Понад три роки тому парламент ухвалив Кримінальний процесуальний кодекс, де одним з основних завдань кримінального провадження визначалось забезпечення швидкого, повного й неупередженого розслідування і судового розгляду. На жаль, практика його застосування засвідчила наявність норм, які не дають змоги дотримуватися розумних строків у кримінальному провадженні. 

Перші місця хіт-параду найгірших трас в Україні вже другий рік поспіль утримують дві миколаївські. Ті, що частково проходять територією області. Ідеться про трасу національного значення Н-11 Дніпро — Кривий Ріг — Миколаїв та Н-14 Олександрівка — Кропивницький — Миколаїв. Стан цих доріг давно став приводом для чорного гумору в соціальних мережах та розповсюдженим тегом. Користувачі щодня розміщують фото, відео та власні коментарі з приводу проїзду так званими дорогами. Дорожники запевняють, що роблять усе можливе в межах передбаченого фінансування. Водії скаржаться на нездоланні перешкоди та зруйнований автотранспорт. І всі мають рацію. 

У Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана зберігається майже 9 тисяч творів образотворчого й декоративно-ужиткового мистецтва XVI—ХХІ століть. В основі його — унікальна колекція Галаганів, яка зачаровує творами західноєвропейського і вітчизняного мистецтва XVII—XIX століть, портретами представників дев’яти поколінь цього роду та їхніх відомих родичів — Розумовських, Дараганів, Маркевичів, Ламсдорфів, народними картинами, зокрема славнозвісними козаками Мамаями. У його директора Ірини РАЛЬЧЕНКО розпитую, як музей став одним із найбільших в області осередків культури. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Істинно великий росіянин

Преса свідомих громадян

Нелицемірне «Дзеркало» видатного кінорежисера

Багато хто переконаний, що за останні три постреволюційні буремні роки українці значно стрімкіше й ефективніше почали позбуватися соціальної амнезії, ніж це їм вдавалося впродовж понад двох десятиліть Незалежності. І справді, частина наших громадян нарешті усвідомила себе окремішнім і самодостатнім народом, зацікавилася своїм минулим, у деяких людей з’явилася тяга до автентичного, національного. 

Напівправда завжди була і залишається набагато небезпечнішою від очевидної неправди. Оскільки вона дає широке поле для маніпуляцій, домислів та висновків, які не мають нічого спільного з реальністю. Тому її найчастіше використовують політики, неперебірливі журналісти, продукуючи на замовлення фейкові сенсації, які інколи поширюють навіть солідні видання. Не замислюючись при цьому, що їхня всеїдність досить часто рикошетить негативом як по економічних інтересах, так і по міжнародному іміджу держави. Підтвердженням цього може стати історія, про яку йтиметься далі. 

Кожен, хто бував в Ужгороді, добре знає, що саме тут розташовано  перехід кордону до Словаччини, європейської держави з 5-мільйонним населенням. Не дивно, що й в українській Закарпатській області живе їхня численна етнічна група. До речі, як і в інших сусідніх європейських державах — у Сербії, Хорватії, Румунії, Угорщині. До більшості з цих країн словаки прийшли на запрошення їхніх урядів як переселенці, займаючи там вільні землі.  У міжвоєнний період кількість словаків на Закарпатті, яке тоді входило до складу Чехословаччини, сягала 38 тисяч. Проте одразу після Другої світової їм довелося пережити складні часи: згідно з підписаною радянсько-чехословацькою угодою і закриттям кордонів переважна частина жителів краю цієї національності змушена була переїхати на рідномовну батьківщину — Словаччину. Натомість із країни-сусідки до України переїхали тисячі русинів-українців. 

Найближчі десять років будуть визначальними і для Європейського Союзу, і для України, переконаний Президент Петро Порошенко.  У промові  «Майбутнє Європи» на конгресі Європейської народної партії він наголосив:  «Супротивники Європи не заспокояться. Антиєвропейські сили все ще на ногах. Росія робитиме  все можливе, щоб зіштовхнути ЄС зі скелі. Кремль ніколи не відкидав спроб побудувати альтернативну Європу. Щоб це відбулося, вони поширюватимуть невпевненість і недовіру в наших суспільствах», — підкреслив Петро Порошенко, додавши, що Росія сповідує головний принцип: розподіляй і володарюй. 

З їхніх вуст наша країна дізнається про світ, а світова спільнота — про Україну. Саме тому праця журналіста-міжнародника важлива й відповідальна. Медійникам нині доводиться працювати в умовах гібридної війни, яку сусідня країна-агресор невпинно нав’язує всьому світові. Тож з огляду на сучасні виклики майстри слова потребують відповідної професійної підготовки, практичних навичок. Актуальні проблеми галузі порушили представники Міністерства закордонних справ, Міністерства інформаційної політики, відомі дипломати й медійники, викладачі українських та іноземних університетів під час круглого столу «Міжнародна журналістика в Україні: пошук освітньої моделі». 

Серед численних розмов про стабілізацію й позитивні зрушення в економіці, з одного боку, та про негативні наслідки торгової блокади на Донбасі й призупинення дії антидемпінгових мит щодо імпорту російських добрив — з другого, в суспільстві, на мій погляд, залишилася непоміченою найважливіша ініціатива уряду України. Ідеться про ініціативу Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, що дає старт реформуванню однієї з ключових галузей вітчизняної промисловості — сільгоспмашинобудування: надання з державного бюджету коштів обсягом 550 мільйонів гривень на компенсацію 20% вартості техніки та обладнання для АПК. На відміну від попередніх спроб, нинішній підхід полягає в тому, що не виробники (як практикують у багатьох країнах), а покупці отримають компенсацію за умови, що продавець і його техніка відповідатимуть певним критеріям.