Нерідко можна почути таку думку: мовляв, навіщо говорити про наслідки Голодомору? Нібито так нав’язується ідентичність жертви. Насправді ж прийняття певного духовного, історичного і культурного спадку, що залишився нам внаслідок важкого тоталітарного досвіду ХХ століття, дає українцям величезний ресурс. Усвідомлення штучності походження певних рис, носіями яких ми стали внаслідок трагічного минулого, дає нам внутрішній дозвіл на перетворення — поштовх до особистісного зростання.

«Вони ж незримо в далечінь летіли, внизу — вода, у небесах — зірки. Летіли душі, трударі без тіла, туди, де хліб, де Бог, де земляки», — так відобразив трагічні події на Донбасі, шокуючи щирою правдою у поемі «Хрест», Микола Руденко, поет, дисидент, уродженець Луганщини.

Нині, коли українське суспільство вкотре поділяється на патріотів Вітчизни та прихованих і не прихованих симпатиків північного сусіда, незаперечні факти свідчать про помилковість, якщо не більше, ілюзій частини українців щодо Росії. Бо саме через бездержавність наш народ зазнав стільки бід і страждань. Адже Голодомор 1932—1933 років — це геноцид української нації, який організувала й здійснила саме Москва. Тож ще раз дослухаймось до очевидців страшної трагедії. Щоб нарешті збагнути елементарну істину: нам потрібна власна Українська держава, щоб захиститися від міфічної «великої дружби двох братніх народів», щедрий ужинок якої українці зібрали 86 років тому, ставши на межу життя і смерті. А вцілілі отримали безальтернативний шлях розвитку — масове зросійщення. Це ще один злочин Москви проти українців.

У 1932—1933 роках село Великий Хутір на Черкащині, як і багато інших, пережило Голодомор. Проте він не мав тут таких трагічних наслідків, як в інших селах. Не було зафіксовано масової смертності та випадків людоїдства. Харківський журналіст Віктор Козоріз, вихідець із цього села, описав його історію у книжці зокрема і в період Голодомору. Столичну режисерку Вікторію Трофіменко зацікавили ті події. Вона напружено працювала і створила сценарій майбутнього фільму.

Хто знається на саперній справі, може відразу зауважити, що детонатори без вибухівки не страшні. Але коли взяти до уваги, що такі собі міни сповільненої дії комунальники Харківських теплових мереж заклали ще кілька років тому до льодяних батарей опалення сотень багатоповерхівок, чекати вибуху недовго. Соціального. Бо йдеться про тисячі мешканців, і не лише, впевнений, Харкова, яким уже увірвався терпець стукати у двері владних кабінетів, щоб довести свою правоту: здирання грошей за ненадані послуги (в цьому разі за тепло в оселях) — це неприхований грабунок.

Перелік громадських організацій, яким Центральною виборчою комісією надано дозвіл мати офіційних спостерігачів під час перших виборів депутатів сільських, селищної, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищного, міських голів 29 грудня 2019 року, додаткових виборів депутатів сільської, селищних рад 29 грудня 2019 року, проміжних виборів депутатів сільських, селищних рад 29 грудня 2019 року, повторних виборів депутатів сільських, селищних рад та сільських, селищних голів 29 грудня 2019 року, перших та позачергових виборів старост сіл, селищ 29 грудня 2019 року

Наприкінці жовтня у Маріуполі відбувся представницький інвестиційний форум «RE: think. Invest in Ukraine». З-поміж майже семи сотень учасників і гостей перспективного заходу були перші керівники нашої держави, представники всіх гілок влади й вітчизняного бізнесу, а також міжнародні партнери з ЄБРР, Всесвітнього банку, Європейського інвестиційного фонду та IFC. Уже є й перші практичні результати форуму: вдалося підписати 12 меморандумів про спільну роботу міжнародних інвесторів з українськими регіо­нами, підприємствами та компаніями.

Від 20 листопада соцмережі та інтернет-видання бентежить новина, буцімто Фонд соціального страхування призупиняє фінансування виплат застрахованим особам, зокрема лікарняних, а також у зв’язку з вагітністю та пологами, на поховання тощо через вичерпання кошторисних призначень згідно з бюджетом.

Дива не сталося. Росія, яка навіть міжнародне право не поважає і для якої вже стало звичкою нівечити власність України, повернула нам розграбованими буксир «Яни Капу» і катери «Бердянськ» та «Нікополь», захоплені в листопаді 2018 року. До військової гавані Очакова Миколаївської області кораблі зайшли в супроводі буксирів. Як прокоментував командувач Військово-Морських сил Збройних сил України Ігор Воронченко, українські судна «повернулися на буксирі, позаяк росіяни їх фактично угробили».

Попри несприятливі погодні умови, зокрема посуху в літні місяці, до якої потроху звикають у центральних регіонах, аграрії Полтавщини гідно завершують сільськогосподарський рік. Намолотили майже 6 мільйонів тонн зерна, а ще ж у полі підлягають збиранню 70 тисяч гектарів кукурудзи із посіяних 660 тисяч гектарів. Упорали сою й соняшник, урожайність якого вища, ніж торік. Погода дає змогу до морозів закрити зяб і підготувати ґрунт під посів цукрових буряків.