Діяльність нового консультаційно-координаційного формату щодо Криму, установчий саміт якого зібрав представників 46 країн і міжнародних організації, має гарантувати постійну присутність кримської теми на міжнародному порядку денному. Дискусія політиків, дипломатів, експертів сприятиме протидії наслідкам і загрозам російської окупації Криму, пришвидшить кінцеву мету — повернення Криму до складу України. Постійну роботу ініціативи забезпечить спеціальний офіс, відкритий у Києві. За словами Президента Володимира Зеленського, такі представництва відкриють і в інших країнах.

Минуло трохи менш як рік, відколи назва «Кримська платформа» пролунала вперше. Коли торік у вересні на 75-й сесії Генасамблеї ООН Володимир Зеленський закликав країни-учасниці долучитися до створення міжнародної платформи з деокупації Криму, мало хто уявляв, якою інституційно буде така ініціатива, хто і на яких засадах братиме в ній участь і, головне, як її діяльність допоможе Україні повернути окупований Росією півострів.

Тиск Кремля подіяв не на всіх

Попри це за відносно короткий час вдалося консолідувати значну кількість держав і зібрати їхніх представників на масштабний саміт у Києві. Серед представників 46 країн було 14 глав держав і урядів. Поміж них Латвія, Литва, Естонія, Польща, Словаччина, Румунія, Угорщина, Молдова, Грузія, Словенія, Хорватія, Швеція, Фінляндія. Решту держав представляли очільники парламентів, міністри, заступники міністрів і посли. Від Євросоюзу до Києва прибув президент Європейської ради Шарль Мішель, від Ради Європи — генеральна секретарка Марія Пейчинович-Бурич, НАТО і ГУАМ було представлено на рівні заступників генсека.

Впадає в очі те, що на саміті не було країн Африки, Латинської Америки, Близького Сходу, більшість країн колишнього СНД. Індія і Китай не направили навіть своїх послів у Київ. Хтось пояснює це прорахунками нашої дипломатії у цих регіонах. Та насамперед це наслідок потужного тиску Москви, яка вкрай негативно ставиться до «Кримської платформи» та будь-яких згадок про деокупацію півострова. Там саміт називають «антиросійським шабашем», недружнім кроком щодо РФ, кричущим проявом русофобії тощо, вважаючи, мабуть, вершиною дружби власну військову окупацію та анексію території сусідньої країни.

«Ми свідомі того, що наодинці наша країна ніколи не зможе повернути Крим. Нам потрібна дієва підтримка на міжнародному рівні і підтримка на новому рівні питання деокупації українського півострова», — наголосив український Президент. За його словами, з початком діяльності «Кримської платформи» Україна та її партнери почали «писати нову главу в історії українського Криму, і це глава про деокупацію. Синергія наших зусиль має змусити Росію сісти за стіл переговорів щодо повернення нашого півострова», — заявив він.

Чий підпис буде останнім…

У виступах всі учасники наголошували, що анексія Криму Росією 2014 року стала грубим порушенням міжнародного права, і висловили свою непохитну підтримку територіальної цілісності й суверенітету України. Президент Латвії Егілс Левітс зауважив, що «Кримська платформа» триматиме питання Криму в полі міжнародної уваги: «Шкода, що в часи окупації Латвії не було такої платформи, яка постійно нагадувала б світові про наше становище». А польський президент Анджей Дуда заявив: у його країні знають, що відчуває людина, яка втрачає майно, гідність, якій говорять: це вже не твоя держава.

Кроки Росії, спрямовано на мілітаризацію Кримського півострова, кричущі порушення прав людини, які там відбуваються, викликають стурбованість ЄС, заявив Шарль Мішель. «Такі дії становлять загрозу довірі та миру. Наша мета — зробити так, щоб анексію Криму ніколи не було легітимізовано», — наголосив президент Європейської ради.

Перед церемонією підписання декларації саміту «Кримської платформи» Володимир Зеленський зауважив, що цей документ буде відкритим для приєднання.

«Я обіцяю, що в декларації саміту, яка засуджує окупацію Криму, завжди буде рядок для підпису представника Російської Федерації. Скоріш за все, цей підпис буде на останньому саміті «Кримської платформи» в Ялті», — оптимістично спрогнозував він.

За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, узгодження тексту декларації далося нелегко і тривала боротьба за кожен пункт. Каменем спотикання для багатьох підписантів виявився пункт про санкції. Зрештою учасники «Кримської платформи» погодилися «продовжувати здійснювати політику невизнання незаконної анексії» Криму та розглянути запровадження подальших санкцій проти Росії, «якщо це передбачено правовою юрисдикцією кожного учасника платформи і згідно з відповідними процедурами, коли це необхідно і якщо дії Росії цього вимагатимуть».

Столиці, які долучилися до ініціативи, домовилися разом протистояти гібридним загрозам, які створює мілітаризація Криму, і закликали Росію «виконувати свої зобов’язання як держави-окупанта відповідно до норм міжнародного гуманітарного права». Учасники декларації домовилися використовувати майданчики ООН, Ради Європи та ОБСЄ, щоб «координувати свої зусилля» на тих форумах, де обговорюватимуть питання Криму.

Саме проведення саміту, який продемонстрував істотну міжнародну підтримку суверенітету України, хоч увагу світу нині прикуто до Афганістану, експерти називають успіхом. Це сигнал Москві: їй не вдасться замовчувати питання Криму.

Спільне рішення світового рівня

У Спільній декларації, ухваленій учасниками саміту, метою «Кримської платформи» визначено мирне припинення тимчасової окупації Російською Федерацією території Криму та відновлення контролю України над цією територією повністю відповідно до норм міжнародного права.

На основі міжнародних угод і документів, зокрема Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, резолюцій Генасамблеї ООН 68/262 і 75/192 щодо Криму, наказу від 19 квітня 2017 року Міжнародного суду ООН, рішення від 14 січня 2021 року Великої палати Європейського суду з прав людини у справі Україна проти Росії (щодо Криму) та багатьох інших актів країни-підписанти підтвердили підтримку суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, зокрема її територіальні води. Вони вкотре наголосили, що не визнають і засуджують тимчасову окупацію та анексію Криму. Бо це прямий виклик міжнародній безпеці із загрозливими наслідками для міжнародного правопорядку, що захищає територіальну цілісність, єдність і суверенітет усіх держав.

Учасники «Кримської платформи» засудили порушення, зловживання й системні неправомірні обмеження прав людини і основних свобод, яких зазнають кримчани. Ідеться про право на мирні зібрання, свободу поглядів і їх вільне вираження, релігії або переконань, право на свободу об’єднань, обмеження можливості пошуку, одержання й поширення інформації. А також про перешкоджання і залякування, яких зазнають у діяльності журналісти, правозахисники й адвокати.

Засуджено мілітаризацію Криму, яка підриває безпеку і стабільність у всьому Чорноморському регіоні, перешкоджання правам і свободам судноплавства, що здійснюється відповідно до міжнародного права, зокрема перешкоджання вільному проходу суден через Керченську протоку в Азовське море і назад. Це має негативні економічні наслідки для портів України в Азовському морі й міжнародних торговельних потоків. Неприйнятним визнано зміну демографічної структури на окупованому півострові шляхом переселення російських громадян у Крим.

Тому вирішено створити міжнародну «Кримську платформу» як консультативний і координаційний формат задля мирного припинення російської тимчасової окупації Криму й Севастополя і для відновлення контролю України над цією територією відповідно до міжнародного права.

Вирішено продовжувати політику невизнання анексії півострова, розглянути запровадження подальших політичних, дипломатичних і обмежувальних заходів щодо РФ, якщо це передбачено правовою системою кожного учасника платформи і згідно з відповідними процедурами, коли це необхідно і якщо дії Росії цього вимагатимуть.

Учасники протистоятимуть новим викликам і гібридним загрозам, спричиненим мілітаризацією Криму, й підтримуватимуть спільні зусилля з посилення стійкості до цих загроз. Підтверджено зобов’язання рішуче протидіяти будь-яким одностороннім спробам кинути виклик і змінити міжнародний порядок, заснований на верховенстві права. Висловлено рішучу готовність захищати, підтримувати і зміцнювати міжнародний правопорядок, зокрема правовий режим морів і океанів, заснований на повазі до міжнародного морського права на основі Конвенції ООН з морського права.

РФ укотре закликано виконувати її зобов’язання як держави-окупанта відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та інших застосовних норм міжнародного права, вимагати, щоб Росія негайно припинила всі порушення прав людини і зловживання щодо жителів Криму і забезпечила повний і безперешкодний доступ на півострів усталених регіональних і міжнародних моніторингових механізмів з дотримання прав людини, зокрема Місії ООН зі спостереження за дотриманням прав людини в Україні та Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, як це передбачено їхніми чинними мандатами, що охоплюють всю територію України, зокрема Крим, а також для правозахисних неурядових організацій.

Сторони об’єднають зусилля на захист прав і свобод цивільного населення окупованого Криму і домагатимуться негайного й беззастережного звільнення громадян України, незаконно затриманих або засуджених Росією з політичних мотивів та її державними агентами на території окупованого Криму й РФ.

Домовлено використовувати відповідні механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних і регіональних організацій для розв’язання проблем, що стосуються тимчасової окупації, розглядати можливість застосування інших механізмів там, де це доцільно, консультуватися, обмінюватися і координувати належно свої зусилля в межах міжнародних організацій, на міжнародних конференціях, форумах та інших заходах, де обговорюють тему Криму.

Буде створено мережу постійної та швидкої комунікації між представниками міністерств закордонних справ держав-учасниць платформи (контактні підрозділи з питань Криму).

Загалом учасники схвалили необхідні спільні дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах; підкреслили, що будь-яка зміна статусу півострова й міста Севастополя як невід’ємної частини суверенної території України не визнається і не визнаватиметься, і неприйнятність спроб Росії легітимізувати тимчасову окупацію та неправомірне захоплення.

Погоджено рішуче підтримувати тиск на Росію для припинення тимчасової окупації територій і відновлення на них контролю України.

Країни-підписанти очікують повернення Україні тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і відновлення їх автономного статусу, як це передбачено Конституцією України, і заявляють про свою підтримку жителів цієї території у відновленні їхніх прав і свобод, закріплених у Конституції, і поліпшення соціально-економічного становища на півострові.

А Російську Федерацію вони закликали долучатися до конструктивної участі в діяльності міжнародної «Кримської платформи», спрямованої на припинення тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.