Цими днями Україна приєднується до світової спільноти у відзначенні 71-ї річниці заснування Організації Об’єднаних Націй. Як одна з держав-засновниць ООН, що у 1945 році на конференції в Сан-Франциско очолювала розроблення Цілей і Принципів Статуту ООН, наша країна користується цією нагодою для підтвердження відданості принципам сучасного світоустрою, закладеним у положення Статуту ООН. Зокрема розвитку дружніх і добросусідських відносин між націями на основі верховенства міжнародного права, суверенної рівності держав, утримання в міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави, мирного врегулювання міжнародних спорів. 

Українці прагнуть залишатися у рідній країні. Однак змушені заробляти на краще життя за кордоном. Про це свідчать результати  дослідження міграційних настроїв, проведеного  соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування 16—22 вересня 2016 року. 

Отож, згідно з опитуванням, майже  40% українців хотіли б знайти роботу за кордоном, проте лише  30% розглядають можливість змінити  країну проживання. Цифри на перший погляд вражають. То хто ці люди? Переважно хочуть емігрувати і шукати роботу за кордоном жителі західних регіонів України, молоді або ж середнього  віку чоловіки, радше з вищою освітою і забезпечені, зазначив на презентації дослідження в Укрінформі керівник соціологічної групи  Олексій Антипович. 

На Луганщину прибула делегація з Рівненської області, яка за часів АТО вперше привезла гуманітарний вантаж саме для мирного населення, яке живе неподалік лінії розмежування та поблизу кордону з Російською Федерацією.

«Хочемо покласти початок, надати імпульс для співпраці всіх українських областей у допомозі Луганщині та Донеччині, щоб якнайшвидше запанував мир на всій українській землі. Щоб відновити територіальну цілісність нашої держави, щоб люди, які живуть тут, відчули себе українцями, що ми всі не байдужі до їхньої долі, що горе прийшло саме на луганську землю», — розповів у Сєверодонецьку голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко. 

Проблеми схоронності вантажів  під час перевезення залізничним транспортом та розвитку залізничної інфраструктури обговорили  на засіданні робочої групи з питань взаємодії та співпраці Запорізької ОДА й Придніпровської залізниці. Робоча група, до якої ввійшли  директор департаменту промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Андрій Антонов, заступник начальника залізниці Микола Кужавський, інші представники залізниці та її структурних підрозділів, була створена  для забезпечення реалізації положень Меморандуму про взаємодію та співпрацю між Запорізькою ОДА та регіональною філією «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». 

Він потрапив на війну, про яку ще тоді майже ніхто не здогадувався, у квітні 2014 року під час першої хвилі мобілізації. І хоч мав на той час уже третю групу інвалідності, зважали лише на запис «командир саперного відділення». А вже в АТО — одна, друга, третя контузії. Остання — 26 серпня під час оборони Мар’їнки.

Опіки передньої частини тулуба та обличчя, зараження крові, розбиті спинні диски поперекового відділу хребта, осколкові поранення ніг, важка черепно-мозкова травма. Таким його доправили до шпиталю. Медики рятували, але самі зізнавалися: після цих травм він вижив лише з Божої волі. 

Із задоволенням та великою надією прочитав про напрацювання столичних колег стосовно експертної платформи «Культура-2025» і вирішив одразу відповісти на заклик до культурної спільноти: «Якою мала б бути культура України в майбутньому і що для цього треба зробити?» Мені здавалося, що Біловодщина, яка вистояла в нинішні важкі часи, не допустила до себе жодного представника самопроголошених республік, захистилася від навали чужинців, завдячує своїм успіхом саме високому рівневі рідної української культури. Тож нашу думку щодо майбутнього варто врахувати, виписуючи подальші кроки. 

Фахівці визначають поняття споживчого кошика як набір товарів та послуг, необхідних для задоволення першочергових потреб людини в середньому протягом року. За радянських часів його формували та затверджували регулярно: кожні п’ять — сім років. У незалежній Україні за 25 років це поки що вдалося зробити лише один раз — у 2000-му (постанова Кабміну № 656). 

Під яким кутом розглядати мінські домовленості? Як трактувати їхні основні положення, котрі з пересічних українців навряд чи хто бачив? І чого очікувати в осяжному майбутньому від наших західних партнерів та північно-східних сусідів, особливо у світлі нещодавніх перемовин у «нормандському форматі»? Аби раз і назавжди розставити всі крапки над «і» та забезпечити недвозначне прочитання цього документа, Президент Петро Порошенко відновив традиційне донедавна спілкування з журналістами провідних вітчизняних телеканалів. 

Питання якісної забудови та дотримання усіх норм законодавства у галузі містобудівної діяльності в Україні стоїть дуже гостро.

Слід нагадати, що будівництво залежно від категорії складності за декларативним принципом або на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, на думку юриста галузі, адвоката «Центру конфліктології і права» Тетяни Журавель, було не до кінця продуманим у процесі лібералізації містобудівної діяльності. Зокрема це стосується ухваленого в 2011 році Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Хотілося б наголосити, що це було зроблено для спрощення дозвільних процедур у містобудівній діяльності та уникнення бюрократичної тяганини. Але з часом з’ясувалися недоліки цієї новації. 

 Цього року урочиста церемонія відкриття 46-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» відбулася в Національному театрі ім. Івана Франка.