• Ірина ПОЛІЩУК

    Бензин з підпілля

    На неякісне пальне в Україні скаржиться чи не кожен другий водій. Мовляв, після заправки бензином доводиться ремонтувати машину, що «виливається» в чималу копійку. Тож Міністерством внутрішніх справ та Держспоживінспекцією було проведено низку перевірок, які довели, що не все добре на ринку нафтопродуктів. Ще є умільці, які «виготовляють» сурогатне пальне.   

  • Іван ШЕВЧУК

    І на волі в заручниках

    Ні, півтора місяця полону для 19 українців, з яких складався екіпаж судна «Etel», не були веселою пригодою. Довелося понервувати і самим морякам, і їхнім сім’ям. І все ж, діставшись рідного берега, вони не надто тішаться своєму визволенню. Трудівники моря бояться не отримати гроші за свій небезпечний рейс.

    Власник судна — одеська компанія «SC Almar» —  наче й не відмовляється виплатити морякам зароблене, однак ті обіцянкам не вірять і чекати не хочуть. Якщо нинішньому екіпажу «Etel» заборгували зарплату приблизно за місяць, то морякам, що раніше працювали на цьому та інших суднах компанії, чекати доводиться вже доволі довго. «Кому за місяць винні, кому — за 3 з половиною, а он колегам вже з жовтня заборгували», — каже третій механік «Etel» Володимир Жорін. 

  • Дмитро ТЕВЕЛЄВ: «Комісія застосувала дев’ять санкцій, пов’язаних з правопорушеннями з маніпулювання цінними паперами»

    Одним з пріоритетних напрямків роботи Комісії з цінних паперів та фондового ринку є  створення комфортних умов для інвесторів і захист їхніх  прав. Тому керівництво регулятора зосередилось на розчищенні фондового простору від фіктивних цінних паперів, боротьбі з маніпулюванням цінами на ринку, сприянні прозорій діяльності акціонерних товариств.  Про те, якими проблемами наразі опікується регулятор, ведемо мову з головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР, комісія) Дмитром ТЕВЕЛЄВИМ. 

  • Дизайнер Людмила КИСЛЕНКО: «Найприємніше у себе на показах спостерігати ті самі обличчя, які бачу на концертах у філармонії»

    Нудно вдягатися задля погоди. Хіба разом із сукнею чи штаньми ми не вдягаємо статус? Хіба одягом не презентуємо свою культуру, філософію, заявляємо ставлення до світу? Дещо приховуємо, дечим зваблюємо... В гарцюванні життям нам допомагають дизайнери. Такі, як Людмила Кисленко. На ринку моди України вона вже понад 20 років. У її колекціях поєдналися французький шарм і німецька прискіпливість. Людмила розглядає моду як комфортний дизайн, а не вражаючий наворот. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Лікар не повинен займатися піаром

    Медицина, зауважила під час роботи «круглого столу», де обговорювали проблеми галузі, директор департаменту охорони здоров’я Вінницької облдержадміністрації Лідія Віденко, — обличчя влади. Подумалося одразу: це добре, що її представник так ставить питання. Зіставляє політику, яку проводить, з реаліями життя. А чи скрізь так при здійсненні реформи охорони здоров’я? Що вдалося? В чому допускаються прорахунки і які важелі впливу слід задіяти для поліпшення ситуації? Відповідь на ці запитання шукали учасники зустрічі. 

  • Вдосконалення процедури відшкодування ПДВ: казначейські векселі

    Головне управління Міндоходів у м. Києві інформує, що 03.08.2013 року набрав чинності Закон України від 04.07.2013р. №407-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо фінансових векселів», яким внесено зміни до Податкового кодексу України щодо вдосконалення процедури видачі фінансових векселів. 

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Щоб діти не говорили про українське мистецтво пошепки

    Відвідати її в Музеї книги і друкарства можна по 8 жовтня. Щоб побачити зокрема основні видання, здійснені за участі інституту (визначальний напрям його діяльності — видавничий). Солідний підсумок: за 10 років — більш як 30 мистецьких альбомів. Серед них «Українська ікона з приватних збірок» (спільний проект з видавництвом «Родовід»), «Іван Труш», «Маргіта Сельська», «Олекса Сміх-Шатківський», «Володимир Патик», «Леопольд Левицький» (спільно з видавництвом «Родовід»), альбоми про Романа Сельського, «Українські січові стрільці. Мистецька спадщина» (спільний проект з Національним музеєм у Львові ім. А. Шептицького).  

  • З Лебедина гітара помандрувала до Парижа

    На моїй пасіці багатьох дивує один вулик-лежак. На ньому французькою мовою написано: «Сергій Жуков». А було це так.

    Свого часу, досліджуючи історію рідного краю, думав: скільки безвинних життів забрала ідеологічна колотнеча, скільки душ скалічила, скільки люду розігнала по світах далеких!

    Років зо три тому звернулася до мене незнайома вчителька з Києва Світлана Заломайкіна. Так, мовляв, і так: колись на Сумщині мав парафію репресований священик Сергій Жуков. Його син Георгій під час революції емігрував у Францію. Із собою вивіз лише купу осколків у грудях та гітару. Там одружився, виховав сина Сергія і доньку Ірину. Тепер діти шукають рідню в Україні. Оскільки запити в історичні архіви не дали результатів, то прошу вашої допомоги в пошуках рідні. Не так швидко, але на слід Жукових вдалося вийти. 

  • Олександр БРУСЕНЬСЬКИЙ: «Коли офіцери побачили улюблених акторів у льотній формі, ледве стрималися від сміху»

    20 років тому довженківці зняли в Полтаві комедію «Браві хлопці» за участю найвідоміших радянських акторів: Георгія Віцина, Еліни Бистрицької, Любові Соколової, Володимира Етуша, Спартака Мішуліна, Петра Глєбова, Євгена Моргунова, Володимира Коренєва, Людмили Хитяєвої. І хоч фільм режисера Миколи Засєєва-Руденка, що вийшов на екрани в 1993 році, лідером кінопрокату не став, у Полтаві тільки про нього й говорили. А нашому колезі полтавцю Олександрові Брусенському, який тоді служив у Полтавській авіадивізії, на базі якої знімали кіно, навіть пощастило побачити зйомки на власні очі. Він і розповів нашому кореспондентові, як усе було. 

  • Урядовий корабель Федора Лизогуба

    Як відомо, повалення попереднього державного утворення — Української Народної Республіки – сталося в результаті перевороту, інспірованого штабом німецьких окупаційних військ у Києві. Із семи з половиною місяців функціонування Гетьманату півроку Раду Міністрів очолював Федір Андрійович Лизогуб. Саме на його прем’єрство ліг основний тягар налагодження дієздатного урядового апарату, реалізації консервативно-ліберальних реформ, складних відносин з німецько-австрійськими союзниками.