Ситуація, що склалася нині на вітчизняному ринку мінеральних добрив, нагадує старий анекдот. Промовець виголошує: «У нас все робиться для блага людини!», а із залу лунає відповідь: «І знаємо, якої!»

Матінка-природа розпорядилася укласти кристали в різноманітні творіння. Серед них кристали солі у сталактитових печерах, льодяні — в сніжинках, окаменілі — в скелетах коралів, білкові — у сплетіннях павутини, а також рідкі кристали оболонок людських нервових клітин, навіть кожна піщинка на пляжі — також кристал. Робота науковців полягає у визначенні, поясненні та змозі відтворити те, що зробила природа, задля поліпшення людського життя. Так само, як скульптор ретельно відтворює певний образ, вкладаючи у статую частинку свого унікального творчого потенціалу для досягнення еталона краси і загального задоволення, так і матеріалознавці створюють за законами природи нові матеріали, що мають своєрідну красу у повсякденному житті, яку треба не тільки побачити, а й відтворити як дещо нове та корисне.

Уже гарною традицією для Європи стало щорічне проведення наприкінці вересня Європейського тижня мобільності. Його мета — популяризувати екологічні види транспорту та заохотити місцеві громади та їхніх очільників враховувати інтереси всіх учасників руху — пішоходів, велосипедистів, автомобілістів. Це можливо за умови розширення використання громадського транспорту і велосипедів, що мають бути зручною, вигідною і безпечною альтернативою пересуванню на приватних автомобілях.

Обсяги завезення в Україну нелегальної імпортної побутової техніки зашкалюють. Попри боротьбу влади з корупцією, цей процес триває й набирає чималих обертів. Населення купує дедалі більше нелегальних холодильників, смартфонів, пральних машин тощо. Звісно, така техніка на 30-40 відсотків дешевша, ніж легально імпортована в країну. Так, фахівці ринку кажуть, що різниця між одним і тим самим найменуванням товару в різних торговельних мережах і точках може становити кількасот гривень.

Колись на кожному потужному промисловому підприємстві переймались підготовкою кваліфікованих робітників, створюючи для цього власні кузні кадрів. Нині велетні всесоюзного значення, якими були на Житомирщині «Хімволокно», завод верстатів-автоматів, льонокомбінат, «Промавтоматика», залишились лише у пам’яті людей. Тож прив’язані до цих виробництв ПТУ стали рудиментами, що мали змінити своє призначення, аби не зникнути з освітнього простору.

Нашому заводу — півтора століття. Не тільки в Україні, а й у світі знайдеться небагато фірм, які пройшли такий шлях, зберігши традиційне виробництво і освоївши нові напрями діяльності в галузі рейкового транспорту.

Нині вже стихли невдоволення і палкі баталії навколо пенсійної реформи. Проте не тому, що люди задоволені новаціями Пенсійного фонду, запровадженими 2 роки тому. Мабуть, звикли — так само, як притерпілися до того, що майже кожна з реформ зазвичай приховує нові ризики зменшення сімейного бюджету чи певні соціальні, сервісні або медичні обмеження. І причина криється не в самих реформах, які конче потрібні країні, а в тому, що жодну з них — судову, податкову, медичну, пенсійну — не реалізовано в повному обсязі. Їх впроваджували вибірково.

Учора в Україні набув чинності новий Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води (наказ Мінрегіону від 26.07.2019 р. №169). У нормативно-правовому акті ще раз, але чіткіше розписано таку можливість, яку надає Закон «Про житлово-комунальні послуги».

Обмін в’язнями, який нещодавно відбувся між Україною та Росією, зумовив хвилю радісних емоцій у нашій країні. «Нарешті вільні!» — видихнули сотні тисяч українців, коли побачили змарнілі, але усміхнені обличчя кремлівських бранців, котрі сходили з трапа літака в Борисполі. Проте шлях до цієї щасливої миті зустрічі був довгим і складним. Лише  безпосередньо причетні до цього знають усі нюанси переговорів і справжню ціну, яку Кремль запросив за життя українських громадян.

Селища міського типу Клевань та Оржів зі своїм промисловим потенціалом завжди були фінансовими донорами для Рівненського району. Тож голови обох селищних рад не мали спокою: нагору віддають левові частки доходів, а що взамін?