Удень 9 березня цього року в квартирі Ані Бокової, яка жила в місті Шостка Сумської області, пролунав дзвоник. Її чоловік попросив у неї пробачення. Сказав, що втратив ногу, бій триває, джгута немає. Він стікав кров’ю. 
39-річний штаб-сержант Національної гвардії України був одним із 40 українських військових і представників місцевої тероборони, які зупинили в селі Залісся (Броварський район Київської області) колону з 85 російських танків. Це за 30 км від Києва.

До парку чи лісу Віктор Боркута з Чорткова на Тернопіллі зазвичай ходить з бензопилою, сокирою та іншими інструментами. Ще може замовити якийсь транспортний засіб і навіть покликати когось на поміч. Спонукає ж його до цього творча робота і захоплення: він активно займається художнім різьбленням по дереву, коренепластикою. Що назбирав у природі, перетворивши на мистецькі витвори, можна до кінця липня побачити в Тернопільському художньому музеї.  

Уже кілька тижнів один з недавніх знайомих заклопотано лаштується в дорогу. Робить це дуже ретельно, прискіпливо і системно. Само собою, відповідно готує автомобіль і подбав про запаси пального. Укотре уважно вивчає і проробляє всі можливі головні та запасні маршрути руху й простежує стан доріг. Тримає під постійним контролем ситуацію в місті, куди зібрався, й у найближчих населених пунктах. 

Так уже вийшло, що хоч і народився я на Дніпрі, синьооку Рось теж люблю безмірно. Здається, знаю її ще відтоді, коли не була вона місцями закута у гранітні береги, не лежали на її заплавах брили сірого каменю, а дно не вкривали химерні валуни. Це навала ворогів, як розповідає давня українська легенда, змусила річку колись стати непереборною перешкодою на їхньому шляху. Непроханих зайд прогнали в дикі степи, а каміння залишилося у воді, немов пересторога майбутнім завойовникам.

 Нинішній час вимагає від українців знати більше про життєпис світочів свого народу, до того ж правдивий, очищений від радянського чи російського ідеологічного трактування. Відкривати сутність життя, творчості, діянь видатних постатей узявся письменник, науковець, громадський діяч з Тернополя Олег Герман. На новій медіаплатформі українського культурного мовця Ukraine Forever він розпочав проєкт «Легенди України». 

 Через ворожі обстріли рідні місця змушені покидати не тільки люди, а й сільськогосподарські тварини. Так до Полтави потрапили кількадесят  зааненських та альпійських кіз із племінного репродуктора «Святогірська коза», який розташований у селі Студенок Ізюмського району Харківської області. Це всього за десять кілометрів від міста Святогірськ на Донеччині.

 У незвичних умовах, глибоких розходженнях між потребами і реаліями сьогодення перебуває стан туристичної галузі на Закарпатті. Уперше за останні роки цей регіон країни не став центром масового туризму. Готелі, пансіонати, зелені садиби, перевізники, екскурсоводи вдовольняються лише незначною часткою тих замовлень, які мали раніше. Причина всього — війна. 

 З початку повномасштабного вторгнення рф світ дізнався про багато моторошних злочинів, які скоювали російські військові в населених пунктах України, серед яких — катування та вбивства мирних громадян. Скоювали росіяни в нашій державі і сексуальні злочини  і щодо жінок, і щодо дітей.

Українські правоохоронці із першого дня вторгнення рф у межах кримінальних проваджень збирають доказову базу про нелюдські дії загарбників на наших територіях.

 Днями, точніше, 5 липня, міста-сусіди на півночі Донеччини Краматорськ і Слов’янськ аж занадто гучно відзначали восьму річницю визволення від рашистської окупації, яка 2014 року тривала близько трьох місяців. Однак на відміну від минулих років, тепер тут гримлять не поодинокі символічні постріли — салюти на вшанування загиблих визволителів. Просто в населених пунктах лунають вибухи, спалахують пожежі й здіймаються догори стовпи пилюги та диму, оскільки знавіснілі російські загарбники безжально обстрілюють ці міста з усіх видів потужної зброї. Зокрема нещодавно нелюди вдарили по Слов’янську касетними снарядами.

Загалом від початку впровадження проєкту в березні й до кінця червня про готовність надати прихисток дітям через Telegram-бот @dytyna_ne_sama_bot заявили понад 21 000 людей. Більш як тисяча з них пройшли всі етапи підбору в межах програми «Дитина не сама» та успішно завершили підготовку, повідомляє Міністерство соціальної політики.
Загальнонаціональна програма «Дитина не сама» — ініціатива радниці — уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, створена і запроваджена Офісом Президента спільно з Дитячим фондом ООН UNICEF Ukraine та Міністерством соціальної політики.