• Любомира КОВАЛЬ

    Законне чи ні перепланування будинку?

    Звертаються до вас мешканці одного з багатоквартирних будинків Києва. Торік улітку до нашого будинку вселився новий сусід, який одразу почав проводити в квартирі будівельно-ремонтні роботи та перепланування.

    Внаслідок цього на стінах будинку з’явилися тріщини завдовжки до 10 см. Також цей мешканець зніс частину несучої конструкції будинку та порушив систему сантехнічних будинкових розподілювачів. Своїми діями новий власник квартири заважає спокійно жити сусідам і наражає будівлю на небезпеку руйнування.

    Хочемо дізнатися: чи законні його дії та як нам захистити будинок від руйнації?

    В. СОКИРКО, Ю. ЮРЧЕНКО та ще 5 підписів,
    м. Київ

     

  • Любомира КОВАЛЬ

    Як проводиться перерахунок пенсії?

    Прошу роз’яснити, як проводиться перерахунок пенсії для працюючого пенсіонера через 24 місяці за новим пенсійним законодавством.

    Я — працююча пенсіонерка. І коли  намагалася самостійно перерахувати, на скільки збільшиться моя пенсія через 2 роки роботи, вийшло, що лише на 20 гривень. Напевно, я десь помилилася. До того ж, мою пенсію мали перерахувати ще в липні 2011 року, а й досі не перерахували.

    Хочу з цього приводу дізнатися думку фахівців: які показники краще застосовувати для перерахунку пенсії — розмір зарплати чи стажу? Заздалегідь вдячна.

    В. ЧЕРНЯВСЬКА,
    селище Ярмолинці Хмельницької обл.

     

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Фрагмент пекельного експерименту

    Обабіч прадавнього тракту Луцьк — Пінськ —Вільно, що стрімко розсікає поліські бори, в безлюдній місцевості за селом Карасин у Маневицькому районі зіщулилося велике старе кладовище. А навпроти нього, через дорогу, на краю величезного поля  сиротіє стара липа. Чорний камінь біля неї засвідчує, що на цьому місці колись стояла церква, а трохи далі було село Грива…  

  • Любомира КОВАЛЬ

    Матеріальна допомога та «оздоровчі» — разом чи окремо?

    Після прийняття постанови Кабінету Міністрів від 11.05.2011 року №524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» передбачено виплату з 1 січня 2012 року медичним і фармацевтичним працівникам державних і комунальних закладів (установ) допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки.

    Разом з тим, згідно з пунктом 4 постанови Кабміну від 30 серпня 2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», мають надавати працівникам матеріальну допомогу, зокрема на оздоровлення, в сумі не більше, ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

    Тож чи виплачується матеріальна допомога і допомога на оздоровлення окремо і в сумі, що може перевищувати посадовий оклад? Чи сумарно матеріальна допомога і допомога на оздоровлення не повинні перевищувати посадового окладу на рік?

    Н. КОНСТАНТІНОВА,
    м. Кіровоград

     

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Із чим музеї йдуть на ринок?

    Історики кажуть, що для гідного представлення минулого треба більше зусиль, ніж для творення сучасності. Схоже, що найбільшою мірою цей вислів стосується музеїв, які є точками перетину часових просторів — минулого, сьогодення і майбутнього. Значною мірою завдяки цим закладам ми усвідомлюємо свою органічність і автентичність в історичному аспекті розвитку людства. 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Микола АЗАРОВ: «Криза підвищує цінність кожного успішного проекту»

    Учора уряд несподівано для журналістів працював у розширеному режимі. Для звіту про підсумки соціально-економічного розвитку регіонів у першому кварталі до Києва прибули голови обласних державних адміністрацій. Утім, побачити їх могли лише телеоператори й фотокореспонденти, тоді як усі інші змушені були спостерігати за перебігом засідання через монітори прес-центру.

    Попри звітний період, ударний акцент Прем’єр-міністр Микола Азаров вирішив зробити на підсумках візиту української делегації до столиці Об’єднаної Європи Брюсселя. Адже від результатів тамтешніх переговорів і досягнутих домовленостей залежить, без перебільшення, зовнішньополітичний курс України, проголошена майбутня модернізація економіки та всіх сфер нашого життя. 

  • Юрій ВАСИЛЕНКО

    Замість вітчизняного виробника підтримуємо закордонного

    Коли говоримо про базові галузі української економіки, то насамперед маємо на увазі  гірничо-металургійний комплекс (ГМК), який є головним донором державного бюджету. Він також забезпечує 40% валютних надходжень країни.  Питома вага галузі у ВВП становить 25%.  Не менш потужна і соціальна складова. На підприємствах ГМК працює більш як півмільйона робітників у найбільш густонаселених регіонах країни. Окрім того, від завантаженості металургійних комбінатів залежать не лише робітники та їхні сім’ї, а й десятки чималих міст, які виросли навколо підприємств. Надходження податків від підприємств ГМК до бюджету дають можливість інвестувати кошти в розвиток інших галузей, розбудовувати соціальну інфраструктуру, збільшувати соціальні видатки. Тому, за логікою, держава повинна всіляко сприяти і протегувати галузі, яка без перебільшення є становим хребтом економіки України. І, звичайно ж, не залишати поза увагою проблеми, які накопичувалися з кожним роком.  

  • Віталій ЧЕПІЖКО

    Україна може повністю забезпечити себе сланцевим газом починаючи з 2020 року

    Про це заявив міністр екології та природних ресурсів Едуард Ставицький на прес-конференції, присвяченій результатам конкурсів на укладення угод про розподіл продукції з розробки і видобутку вуглеводнів на Юзівській (Харківська і Донецька обл.) та Олеській (Львівська й Івано-Франківська обл.) ділянках. Нагадаємо, що в кінці лютого Україна, яка прагне скоротити залежність від російського газу (що дорожчає) за рахунок збільшення видобутку альтернативного палива, виставила на конкурс два згаданих родовища. Заявки на участь подали п`ять транснаціональних компаній. Зокрема по Юзівській — ExxonMobil, Shell, TNK-BP, по Олеській — Сhevron та Eni.  

  • Лариса КОНАРЕВА

    Тяжка доля кримських татар

    Спочатку в їхнє життя, як і в життя мільйонів людей, безжально увірвалася Велика Вітчизняна війна. Здавалося б, що може бути страшніше?  Але вона виявилась менш тяжким випробуванням, ніж примусове виселення з рідних домівок та майже піввікове забуття.

  • Володимир НИКОНЕНКО

    Дмитро АНДРІЮК: «Зимові Олімпійські ігри в Карпатах? Цілком реально»

    Свого часу заява Президента Віктора Януковича про наміри України позмагатися за право проведення у нас зимової Олімпіади—2020 викликала чималий інтерес фахівців зимового спорту як за кордоном, де вперше озвучено цю ідею, так і в Україні. Однак як і все нове, сприйняли її неоднозначно. Особливо окремі закордонні спеціалісти. Представники, так би мовити, конкурента у своїх коментарях почали висловлювати сумніви, що  в Українських Карпатах можна знайти  гірськолижні траси, які б відповідали міжнародним спортивним стандартам. Мовляв, Карпати — гори молоді й  значно поступаються висотою Альпам. Зовсім іншої думки щодо проведення Олімпіади ті, хто знає Карпати не з туристичних довідників, а пов’язали з цим краєм своє життя. До них належить і голова Рахівської райдержадміністрації Дмитро Андріюк, із яким ми розмовляємо про те, наскільки реальна перспектива  проведення тут спортивного заходу світового масштабу. І перше питання, яке можна зарахувати до фундаментальних: чи можна знайти в Карпатах серйозні гірськолижні траси, які б повною мірою задовольняли вимоги спортсменів?