Дорогою із Сум до Харкова першим містом неодмінно буде невеличкий, однак навдивовижу ошатний і затишний Тростянець. Хоч він і має тезок в Україні, разюче відрізняється не тільки від них, а й від десятків і сотень подібних населених пунктів нашої країни.І це не перебільшення чи якась земляцька бравада. Ті, хто не були тут років 8—10, настільки приємно вражені, що не шкодують найвищих епітетів. Ті ж, хто вперше в місті, також не приховують захоплення, наголошуючи, що не треба їхати шукати Європу десь там, за кордоном, якщо вона ось тут, поряд, на берегах тоненької річки Боромля, яка блакитною стрічкою оперізує місто.

Як похвалився колега-фотожурналіст, у пошуках кадрів він пішки пройшов містом понад 10 кілометрів і скрізь бачив лише добротний тротуар або ж вимощені плиткою доріжки. Це нагадало йому такий собі міні-Париж (хоч і без Ейфелевої вежі), однак із золотими банями місцевого собору, акуратними кольоровими дахами житлових будинків, густою зеленню дерев, що обрамлюють доріжки й алеї.

Віддаючи належне іншим містам, усе-таки стверджуватиму, що сумський Тростянець особливий: за комфортом проживання, рівнем житлово-комунальних послуг, культурно-мистецькою аурою, загальною турботою про тих, хто тут живе і працює.

Фото Володимира Коваленка

Знайомтеся: Юрій Бова та його команда

Тростянецькому міському голові Юрію Бові 44. Він місцевий: тут закінчував школу, звідси поїхав до Харкова здобувати вищу освіту в автомобільно-дорожньому університеті. Повернувшись, не шукав щастя в далеких світах — зайнявся підприємницькою діяльністю. З  часом став депутатом міської ради, а в 2005-му його вперше обрали міським головою — тобто у 33 роки. А вже на всіх наступних виборах земляки більшістю голосів тричі поспіль довіряють йому головну посаду Тростянця.

Коли випадає спілкуватися з Юрієм Анатолійовичем, привертає увагу одна деталь: він з пам’яті оперує сотнями цифр і фактів, ніколи не звертаючись по допомогу до помічників чи спеціалістів. Тобто максимально глибоко обізнаний з будь-якою темою міста. Навіть опоненти визнають: а таки господар Юрій Бова, бо за роки головування зумів створити професійну команду однодумців і налагодити чітку і прозору роботу всього міського механізму.

Нині в апараті ради працюють 37 людей середнього віку. Цифровий збіг? Можливо. Але кожен професіонал. Спільними зусиллями тут створили чіткі й головне — прозорі принципи роботи, які заслуговують високої і вдячної оцінки насамперед місцевих жителів.Чого тільки варта система електронного голосування «Голос», яку порівняно недавно запровадили: вона видає і зберігає повну картину всіх  процедурних моментів, унеможливлюючи будь-яке кнопкодавство чи сумнівні оборудки. Кожен депутат має особистий планшет, у голови та секретаря — ноутбуки, плазмовий телевізор оприлюднює всі результати голосувань. Тобто немає жодних підстав у чомусь сумніватися.

Якщо є потреба чи питання, будь ласка: громадяни міста можуть без жодних обмежень бути присутніми на сесіях, які, до речі, транслюють у режимі онлайн.   Одне слово, те, до чого прагнули голова міста і його команда, здійснилося: городяни причетні до всіх подій, що відбуваються, мають усі можливості впливати на прийняття рішень.Та це лише один штрих до стилю їхньої роботи. Хоч би яку сферу діяльності аналізувати, неодмінно знаходяться неповторні родзинки, завдяки яким Тростянець є саме тим Тростянцем, якому немає аналогів.

Усі дороги ведуть… до ринку

У пам’яті жителів і гостей міста зберігаються недавні картинки з життя місцевого ринку, який, м’яко кажучи, не відзначався акуратністю і чистотою. Сміття, калюжі, обшарпані ятки, вічно невдоволені й засмикані підприємці, що з ранку до вечора гибіли біля свого товару, щоб заробити на прожиття. І так упродовж півтора десятиліття — саме стільки часу ринок був комунальним підприємством районної ради. Однак торік у лютому за наполяганням депутатів районної та міської рад підприємство передали у власність міської громади. Не чекаючи манни небесної, швиденько взялися наводити порядок. Насамперед змінили керівництво підприємства і впорядкували його штат, надали фінансову підтримку обсягом майже 1,2 мільйона гривень, звільнивши від сплати річного податку, який становить майже 400 тисяч гривень. Водночас ретельно вивчали думки і пропозиції підприємців на предмет шляхів і методів поліпшення ситуації. На цій основі склали покроковий план, розробивши насамперед схему розміщення торговельних павільйонів на денному ринку.

Через міський ЦНАП 46 підприємців одержали дозволи і встановили стільки само сучасних павільйонів, всі гуртом упорядкували територію, відремонтували м’ясний і молочний павільйони, затвердили графік роботи з 7-ї до 22-ї години. А далі — справа самих підприємців і запущеного механізму. Невдовзі тут створили 126 нових робочих місць, з яких 70 — на центральному і 56 — денному ринку. Тепер до міського бюджету щомісяця надходять понад 34 тисячі гривень податків, а саме підприємство за останні 9 місяців минулого року одержало 545 тисяч гривень доходу (для порівняння: за весь 2015-й — лише 313 тисяч). Та чи не найголовніше — ринок став естетично вишуканим, чистим, упорядкованим. Щодня тут бувають тисячі покупців, які зазначають: на цій території можна організовувати навіть культурно-мистецькі заходи, настільки вона затишна і комфортна.

Інвестиції як індикатор економіки

Коли кажуть про Тростянець, то неодмінно згадують шоколадну фабрику. І це закономірно і справедливо, бо вже впродовж кількох десятиліть тут успішно функціонує солодке виробництво. Як і будь-яке інше, шоколадне теж зазнавало і злетів, і падінь. Добре, що останнім часом ситуація стабілізувалася, але ж результат не приходить за помахом чарівної палички.Жителі райцентру чудово знають, наскільки складно було, коли збанкрутував місцевий цукровий завод і сотні городян втратили роботу. Довелося міській владі неабияк попрацювати, щоб привести інвестора саме у своє місто і переконати його, що тут він почуватиметься найкомфортніше.Новим господарям відвели додатково 30 гектарів землі й надали пільгові умови на її оренду впродовж трьох років — на час зведення виробничих корпусів. А представника підприємства навіть ввели до складу виконкому, щоб мав змогу впливати на прийняття тих чи тих рішень у найкоротші терміни.

Поступово ситуація вирівнялася, і вже невдовзі завдяки вкладеним мільйонним інвестиціям вдалося відкрити цех пакування розчинної кави, а за ним — сучасне бісквітне виробництво. Так сотні жителів одержали гідно оплачувану постійну роботу, а соціальна сфера — грошовитого і турботливого господаря. Після цього влада міста дійшла висновку: на основі ПрАТ «Монделіс Україна» можна створити потужний промисловий кластер, який би забезпечував шоколадно-бісквітне виробництво сировиною — приміром борошном, сухим молоком, яєчним порошком, цукром тощо.

Задумали — зробили. Першим відгукнулося ТОВ «Торговий дім «Ельдорадо», що виготовляє борошно. Після відповідної реконструкції й переоснащення вдвічі збільшили кількість робочих місць, а вироблену продукцію постачають не тільки місцевій фабриці, а й за кордон. Нині кластерну сторінку в Тростянці наполегливо заповнюють. Концепція розвитку промислового парку одержала підтримку в Мінрегіоні, Мінекономрозвитку, її затвердив уряд. З Державного фонду регіонального розвитку надано 3,6 мільйона гривень для підведення необхідних комунікацій, що відкриває гарні перспективи для залучення нових інвесторів. 

ДОВІДКА «УК»

Місто Тростянець засновано 1660 року. Населення — 21,6 тисячі осіб. Площа — 3020 гектарів. На його території функціонують 5 дошкільних навчальних закладів, 6 ЗОШ, Палац для дітей та юнацтва, музична і спортивна школи, професійний ліцей, музей шоколаду, промислові підприємства, серед яких ПрАТ «Монделіс Україна», ВАТ «Тростянецький КХП» та інші.Населений пункт відомий історичними архітектурними пам’ятками та культурно-мистецькими фестивалями — «Круглий двір», палац князя Голіцина; «Чайковський Fest», «Стара фортеця. Подорож крізь століття», «Схід-рок», «Велофест» тощо. 

ПРЯМА МОВА

«Мета — зробити життя громади комфортним»

Андрій ГУК,
менеджер Програми Ради Європи:

— Досвід Тростянця як міста, орієнтованого на європейські цінності й досягнення,  заслуговує всілякої підтримки і поширення. Впродовж останніх років слобожанський районний центр демонструє найкращі практики місцевого самоврядування, що знаходять гідну належну оцінку у відповідному конкурсі, який проводить Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Діяльність місцевої влади різновекторна і спрямована на конкретні результати. Хоч би якими проблемами чи питаннями опікувалися в місті, всі вони підпорядковані єдиній меті: зробити життя місцевої громади комфортним, заможним, таким, що відповідає сучасним європейським стандартам. Такі практики, як «Малому бізнесу — шлях до розвитку!», «Партнерство заради розвитку економіки», «Активізація участі громадян Тростянця в місцевому розвитку через створення квартальних комітетів та дієвої системи громадського моніторингу дій місцевих органів влади» тощо можуть слугувати зразком для інших громад України і успішно використовуватися в їхній практиці.