Діти із центрів соціально-психологічної реабілітації Миколаївської області (а це  сироти та діти, позбавлені батьківської опіки) сприйняли переїзд на Буковину як довгу подорож на відпочинок біля Карпатських гір замість звичного для них моря. Їх розмістили в літньому таборі Your Camp на хуторі Партизанський села Ржавинці на Заставнянщині.
У місцевій школі вони провчилися всю весну, не перериваючи шкільну програму. Добрі люди організували їм прекрасні літні канікули — з басейном, спортивними змаганнями, екскурсіями, турпоходами до Дністра і в гори.

Поблизу окупованого Маріуполя сердито гарчать і вгризаються ковшами в землю екскаватори. Та ці роботи тільки здалеку нагадують будівельний майданчик, де траншеї могли б готувати для фундаментів майбутніх житлових будинків. Насправді там продовжують рити могили для загиблих від російського «визволення» людей. Приміром, з початку травня і до середини липня місця масових поховань у селищі Старий Крим біля Маріуполя збільшилися вже вдвічі.

Гірське село Кваси на Закарпаттті може перемогти в конкурсі «Неймовірні села України-2022». Цей населений пункт увійшов до десятки фіналістів конкурсу. Але тут кажуть, що вони вже перемогли. Передовсім сіру буденність життя. Ініціативи місцевої молоді допомагають пришвидшено розвивати населений пункт. У селі побував кореспондент «Урядового кур’єра». 

Станом на липень кількість переселенців у Черкаському районі становила більш як 57 тисяч осіб, зокрема в Черкасах — 22 935. Далеко не всі ці люди претендують на житло, яке надає громада. Чимало за комерційною ціною винайняли квартиру чи будинок, а дехто навіть придбав нерухомість. Багато переселенців живуть у родичів або знайомих, але найважче тим, хто не має змоги самотужки вирішити житлове питання на новому місці.

З директоркою Magic Cleaner Balu Тетяною Кочкіною ми зустрілися біля станції метро «Лук’янівська»: керівниця йшла прибирати офіс однієї зі столичних ІТ-компаній.
«Попри повномасштабну війну в Україні, прагнення працівників різних фірм, домогосподарок до чистоти не зникли, — пані Тетяна запропонувала розмовляти просто на вулиці. — Бо ідеальний порядок нині — це не лише ознака успіху та процвітання тієї чи іншої компанії, а й спроба поліпшити настрій її працівникам: у свіжому чистому приміщенні навіть невеселі повідомлення із фронту сприймаються не так фатально».

З 16 липня 2022 року набирають чинності окремі норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі — Закон), які стосуються використання мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах. Також з 16 липня 2022 року Уповноважений із захисту державної мови може накладати адміністративні стягнення за порушення Закону відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). 

Захід демонструє справжню єдність і солідарність з Україною в умовах війни з росією, попри побоювання, що так не станеться. Україна може вступити в ЄС у перспективі років, а не десятиліть, натомість членство України в  НАТО стає реальним після вступу до Альянсу Фінляндії та Швеції. Війна росії проти України може бути тривалою. Такими думками в інтерв’ю власному кореспондентові Укрінформу поділився експрезидент Польщі (1995—2005) Александер КВАСНЄВСЬКИЙ.

 Кількість підприємств, які після початку вій­ни переїхали на Закарпаття, вже перевищила три сотні. Це майже половина всіх релокованих в Україні, зазначив нещодавно керівник обласної військової адміністрації Віктор Микита. Як на місці колись потужного деревообробного комбінату в селищі Тересва на Тячівщині нині працює меблеве виробництво, що переїхало з Києва й Одеси, розповідає кореспондент «Урядового кур’єра».

Питання забезпечення зайнятості в літній період дітей дошкільного та молодшого шкільного віку нині актуальніше, ніж до вій­ни. Це чудово розуміють на Полтавщині, яка стала місцем компактного проживання внутрішньо переміщених дітей. В області з усією відповідальністю  ставляться до його вирішення: організовують для них різноманітні розважально-пізнавальні заходи, екскурсії, роботу гуртків, знайомлять з українськими народними традиціями, обрядами, звичаями, проводять майстер-класи, виставки.

Євген Головаха, директор Інституту соціології Національної академії наук України, знає про українське суспільство все. Думаю, що знає все і про нас сьогоднішніх. Не лише тому, що опитування громадської думки не припиняються під час війни, а ще й тому, що всю війну Євген ГОЛОВАХА провів у Києві, категорично заявивши, що нікуди з нього не виїде. Коли проводжав в евакуацію співробітників, здобув свій життєвий досвід і може говорити про наше сьогодення та майбутнє, до чого готуватися і чого краще спробувати уникнути.