Приїзд черкащан до Тернополя, звісно, відзначився аншлагом. Славетні хористи довели: вони професіонали вищої проби. Йдеться про те, що в запланований день гастрольного виступу місто над Серетом проводжало в останню путь свого героя — Андрія Юркевича, який загинув у зоні проведення АТО, і область була у жалобі. Тож програму концерту довелося перелаштовувати докорінно — жартівливим пісням і танцям місця, звичайно, не знайшлося. Відомий колектив виступ назвав посвятою тим, хто поліг, боронячи рідну землю від російських окупантів та їхніх найманців — терористів і сепаратистів. І це вражало, плакали не лише глядачі у залі, а й самі артисти на сцені.
Тон у концерті-реквіємі задавала Руслана Лоцман. Вона вразила тернополян одразу в трьох іпостасях свого таланту: унікальна ведуча концерту, дивовижна співачка, душевного болю поетеса. Руслана й сама пройшла крізь сніговії Революції гідності.
Ой там, на Майдані —
Наші болі, наші рани,
Там молитва й єднання,
Наші спільні починання,
— проникливо й тужливо звучала з уст молодої співачки сучасна дума.
Це Руслана Лоцман запропонувала глядачам пісню Ірини Кириліної на власний текст «Ой там, на Майдані».
Уже майже півроку вона бере участь у мистецькому проекті «Народна філармонія» — з туром у червні відвідала військовиків у Тернополі. Нині запросила їх на концерт. Хлопцям відвели перший ряд. Тож співачка запросила одного з них — Дмитра — на сцену, щоб зачитати йому власний поетичний лист:
Чесного батька син, народжений для праці,
Зі зброєю в руках ти вперше у житті.
Бо кличуть на двобій ці нелюди прокляті,
А їх ведуть до зла вже сили несвяті.
Опісля ж Руслана Лоцман обняла вояків пісенним твором «Солдатику мій», який написала Леся Горова. Глядачі стоячи разом зі співачкою бажали українському воїну «хай береже тебе Бог», твердили, що «молитися за тебе я не перестану і оберегом для тебе я стану».
Уже наступного дня після концерту в Тернополі на сторінці у Фейсбуці прочитав Русланину щиру радість: «Яке щастя через три місяці від дня знайомства зустріти військових Тернополя — живі, здорові, красиві та найкращі. Слава Україні!»
Дух, тональність концертної програми, які задала Руслана Лоцман, підтримував і хор. «Не вбивай ти, земле, стебла молодії», — благала-закликала заслужена артистка України Людмила Йосипова, виконуючи відому пісню Євгена Кухарця.
Певна річ, не міг славетний творчий колектив із Шевченкового краю не запропонувати й пісні на вірші Великого Кобзаря. Прозвучав твір «Ой, люлі, люлі, моя дитино», а завершальним акордом виступу черкащан став «Реве та стогне Дніпр широкий». Знайшлося й місце в концерті вокально-хореографічним композиціям, як-от: «Славні козаки-чигиринці», «Наш отаман Гамалія» й «Весняні ігри та танці».
Торік своє мистецтво Черкаський народний хор дарував шанувальникам української пісні й танцю у Польщі та США. Цьогорічного ж вересня вирушив у гастрольний тур «Об’єднаймося, Україно!» Як на нинішній час це подія. Адже небагато філармонійних колективів через фінансову скруту можуть зважитися на такий крок. Черкащани за підтримки облради з концертами побували у Луцьку, Рівному, Львові, Тернополі, на них чекали відвідини Хмельницького, Вінниці та Житомира.
Прикметно, що гастрольний тур водночас став і доброчинним. За словами директора Черкаської обласної філармонії Юрія Федоряки, зароблені кошти витратять на придбання шоломів, інших засобів і речей для одного з добровольчих батальйонів.
Тим часом директор Тернопільської обласної філармонії народний артист України Ярослав Лемішка впевнений, що в 75-му концертному сезоні, як, зрештою, й минулими роками, активно співпрацюватимуть з колегами із Хмельницького, Івано-Франківська, Чернівців, Житомира, Вінниці, інших міст щодо обмінних концертів. Сподіваються, що зможуть-таки ознайомити тернополян із творчим доробком Луганської філармонії. Такий концерт цього року було заплановано, в дорогу на Донбас збиралися й артисти з Тернополя, але добрій справі завадили російські імперські амбіції. Та нікому не вдасться відняти від нас нашу мову, нашу пісню.
Ми в Google+