Новий театральний сезон у Тернополі розпочали прем’єрою класичної п’єси. На сцені академічного драмтеатру ім. Тараса Шевченка знову звернулися до шедевру української драматургії — «Мартина Борулі» Івана Карпенка-Карого. «Бачите, як перевівся Боруля», — прозвучить з уст головного героя одна із фраз. Чи перевелася насправді соціальна, суспільна значущість твору, якому вже понад 130 років і який певною мірою ґрунтується на фактах із життя родини автора?

Чому опера? З оперою як жанром твір споріднює вокал і партія камерного оркестру. Тут два солісти — сопрано і баритон, які співають по дві арії й виконують два дуети. Партія камерного оркестру акомпанує солістам, виконує короткі зв’язки між номерами, грає увертюру й наприкінці твору бере участь у короткому дуеті-завершенні.

Фільмографія Марини Юрчак налічує майже 20 створених образів у кіно. Здебільшого це епізодичні ролі. Славу та визнання їй принесла народна стрічка «Чорний козак» режисера Владислава Чабанюка, що вийшла у широкий прокат торік. Марина зіграла головну роль і була єдиною професійною акторкою, яка знялася в цій картині. «Урядовий кур’єр» запросив її  на зустріч, щоб дізнатися трохи більше і про «Чорного козака»,  і про її особисте та творче життя.

Жителі інших регіонів України чи іноземці, побувавши вперше в Донецькій області, часто переживають емоції одного з моряків експедиції Христофора Колумба, який нарешті побачив нову землю, названу в майбутньому Америкою. Тобто кожен з них по-новому відкриває для себе цей край. Не Донеччину як промислову територію, де небо підпирають похмурі терикони вугільних шахт і чорні труби металургійних заводів, а як привабливу для туристів землю з безліччю цікавих історичних, релігійних, екологічних та культурно-пізнавальних маршрутів.

Мабуть, і у вас, шановні читачі, буває так. Як причепиться зранку мотив чи слова якоїсь пісні, так і супроводжують тебе цілий день, а іноді не відпускають навіть уночі. Особливо коли їдеш нічним потягом, де заснути все одно не вдасться.

Лісова галузь ще донедавна забезпечувала Україну значними надходженнями валюти, експортуючи за кордон пиломатеріали і необроблену деревину. На Житомирщині, де найбільші в Україні площі лісів, держлісгоспи у багатьох районах — бюджетоутворюючі підприємства з великою кількістю працівників. Однак останнім часом у галузі почався економічний спад, що вже призвів до скорочення робочих місць і зниження зарплат.

Учора розпочався Другий форум регіонів України та Республіки Білорусь. У Житомирі представлять економічний потенціал областей, обговорять розвиток та інтенсифікацію двосторонніх відносин, налагодження взаємовигідної торговельно-економічної та інвестиційної співпраці, повідомляє УНІАН. Проводять панельні дискусії «Співпраця регіонів України і Республіки Білорусь — запорука стабільності й розвитку держав» та «Економіка регіонів — бачення розвитку», круглий стіл  «Розвиток річкового судноплавства на ріках Дніпро та Прип’ять», виставку великогабаритної техніки й промислових зразків продукції, ярмарок виробів декоративно-прикладного мистецтва.

«Законопроєкти, нещодавно ухвалені Верховною Радою, перезапускають дуже важливі глобальні процеси в нашій державі. Тепер настав час для набагато системніших і ґрунтовніших кроків у законодавчій сфері України», — такими словами Володимир Зеленський відкрив засідання Комісії з питань правової реформи, що відбулося в Офісі Президента. Він наголосив, що українське суспільство втомилося від обіцянок щодо проведення реформ та очікує реальних змін.

П’ять пріоритетних напрямів подальшого реформування освітянської галузі в Україні представлено у презентованому Міністерством освіти і науки звіті. Документ, який називається «Дослідження сфери освіти в Україні: до більшої результативності, справедливості та ефективності», обговорили за участі освітніх експертів, керівництва профільного відомства та фахівців Світового банку.

Унаслідок Другої світової війни в Україні залишилося близько 50% всього довоєнного житлового фонду, або понад 40 мільйонів квадратних метрів житла. Відтак майже 10 мільйонів українців залишилися без даху над головою. В Києві, наприклад 1945 року, в землянках проживало 50 тисяч городян.