25 вересня. Чорний-чорний день для українців. Двадцять п’ять достойних синів України загинули у жахливій катастрофі військового літака Ан-26Ш біля Чугуєва Харківської області після падіння літака, який загорівся від удару об землю. На борту перебували 27 осіб, з них 20 — курсанти Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба та семеро членів екіпажу.

Цією проблемою в Єврокомісії всерйоз переймаються вже кілька років поспіль. А віднедавна до роботи долучився і Європарламент, де минулого тижня відбулося перше установче засідання нового спеціального комітету з питань дезінформації та іноземного втручання в демократичні процеси. Головою комітету обрано французького євродепутата Рафаеля Глюксамана, доповідачкою — латвійську депутатку Сандру Калнієте.

Коли переселенці зі Сходу в дорозі губили інвалідні візки чи у них не було інсуліну, її «гаряча лінія» вирішувала такі проблеми в режимі «швидкої допомоги». Коли вони шукали новий дах над головою, її громадська організація робила все, аби їх тимчасові оселі бодай трохи стали доступнішими для людей з особливими потребами. Вона не тільки сама з родиною пережила втечу від війни і всі складнощі адаптації, а й допомогла тисячам таких, як сама, — людям з інвалідністю відновити своє життя. За це Тетяна Баранцова цьогоріч отримала престижну європейську нагороду імені Нансена.

Упродовж наступних трьох місяців у семи містах України відбуватимуться загальнонаціональні дискусії інтелектуалів та представників громадянського суспільства на найбільш дражливі для українського суспільства теми. Можливо, розмова людей, які за будь-яких умов утримують стандарт культурного спілкування, й допоможе нашому досить поляризованому суспільству знайти діалог. Принаймні, кінцевою метою цього діалогу його організатором Олесем Донієм заявлені саме ці цілі: консолідація суспільства, спротив російській агресії та світоглядна реформація.

Нинішня ситуація на ринку праці вельми проблематична. І насамперед у селах. Великотоварне сільгоспвиробництво поступово витісняє селян і з рослинницької, і з тваринницької галузей, залишаючи їх сам на сам із проблемою безробіття.

Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року та 54% голосів виборців АР Крим і 57% — Севастополя під час загальнонаціонального референдуму 1 грудня 1991-го стали неабияким стимулом для діяльності українських національно-культурних організацій Кримського півострова, що декларували його фактичну належність до України. Проте вони наражалися на реакцію місцевих політичних і громадських сил, які агітували за вихід Криму зі складу України та його приєднання до Російської Федерації навіть силовими методами.

Прошу надати роз’яснення про таке: 1) чи діє аксіома «Закон зворотної дії не має»? 2) Який порядок розрахунку податку фізичним особам на власне нерухоме нежитлове майно відмінне від земельної ділянки? 3) В яких випадках не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина, а застосовується величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого згідно із законодавством України?

На Миколаївщину, де на військовому полігоні «Широкий лан» відбуваються масштабні командно-штабні маневри «Об’єднані зусилля-2020», Президент і Верховний головнокомандувач Володимир Зеленський прибув ще вчора вранці. Він спостерігав за бойовою роботою окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ» як складової цих великих навчань. Основними завданнями бригади були наступ на непідготовлену оборону і бій в урбанізованій місцевості.

Із часу ухвалення Конституції України (1996) не створено законодавчо-нормативної бази з регулювання земельних відносин, яка б цілковито відповідала нормам Основного Закону. Зовсім залишено поза увагою базове право абсолютної власності українського народу (всіх громадян) на землю та її природні ресурсі як природні об’єкти — основне національне багатство та головний капітал нації. Зловмисно не взято на баланс власника, належні йому природні об’єкти (ресурси).

Останнім часом з Росії дедалі нахабніше звучать на адресу Києва звинувачення щодо браку води в анексованому Криму, якою має, звісно, забезпечувати півострів країна-окупант. На тлі цих подій у тіні залишаються не менш складні аналогічні проблеми зовсім поруч — на півдні України, в басейні річки Південний Буг. Своє бачення поліпшення ситуації з водозабезпеченням цього регіону пропонують автори статті.