Представники IT-ринку знову, як це було і за минулих років, заявляють, що на фірми галузі приходять непрохані гості та влаштовують маски-шоу з виїмкою серверів. Їх можуть забирати на тиждень чи кілька, що повністю паралізує роботу компаній.

За даними галузевих асоціацій інформаційного ринку, якщо в 2015 році таких відвідувань було понад 30, то за неповний 2016 рік — їх уже майже в півтора раза більше. Як відомо, минулого року «УК» звертався до цієї теми, адже український IT-бізнес дуже важливий для економіки держави та її світового іміджу — наших фахівців знають як одних із найкращих у світі. Чимало ЗМІ тоді звинувачували силові структури та Державну фіскальну службу (ДФС), які, на їхню думку, перешкоджають роботі компаній.

Уже кілька років поспіль суспільство відчуває певні перекоси у системі підготовки фахівців. Професійно-технічна освіта не хапає зірок з неба через перетягування її з різних гілок влади й спричинене цим хронічне недофінансування. А вища продукує фахівців з такими дипломами, якими на ринку праці хоч греблю гати.

Цю актуальну тему Прем’єр-міністр Володимир Гройсман порушив під час роботи Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSкills Ukraine, який відбувся у стінах Київського національного торговельно-економічного університету. 

Наприкінці минулого року головою Сумської обласної ради депутати обрали 32-річного Семена Салатенка — єдиного в Україні очільника облради учасника АТО.

Яким видався цей час для Сумщини? Чи вдалося втілити задумане? Що заважає поступу слобожанської громади?

На ці та інші запитання кореспондента «Урядового кур’єра» відповідає Семен Салатенко. 

Яскравий життєвий шлях пройшов Георгій Васильович. Шлях, повністю відданий служінню своєму народу, справі, в яку він свято вірив і робив її самовіддано, пристрасно, професійно.

Народився Георгій Васильович Дзісь 1 листопада 1926 року у Києві в сім’ї науковців-аграріїв, нащадків давнього козацького роду. Дитинство і юність минули у Ніжині від чуйним піклуванням бабусі, адже батько був репресований у 1937-му. Роки німецької окупації, тяжкі повоєнні часи, виснажлива робота в полі сформували і загартували характер юнака. 

Аварійна ділянка, проблемний відрізок дороги… Скільки їх в Україні? Одна з них веде з Черкас на Чигирин, розділяє село Червону Слободу майже навпіл. Уже й не злічити, скільки людей тут постраждало. Одного із цих жовтневих днів на ділянці, де постійно трапляються аварії, вкотре скалічили пішохода. Що це — чиясь безвідповідальність чи збіг непереборних або випадкових обставин? Це cпробував з’ясувати наш кореспондент. 

«Ми знали, що Ужгород дуже гостинне місто. Але щоб нас зустрічали як поважних художників, хоч ми звичайні студенти, не очікували. Нам нічого не заважало і ніщо нас не відволікало від творчості, адже організатори подбали про все. А під час останнього конкурсного етапу, коли звучала жива класична музика, була неповторна атмосфера! Ми дуже вдячні вам за цей конкурс!» — ці слова студента Львівської політехніки Володимира Цапука звучали в останні хвилини Всеукраїнського студентського конкурсу з живопису «Срібний мольберт», що проходив в Ужгороді.

Молоді таланти, які творять у різних жанрах образотворчого мистецтва, представляли 22 вищі навчальні заклади України. Усіх їх було 44, тож творче змагання може претендувати на статус найбільш представницького і титулованого у своїй категорії. 

Право власності на землю є одним із основних майнових прав в Україні. За даними Державного агентства з питань електронного урядування українці щорічно реєструють понад 500 тис. земельних ділянок.

Донедавна їх оформлення проходило в декілька затяжних етапів, серед яких: виготовлення землевпорядної документації ліцензованою землевпорядною організацією, державна реєстрація земельної ділянки в територіальних органах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру), реєстрація права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно тощо. Тож громадяни постійно скаржилися на всю цю процедуру набуття права власності, що тривала довго та коштувала українцям недешево. 

Світ заполонив інтернет, і в населення з’явилося скептичне ставлення до газет. А даремно. Газета — великий винахід людства. Вона один з найперших засобів масової інформації. У Радянському Союзі не було опозиційних газет, бо не було й визнаної законом опозиції. Газети були рупором держави і своєрідним органом влади. Друкували в них інформацію, яку хотіла суспільству нав’язати влада. Читання газет було таким самим ритуалом, як і перегляд телепрограми «Час», яка щоденно з’являлася на телеекрані о 21.00 за місцевим часом. У радіомовленні чільне місце посідав репродуктор, хатній варіант якого в народі називали «брехунцем». Хай і спотворену, але певну інформацію все-таки можна було отримати з цих ЗМІ.

ПЕРЕЛІК громадських організацій, яким Центральною виборчою комісією надано дозвіл мати офіційних спостерігачів під час проміжних виборів депутатів сільських, селищних рад 4 грудня 2016 року, повторних виборів депутатів сільських, селищних рад, сільських, селищних голів 4 грудня 2016 року та перших виборів
старост сіл, селищ 4 грудня 2016 року  

Останнім часом у споживачів дедалі частіше виникають сумніви щодо якості молока. Нещодавно знайома купила пакет цього продукту від одного відомого виробника і була вкрай здивована «витривалістю» продукту. Адже після того, як пакет відкрили, молоко не псувалося упродовж… двох тижнів.