Стурбовані селяни з Великої Омеляни та Милостова Рівненського району завітали на корпункт «УК»: нас знову труять! Допоможіть! 

У якому війську служити добре? Звичайно ж, у мирному. Але… в один момент війна перевернула життя тисяч українців. Одні втікали зі сходу від смерті й розрухи. А інші — із заходу, центру, півночі, полишаючи домівки, бізнес, комфортні робочі місця, сім’ї й дітей, рушали туди, де їхня поміч була вкрай потрібною. Вони стали на захист своєї землі. До когорти добровольців активно долучалися жінки, дівчата — пацанки і панянки. Згодом навіть скептики-чоловіки погодилися: жінка і військова справа поєднувані. Це засвідчили участь жінок у боях і досягнуті результати. Маючи офіційну посаду на полі бою комірниці чи кухаря, жінки виконували бойові завдання як розвідниці, стрільці. Прекрасні результати не лише вразили чоловіків, а й змусили військові чини врегулювати питання призначення на бойові посади жінок. 

У Чернівцях щоразу восени прийнято згадувати алопецію 1988 року — масове облисіння дітей (тотальне чи часткове), що супроводжувалося нервовими розладами, страшними снами, бронхітами, ураженням шкіри, болем у суглобах. Традиційно першу скрипку у таких спогадах грає доктор медичних наук професор, почесний громадянин Чернівців Леонтій Сандуляк. Останніми роками Леонтій Іванович упевнився нарешті в діагнозі й на запитання «Що спричинило випадіння волосся у маленьких чернівчан?» відповідає: «Це було отруєння комплексом солей важких металів, серед яких домінував талій». 

Мільйони тонн твердих побутових відходів (ТПВ), накопичені на звалищах в Україні, стали для нас проблемою, гострота якої зростає мало не щодня. А тим часом непотріб можна перетворити на дохід. Як це зробили, скажімо, у Швеції, де значну частину відходів використовують для виробництва пластикових меблів і труб, а також біогазу, гумусу тощо. Україна взяла курс на збільшення частки альтернативних ресурсів у сфері опалення, тож нам, вочевидь, теж треба це робити. 

«За моїми відчуттями, музеї можуть слугувати молитовними будинками. Це місце, де поважають творчість людини і відчувають спадкоємність, зв’язок із минулим. Це місце дає нам відчуття людської гідності й допомагає прагнути до власної творчої самореалізації», — це слова відомого американського мільйонера-філантропа Нортона Саймона, внесок якого в колишній муніципальний музей був таким, що установу названо його ім’ям.

І в України така благородна діяльність має глибоке коріння. Скажімо, Богдан Ханенко збудував не тільки музей для своїх колекцій, а й дохідний дім поряд, щоб гроші від здачі квартир ішли на його утримання. Не менш знана родина Терещенків, які 80% доходів від своєї діяльності віддавали на благодійництво. Ті суми, які жертвували на духовний розвиток власного народу Костянтин Острозький, Петро Могила, Іван Мазепа, й нині викликають захоплення.

Верховна Рада підтримала ухвалення за основу проекту бюджету країни на наступний рік. За проект постанови №5000-П  «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» віддали голоси 230 народних обранців.

Перед голосуванням Прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив, що уряд вчасно опрацює висновки та пропозиції народних депутатів, аби встигнути провести необхідні дискусії та сформувати спільне консолідоване рішення. «Ми з вами проведемо ще не одну дискусію і далі вийдемо на узгоджене голосування. Я хотів би наступного разу прийти до зали, коли ми матимемо спільну консолідовану позицію», — звернувся до парламентаріїв Прем’єр. 

Відразу після саміту «нормандської четвірки» Президент Петро Порошенко відлетів з Берліна до Брюсселя, де відбувся саміт глав держав-членів ЄС. Президент України провів зустрічі з керівництвом ЄС та інших європейських структур. Сигнали, які отримав офіційний Київ з ЄС: безвізовий режим буде, реформи підтримаємо, на Росію тиснутимемо далі.

Петро Порошенко впевнений, що рішення щодо безвізового режиму України в ЄС буде ухвалене найближчим часом. «Україна має тверду підтримку значної більшості депутатів Європарламенту, тому ми не маємо жодних сумнівів у тому, що це рішення буде негайно ухвалене», — заявив Президент під час спільної з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом прес-конференції в Брюсселі.  

Уряд надав можливість українським сім’ям, які не матимуть житлової субсидії, сплачувати рахунки за теплопостачання рівними частинами протягом року. Тобто у споживачів буде можливість в опалювальний період сплачувати лише 50% вартості спожитих послуг, решту 50% рахунку доплатити у літній період, повідомили у департаменті інформації та комунікації з громадськістю Секретаріату Кабміну. Рішення про це було прийнято 19 жовтня 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів України та закріплено постановою «Про зменшення фінансового навантаження на споживачів в оплаті за послуги централізованого опалення шляхом створення умов для отримання розстрочки на оплату за послугу з централізованого опалення».

Для цього родині потрібно звернутися з письмовою  заявою (див. зразок заяви) до виконавця послуги з централізованого опалення про надання розстрочки в оплаті житлово-комунальної послуги з теплопостачання. Щомісяця від дати подання заяви теплопостачальне підприємство протягом опалювального періоду буде виставляти рахунок, що становитиме 50% нарахованої оплати за спожиту послугу. 

Печера Вертеба перша і єдина в Україні, де створили підземний музей трипільської культури. Для його поповнення й надалі організували археологічні дослідження.

Історія твердить, що знайти цю печеру біля села Більче-Золоте Борщівського району на Тернопіллі допоміг лис. 1822 року на нього полював тутешній магнат Ян Хмелецький. Поранений звір як під землю провалився. Ось пан і зацікавився, куди саме. Щоправда, перші археологи та антропологи з Краківської академії наук прийшли сюди аж через півстоліття, щоб відкрити культуру мальованої кераміки. Через два десятиліття на основі власних розкопок знаменитий Вікентій Хвойка цій неолітичній культурі дав назву трипільської. 

Від громадських організацій, які об’єднують демобілізованих військових, меморандум підписали «Київська міська спілка ветеранів АТО» та кілька об’єднань учасників бойових дій майже з усіх районів столиці. Представники громадських організацій учасників АТО наголосили на тому, що в них є чимало проблем. І житлове забезпечення — одна з найболючіших. На жаль, за два останні роки на державному рівні їх так і не вдалося кардинально розв’язати.

Серед головних перепон — нестача коштів і невідповідність пропонованого житла потребам демобілізованих і їхніх родин. Адже, з одного боку, зрозуміло, що придбати квадратні метри у сільській місцевості значно дешевше, ніж у місті.