Останні рішення уряду, спрямовані на спрощення оплати за комунальні послуги, підвищення соціальних стандартів і запровадження нової системи ціноутворення на ринку медпрепаратів, спричинили широкий резонанс у суспільстві й викликали чимало запитань. Бо ж громадяни прагнуть знати якомога більше про те, що безпосередньо стосується їхнього повсякдення. А  стислі повідомлення у випусках новин не завжди відповідають їхнім запитам.

Чи не найкраще всі нюанси політики уряду знає його очільник Володимир Гройсман. Тож в ефірі одного з телевізійних каналів він чітко й по полицях розклав усі аспекти ухвалених рішень і перспективи, які очікують на українців в осяжному майбутньому.

Справедливість замість норми

Рішення Кабінету Міністрів про нарахування у квитанціях за тепло за середнім показником будинків з лічильниками унеможливить зловживання при нарахуванні такої оплати. А ще — матеріально захистить громадян, у чиїх будинках досі немає таких приладів обліку. «Це не дасть нікому можливості зловживати, бо зі стелі по нормі нараховувати — це завжди величезна проблема. Тому ми тут поставили перешкоду, яку буде важко обійти, — пояснив Прем’єр. — Ми захистили тих, у кого немає лічильників, щоб їм не завищували нарахування за нормою».

Тобто уряд зобов’язав усі підприємства теплокомуненерго формувати рахунки за тепло для будинків без лічильників на основі усередненого показника споживання теплової енергії у тих будинках міста, де такі лічильники є. Такий принцип буде актуальним у містах, де приладами обліку тепла оснащено не менше половини житлового фонду.

На жаль, попри державну програму, далеко не всі міста можуть похвалитися таким відсотком. Бо місцевій владі набагато легше нараховувати за нормою квадратних метрів. Саме тому Прем’єр-міністр наголошує на необхідності встановлення теплолічильників у кожному багатоквартирному будинку.

Звичайно, не всім на місцях сподобається таке рішення, бо воно припиняє при розрахунках маніпулювання і зловживання, які стають регулярними. І Прем’єр небезпідставно вважає, що такі системні помилки були невипадковими.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ і НКРЕКП здійснять перевірки деяких місцевих теплокомуненерго. «Я б не радив нікому у це гратися, бо ми знайдемо і покараємо. Ніхто не має права виставляти рахунки, які  необ’єктивні», — передає позицію Володимира Гройсмана департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.

Тим більше, що уряд не має стосунку до нарахувань оплати за житлово-комунальні послуги. Роблять це місцеві теплокомуненерго, які переважно належать місцевим радам. Тож Прем’єр закликає громадськість активніше  контролювати належні їм підприємства теплокомуненерго.

Заробили — отримуйте

А підвищення з нового року мінімальної заробітної плати до 3200 гривень стимулюватиме внутрішній попит, зростання економіки та виробництва й відновлюватиме соціальну справедливість. Зокрема в системі оплати праці. З огляду на вказані чинники, в перспективі таке рішення справить   позитивний  вплив на реальний сектор. Тим більше, зважаючи на переконання Прем’єр-міністра: «Людям потрібно віддавати все те, що їм належить».

Перед чисельною аудиторією главі уряду довелося вкотре спростовувати зауваження критиків і деяких політиків про, мовляв, нереальність такого підвищення, поставивши остаточну крапку у дискусії на цю тему.

А от відучора в країні підвищено на 10% і соціальні стандарти. Хоча зростання й не надто відчутне, проте воно відповідає реальним можливостям вітчизняної економіки.

«Моє завдання як Прем’єр-міністра розвивати національну економіку, створювати можливості для інвестування і виробництва в країні для того, щоб економіка зростала, і все те, що ми отримаємо як результат від економіки, буде інвестоване в якість життя людини: якісну охорону здоров’я, освіту, заробітну плату, інфраструктуру й дороги», — наголосив Володимир Гройсман.

Фармринок прямує до порядку

У цьому контексті він змушений попереджати фармацевтичні компанії про відповідальність за завищення цін на ліки всупереч рішенню уряду щодо референтного ціноутворення. «Я не буду за ними всіма бігати. Я знайду одну ціль, хто найбільш нахабно буде цим займатися, і все зроблю для того, щоб цю ціль покарати. Якщо будь-яка компанія, яка завозить в Україну ліки, завищуватиме ціни, я обов’язково зроблю все залежне від себе, від усієї правоохоронної системи, контрольної системи, щоб довести їй: так з українцями поводитися не потрібно. Думаю, що ми швидко тут наведемо порядок», — пообіцяв глава уряду.

Суть рішення про запровадження системи референтного ціноутворення на ліки полягає в тому, щоб їхню вартість адекватно співвідносити із середньою ціною у п’яти країнах, з якими Україна має спільний кордон. Це означає, що буде встановлена верхня межа, і вище неї поставити на продаж ліки буде неможливо.

Як й у випадку з теплолічильниками, тут глава уряду також припускає  імовірність певних проблем, ініційованих гравцями фармацевтичного ринку. Йдеться, зокрема, про створення штучного дефіциту медпрепаратів.

Володимир Гройсман зауважив, що одні й ті ж ліки за компонентом діючої речовини у сусідніх з Україною країнах Балтії, Польщі, Словаччині, Угорщині коштують на 30—50% дешевше, ніж в Україні. Таке завищення, вважає Прем’єр, було можливим через монополію на ввезення ліків, брак реальної конкуренції на ринку.

А рішення уряду, навпаки, спрямовано на подолання  таких  перекосів на ринку медпрепаратів. Особливо від небезпечних захворювань, поширених, на жаль, у нашому суспільстві.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»