На жаль, і на 19 квітня (проблема в газеті порушувалась 8 квітня) гаряче харчування в школах не відновилось. Незважаючи на те, що за цей час в області побував заступник міністра праці та соціальної політики Анатолій Дзюбак. Щоправда, не встиг він залишити Рівненщину, як на сайті Президента з'явився Указ про його звільнення з посади... 

Законодавчо приватизація об'єктів енергетичної галузі була розпочата в Україні ще на початку 90-х - мова йде про теплові енергогенеруючі компанії та обленерго (продавати АЕС, ГЕС, магістральні електромережі і теплоелектроцентралі було заборонено). На практиці до торгів приступили аж у 1997 році, кілька разів міняючи стратегію й проводячи тендер з одним учасником.

Що-що, а спадкоємність влади, точніше окремих її представників у морській столиці України, напевне, все-таки існує. Вона прослідковується безперечно і в тому, що морське узбережжя Одеси нагадує шагреневу шкіру, яка для мешканців та гостей міста зменшується щорічно прямо на очах. При будь-якій владі. Однак цього разу мова піде про різновид "спадкоємності", яка вкотре поставила на межу виживання великий колектив людей у білих халатах. Протягом тривалого часу вони змушені не лише хворих лікувати, оперувати, а ще й відстоювати своє право на працю.

Для чернігівців похилого віку дуже неприємною несподіванкою стало повідомлення про ймовірне цьогорічне припинення їх пільгового перевезення до заміських садів і городів: у нинішньому році в міському бюджеті на це не закладені кошти. А безкоштовні вівторкові і четвергові рейси з початку квітня до початку жовтня тут тривалий час були доброю традицією і мали неабиякий попит. 

Знімімо головні убори. Вклонімось. Без зайвих слів, без театральних жестів. Так, щоб серцем зігріти серця. Пробудімо в очах якщо не радість, то хоча б надію. Перед нами - Великомучениці. Чорнобильські вдови. Більшість з них втратили свою половинку у розквіті сил. Коли багато хотілось і моглось, любилось і здавалось, що щастю не буде кінця, а радості додаватиметься. Хто мріяв про дітей, а хто - уже й про онуків. В одну мить усе обірвалось. Вони, не показуючи відчаю на людях, а вночі, зарившись у подушку, щоб рідні не чули плачу, плакали, проливали ріки сліз. А життя тривало. І вони мали бути на висоті, хоча й залишились на одному крилі. І лише вони, жінки, які випили чашу горя сповна, знають, як це важко. 

Те, що напередодні Великодня ціни на продукти підвищуються, вже давно ні для кого не секрет. Причина цінового росту -не що інше, як зростання попиту. Тому готуватись до свята завбачливі господині починають заздалегідь. І закуповують продукти для великоднього кошика, в який зазвичай кладуть паску, яйця, м'ясо, вино, домашній сир і яблука. Такий підхід дає можливість придбати харчі на 10-15% дешевше, ніж за день-два до Великодня. Та в цьому році експерти не прогнозують суттєвого підвищення цін - для цього немає економічних передумов. 

Те, що часи отримання безплатного житла минули безповоротно, здається, усвідомили всі. Нині для черговиків пропонується інша схема покращення квартирних умов - програма "Доступне житло". Тут частину коштів доведеться сплачувати зі своєї кишені. Та чи значно вона зменшить кількість сімей, що стоять на квартирному обліку? 

Вибух з руйнуванням ядерного реактора, його важкі наслідки спричинили значні екологічні, медичні, економічні і моральні проблеми. Поряд з цим, Чорнобиль - це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності та героїзму багатьох тисяч людей, наших співвітчизників. 

Напередодні робочої поїздки Віктора Януковича, який приїхав на заходи, присвячені 90-річчю Георгія Берегового, тут зарясніли білборди "Донеччина вітає Президента України". А перед цим у Донецьку приземлилися "зоряні брати" легендарного космонавта: двічі Герой Радянського Союзу Олексій Леонов, Герой Радянського Союзу, уродженець Донеччини Олександр Волков та його син - Герой Росії Сергій Волков. Цікаво, що підкорювачі космосу, які прибули вшанувати пам'ять свого побратима, мали ще одну мету. Як зізнався Олексій Леонов, зараз готується черговий політ молодшого Волкова в космос і, за давньою традицією, перед далекою і важкою дорогою потрібно побувати на рідній землі. 

Традиції великоднього прикрашання осель - не такі "обов'язкові", як різдвяні. Як звичайно, тут усе залежить від уподобань та смаку господарів. Останнім часом зарубіжна мода "дострибала" до нас у вигляді пасхальних зайців, яких дедалі охочіше купують і ставлять чи то на видному місці у квартирі, чи то й на святковий стіл. Однак наших, українських, традицій прикрашання житла теж не бракує. Етнограф Володимир Щібря розповідає, що здавна головною ознакою Великодня була чистота помешкання. Заздалегідь кожна господиня турбувалась про те, щоб обов'язково навести у хаті порядок. Потрібно було зняти зі стін і попрати рушники, скатертини, рядна. А потім побілити хату і повішати чисті рушники на стіни. На Полтавщині у піст вішали "білі" рушники, тобто з вишивкою мереживом білим кольором. А вже перед Великоднем їх міняли на вишивки в червоних або червоно-чорних барвах.