП— 449/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну зрізаних свіжих троянд незалежно від країни походження та експорту.

Повний текст інтерв’ю Президента України Володимира Зеленського французькому виданню Le Figaro. Розмова відбулася 13 квітня 2021 року у Києві. 

Перша партія вакцин, розроблених німецькою біотехнологічною компанією BioNTech спільно з американським фармакологічним концерном Pfizer, прибула в нашу країну минулої п’ятниці. Відбулося це завдяки глобальній ініціативі COVAX, за якою Україна безкоштовно отримала 117 тисяч доз препарату Comirnaty — саме так названо вакцину.

Слов’янськ посідає особливе місце в новітній історії України. Адже це місто із 100-тисячним населенням на півночі Донецької області стало найпершим із окупованих проросійськими незаконними збройними формуваннями у квітні 2014 року. І саме його жителі першими змогли переконатися, що зблизька «рускій мір» разюче відрізняється від пропагандистського дурману і дешевої приманки.

Уже багато днів поспіль український та світовий медіапростір розривають тривожні повідомлення про нарощування присутності російського військового контингенту у Криму й на Донбасі. На східному кордоні та в окупованому Криму РФ розмістила майже 80 тисяч військових, прикриваючись казкою про військові навчання. До них слід додати ще 30 тисяч проросійських бойовиків та офіційних військових РФ на Луганщині й Донеччині.