Останнім часом на офіційно не судноплавному Сіверському Дінці  можна побачити дедалі більше різних суден: від рибальських човнів, прогулянкових катерів до тримаранів та фешенебельних яхт.

«Будь-який плавзасіб, що виходить на воду, згідно із законом має бути приписаний до бази-стоянки. У нас в області вже понад 1700 човнів маломірного флоту, що перебувають на реєстрації, є й без реєстрації, — каже голова кооперативу рибалок «Танаїс» і водночас голова обласної громадської організації «Громада рибалок» Ми кола Ардальянов. — Баз-стоянок в області немає. Ми будуватимемо першу».

Варто уточнити: таких баз-стоянок немає вздовж усієї течії Сіверського Дінця — у жодній із трьох областей України й у Росії. І хоч не так багато у тутешніх жителів яхт, тримаранів і катерів, за даними Миколи Ардальянова, до 5% «луганського флоту», але й рибальські гумові надувні та дюралюмінієві човни потребують ремонту. З мотором такий 4-метровий човен важить до 160 кг. Щоб провести його техогляд, його треба підняти спеціальними засобами, що можливо тільки на спеціальній гідротехнічній споруді, яка називається сліп. А те, що техогляд проводити доведеться, тепер уже доконаний факт: на водоймах створено спеціальну інс пекцію. Кожен човен повинен мати номер.

Ідея луганських рибалок полягає в тому, щоб обладнати причали та стоянки для плавзасобів. Проект будівництва погодили із профільними відомствами, зокрема облдержадміністрацією та лісівниками. Укладено договір оренди на 15 років земельної ділянки вздовж річки площею майже 8 гектарів і завдовжки близько кілометра. За місяць роботи на ділянці вже звели електропідстанцію та закінчують будувати двотонний сліп.

Щоправда, метушня на березі подобається не всім. Група громадян із селища Весела Гора, яке лежить поряд, виступає проти втілення ідеї в життя. Вони побоюються, що територію огородять, і земля стане приватною власністю.

«Танаїсівці» всіляко спростовують такі звинувачення й божаться, що  працюватимуть у межах закону: мовляв, користуватися базою зможуть безплатно не тільки члени клубу рибалок, а й звичайні відпочивальники та місцеві жителі. До того ж у найближчі роки тут планують побудувати мале футбольне поле, волейбольний та дитячий ігрові майданчики, дитячий пляж. Чи це погано?

До цих часів рибалки вже доводили широту душі: торік випустили в річку 1650 кілограмів малька. Це близько 85 тисяч штук плотви, коропа, сазана, білого амура й товстолобика. Так, під будівництво бази обрано привабливу ділянку Сіверського Дінця: тут у річку впадають канал, який іде від Щастинської теплоелектростанції та води річки Старий Айдар. Вода не замерзає взимку, а глибина сягає п’яти з половиною метрів, тоді як у багатьох місцях річка обміліла настільки, що її можна перейти вбрід. Тутешні «ями» любить риба і рибалки, зокрема підводні мисливці.

На будівництво бази-стоянки мають дати кошти інвестори. Щоправда, в якому обсязі — таємниця. Чи зможуть рибалки поручитися за інвесторів, що вхід на територію залишиться безплатним і доступним? Час покаже. Але чим Сіверський Донець гірший за Дніпро, де не одна й навіть не дві такі бази? Може, нарешті, й східну річку спільними зусиллями почистять, укріплять береги і повернуть їй статус судноплавної в повному обсязі.