Олександр Афонін знає про сучасний стан книжки в Україні від А до Я. «А» — це Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, яка переобирає його президентом 20 років поспіль. «Я» — ліричний герой його віршів українською і російською. Вірші соціальні до сарказму або мелодійні настільки, що стають піснями. Пан Олександр має своє законсервоване видавництво, адже на громадській посаді не можна займатися бізнесом. Олександр Афонін працює під гаслом «Повернімо суспільству книгу, нації розум, Україні майбутнє».
На стіні його кабінету висить інсталяція з корінців книжок у рамці, подарована йому на 50-річчя. Вона навіяла думку, що книга може стати декоративним муляжем, якщо про неї не будуть турбуватися автори, видавці, продавці, читачі. І функціонери. На початку інтерв’ю пан Олександр наводить слова сімнадцятирічної пакистанки, яка отримала Нобелівську премію: «Виступаючи з трибуни ООН, дівчина сказала надзвичайно актуальну тезу: вчитель, зошит, ручка і книжка можуть змінити людину і світ».

Років двадцять тому довелось бути на приватному підприємстві, яке іменувало себе м’ясопереробним. Так от, м’ясом там і не пахло. Зате склад був забитий пресованими і мороженими відходами зарубіжних комбікормів. Шкури, кістки, жир. Все, що там мали утилізувати, у нас шляхом сучасних технологій перетворювали у дитячі сосиски й інші делікатеси. Для копченостей теж із-за кордону завозили дерев’яну стружку. Чому, коли в нас своєї вистачає?

— Сюди, тобто в Україну, — популярно пояснили мені, — мішок відходів, а після їх реалізації за кордон — мішок грошей…

Нині, мабуть, немає жодної людини, яка б не допомагала бійцям, котрі несуть службу в зоні АТО. Кожен як може підтримує військових. Своєрідні звіти про добрі справи підготували власні кореспонденти «Урядового кур’єра». 
Нині найближчі сусіди-росіяни принесли на українську землю велике зло й трагедію — війну, руїну, смерть. Щоб побороти лихо, наші співвітчизники самовідданістю, пожертвами, гідними справами й за лінією вогню наближають перемогу над агресором та його бойовиками, а отже, й час добра.

Одна з найпріоритетніших реформ сьогодення — антикорупційна. За багатьма напрямами змінюються підходи до контролю за діяльністю державних службовців, за їхніми доходами, видатками, до моніторингу фінансових витрат. На Чернігівщині взаємодія органів виконавчої влади з правоохоронними органами, як загалом у країні, переходить у більш жорстке русло. 

Попри те, що у другій половині цього року воєнна агресія проти України стала масштабнішою і зовсім не прихованою, а економічне становище істотно погіршилося, наша країна майже зникла зі світового інформаційного простору. Частково у цьому винні ми самі, посилаючи меседжі про нібито перемир’я. І дарма що впродовж усього збройного конфлікту його дотримувалася виключно українська сторона і коштувало воно нам сотні людських життів, чого, за великим рахунком, ніхто не оцінив. 

Кримінальне провадження щодо посадових осіб ПАТ «Сумихімпром» відкрили в травні цього року. Зроблено це було в межах розслідування прокуратурою Сумської області фактів реалізації продукції підприємства, як зазначено в документі, «за цінами, які нижчі собівартості, з метою одержання незаконного прибутку».

Як повідомила прес-служба МВС України, у ньому функціонувало близько 130 гральних автоматів, які, за різними оцінками, могли приносити власникам від півмільйона до мільйона доларів щомісяця. Нині триває оформлення необхідних документів.
За словами радника міністра внутрішніх справ Зоряна Шкіряка, припинення незаконної діяльності підпільного казино відбулося в рамках спецоперації щодо боротьби з гральним бізнесом, оголошеної міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. На виконання ухвали суду, працівники столичного та Печерського районного управлінь Державної служби боротьби з економічною злочинністю виявили і знешкодили незаконний елітний зал гральних автоматів. «Точка» була розташована в центрі столиці, в одному з торговельно-розважальних центрів на Бессарабці.

Упродовж кількох останніх тижнів наше село щовечора вимирає. Навіть сумно стає, коли повертаюся з роботи додому і йду темними вулицями під супровід гавкання злих собак у дворах. Тоді чомусь ловлю себе на думці, що в морок занурюється не лише наш Багрин, розташований неподалік від шумної автостради Київ — Одеса за якихось 30 кілометрів від яскраво освітленої столиці, а й уся Україна.  

Днем раніше в ході позачергового засідання уряду Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк озвучив суть пакета реформ, внесеного до Верховної Ради. Урядовцям знадобилося два тижні, щоб разом із представниками парламентської коаліції напрацювати їх з майже півсотні податкових, бюджетних, митних і соціальних ініціатив.

Глава уряду спростував розповсюджену ЗМІ та деякими парламентаріями інформацію про імовірне підвищення пенсійного віку, перегляд підходів у нарахуванні пенсій для спеціальних категорій осіб, відмову від стипендій, заборону отримання пенсій для працюючих пенсіонерів. 

Кожна зустріч із цим політиком для мене надзвичайно приємна. Не лише тому, що Єжи Бузек — відомий і авторитетний політик у Європарламенті. Крім того, він чудовий співбесідник, відкрита і щира людина. У Брюсселі його вважають палким прихильником України, який послідовно захищає її інтереси у європейських структурах.
«Невже це правда, що європейські політики втомилися від того, що українське питання не сходить з порядку денного ЄС?» — запитую його, поки йдемо до його кабінету.