Кілька років тому один із тютюнових гігантів оголосив всеукраїнський конкурс малюнка про шкідливість дитячого куріння. «Красива стратегія, комар носа не підточить, — саркастично посміхнувся тоді колега. — Бо за благородним жестом ховається інша думка: це зараз вам, діточки, шкідливо курити, але ось коли виростете...» А тютюнові компанії не дуже й приховують справжню мету: «Сьогоднішній підліток — це наш потенційний клієнт завтра», — йдеться в маркетинговому плані одного з виробників.

Упровадження в Україні антитютюнового законодавства дало результати. Завдяки законодавчим обмеженням — забороні реклами, куріння в громадських місцях — впродовж 2011—2015 років поширеність цієї звички знизилася на 40%. 

Як відомо, 26 жовтня 2016 року на засіданні уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що з 1 січня 2017 року розмір мінімальної зарплати в країні становитиме 3200 гривень на місяць.

А 27 жовтня під час брифінгу в Кабміні міністр соціальної політики Андрій Рева нагадав, що чинним держбюджетом на 2016 рік передбачено встановлення мінімальної зарплати, а відповідно і прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 1600 гривень.  

Своїм розпорядженням від 11 жовтня Кабінет Міністрів оголосив конкурс на заміщення посад державних секретарів восьми міністерств: Мінагрополітики, МВС, Мінприроди, Мінекономрозвитку, Міненергетики та вугільної промисловості, Мінінфраструктури, Мінінформполітики та Мінкультури.

Про його проведення, а також очікування суспільства і виклики для державної служби у процесі добору претендентів на високі посади йшлося  днями на «круглому столі», організованому Інститутом Горшеніна і «Реанімаційним пакетом реформ».  

Триває ротація очільників дипломатичних представництв країн, акредитованих в Україні. Днями Президент Петро Порошенко зустрівся з новопризначеними послами Республіки Ірак Бакіром Ахмедом Азізом Аль-Джафом, Республіки Польща Яном Пєклом, Азербайджанської Республіки Азером Худаяром оглу Худієвим. Він прийняв від них вірчі грамоти й поспілкувався з кожним дипломатом.

Зацікавленість нашої країни в розвитку двосторонніх відносин з Іраком, який є одним з найбільших імпортерів української продукції на Близькому Сході, Петро Порошенко висловив під час розмови з новим послом цієї країни. Вони обговорили питання відновлення політичного діалогу й поглиблення торговельно-економічних контактів. 

 Збройний конфлікт на сході України приніс тяжкі випробування для жителів Донбасу. Торкнулося це і вищих навчальних закладів, які в умовах війни мали зберегти освітньо-науковий потенціал регіону  і були змушені виїхати  з тимчасово окупованих територій. Донецький юридичний інститут МВС України (ДЮІ) у липні 2014 року першим із таких вишів був переведений з Донецька до Маріуполя. Вже з жовтня того ж року виш був передислокований на Дніпропетровщину, до Кривого Рогу. Тут ДЮІ розмістився у приміщенні Центру спеціалізації Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, де нині розташовано адміністративний підрозділ інституту та  діють курси підвищення кваліфікації працівників патрульної поліції.

Два роки тому місто Кремінна на Луганщині прийняло чи не найбільшу кількість вимушених переселенців першої хвилі. Громадські активісти вже тоді отримали унікальний досвід допомоги. Нині тут переходять на індивідуальний супровід сімей або людей, яким важко впоратися з обставинами.

«У 2014 році, коли одразу за Кремінною стояв крайній український блокпост, на територію району приїхало дуже багато людей. Здебільшого їх розміщували в будиночках на стадіоні. Це житло для спортсменів-олімпійців, які приїжджали на тренування. Але саме того літа воно стало притулком для тих, хто втік від війни», — згадує голова громадської організації «Кремінський центр регіонального розвитку «Наша громада» Ірина Смага.

У 1991 році в Україні налічувалося 192 цукрових та рафінадних заводи. Нинішнього сезону цукроваріння здійснюють лише 38. З них шість працюють у столичній області. Фахівці стверджують, що такої кількості «солодких» підприємств вистачить, аби забезпечити українців цукром. Більше того, цей товар наші промисловці починають вже навіть експортувати за кордон: за повідомленням асоціації «Укрцукор», у вересні 2016 року вітчизняні виробники продали 39,9 тисячі тонн солодкого піску, що є найбільшим місячним показником за останні п’ять років. Причому найбільше полюбляють український цукор першої категорії у Шрі-Ланці, Грузії, Азербайджані, М’янмі, Таджикистані. За прогнозами асоціації, до кінця 2016 року наші виробники експортують 250 тисяч тонн солодкої продукції. І це може бути найкращим підтвердженням думки працівників галузі про кінець «цукрового» падіння України — одного зі світових виробників солодкої продукції. 

Є речі, три розповіді про які, виявляється, можна слухати вічно. Це занепокоєні балачки про те, що наша держава програє інформаційну війну «воріженькам», сумна констатація, що тривалий час на певній частині півночі Донеччини нема українського телебачення й радіо і, звичайно, повідомлення про те, що строки завершення будівництва і початок роботи телевежі на горі Карачун знову переносять.

Цей важливий об’єкт було зруйновано ще під час бойових дій понад два роки тому — 1 липня 2014-го. А буквально за кілька днів, тобто після визволення Слов’янська й Краматорська від проросійських незаконних збройних формувань, і розпочалися запевнення на всіх владних рівнях про необхідність якомога швидше відбудувати телевізійну вежу і відновити українське телемовлення для жителів визволених територій краю, так званої сірої зони й тимчасово окупованих населених пунктів Донецької області. 

Один плюс два — каштанами на асфальті викладає приклад першокласниця Марійка Бондаренко. Для дівчинки, яка навчається в одній із приватних шкіл столиці, така осіння математика тільки на радість. Розв’язувати задачі не за партою, а на свіжому повітрі, записуючи дію тим, що потрапить під руку, до вподоби всім її однокласникам. 

Чергове засідання Національної ради реформ цього разу було присвячено комплексним змінам і найближчим очікуваним перетворенням у сфері оподаткування.

Одним із них є запровадження електронного кабінету платника податків як чергового етапу реформування податкової системи, зокрема в частині адміністрування. «Електронний кабінет платника податків — це наступний етап Центру надання адміністративних послуг», — охарактеризував такий крок Президент Петро Порошенко.