Кримінальне провадження щодо посадових осіб ПАТ «Сумихімпром» відкрили в травні цього року.  Зроблено це було в межах розслідування прокуратурою Сумської області фактів реалізації продукції підприємства, як зазначено в документі, «за цінами, які нижчі собівартості, з метою одержання незаконного прибутку». 

 

Неспішність на шкоду державі

 

Як свідчать дані, зібрані правоохоронцями, справжня мета тих, хто це робив, через завдання величезних збитків (понад 135 мільйонів гривень) довести завод до штучного банкрутства. Але якщо копнути, як кажуть, глибше, то стане очевидно, що справу про банкрутство було відкрито ще в 2011 році – фактично після того, як підприємство очолив підконтрольний Дмитрові Фірташу менеджмент. Зрозуміло, що за часів Януковича у правоохоронців не було жодного бажання конфліктувати з фаворитом та компаньйоном Фірташа Сергієм Льовочкіним – керівником адміністрації тодішнього глави держави. 

 

Уже після того, як Януковича разом з його оточенням змела хвиля Революції гідності, Міністерство юстиції України зобов’язало своє регіональне управління в Сумській області підготувати висновки з незаконного доведення підприємства ПАТ «Сумихімпром» до банкрутства. Останнє для одержання необхідної інформації звернулося до розпорядника майна заводу Романа Марченка та керуючого санацією Ігоря Лазаковича. Як свідчить подальший перебіг подій, що один, що другий посадовець від виконання цього завдання всіляко ухиляються і досі. І зрозуміло чому: адже контракти, які завдали великих збитків, узгодили і юридично скріпили саме ці особи – креатура Фірташа і його компаньйона. 

 

Особливого ентузіазму для доведення розслідування до завершення не проявили і державні структури. Тому до справи вирішили долучитися ті, кому не байдужа доля унікального для України підприємства, – експерти і громадські організації. У серпні вони створили Громадську робочу групу з вирішення проблемних питань титанової галузі. Проаналізувавши ситуацію та одержавши підтвердження умисного доведення «Сумихімпрому» до банкрутства, громадські активісти звернулися до глави уряду та керівників силових відомств із проханням провести об’єктивне розслідування цієї справи. А до Мінюсту – перевірити, наскільки відповідає інтересам держави діяльність керуючого майном ПАТ. З таким самим прохання у відповідні держструктури звернувся тоді і Фонд державного майна України, однак там не поспішали з реакцією. І лише тоді, коли до вимог ФДМУ приєдналися й громадські активісти, справа з місця нарешті зрушила. Проведена лише в кінці листопада перевірка засвідчила, що розпорядник майном заводу допускав чимало порушень закону, тому матеріали про це передали в Дисциплінарну комісію Мінюсту.

Доведення до банкрутства ПАТ «Сумихімпром» (майже 100% акцій якого належить державі) має всі ознаки фіктивності, воно було заздалегідь сплановане Д.Фірташем і С.Льовочкіним і здійснене підконтрольними їм менеджерами підприємства. Фото надане автором

 

Відсторонити чи покарати?

 

Що чекає на керуючого Романа Марченка після такого рішення? На думку експертів, він може відбутися попередженнямабо в гіршому випадку його відсторонять від посади. Іншої думки активісти Громадської робочої групи з вирішення проблемних питань титанової галузі. Вони вважають, що з огляду на встановлені Сумською прокуратурою факти керуючого слід не просто відсторонити, а позбавити права займатися діяльністю арбітражного керуючого. Адже окрім невжиття радикальних заходів для того, щоб не довести завод до банкрутства, керуючий, м’яко кажучи, сприяв затягуванню розроблення плану санації «Сумихімпрому». А без останнього, як зазначав в інтерв’ю УНІАН активіст Громадської робочої групи з вирішення проблемних питань титанової галузі Олександр Щербань, є юридичні підстави для ліквідації унікального підприємства, що збанкрутувало. Тож якщо панові Марченку лише оголосять догану, вважає Олександр Щербань, це свідчитиме про небажання державних структур захищати інтереси держави, у власності якої  99,995% ПАТ «Сумихімпром».

 

Загалом же, як вважають громадські активісти, керуючий заслуговує не лише на дисциплінарне покарання за таку бездіяльність. На їхню думку, ним мали б зайнятися правоохоронні органи. Адже об’єктивних причин для порушення справи про банкрутство підприємства не було. Такої думки дотримується й віце-президент громадської організації «Контроль народного майна України» Євген Чередніков, якого цитує УНІАН.

 

«Підконтрольна Фірташу і його партнеру – колишньому главі адміністрації Януковича структура КУА «Промислові інвестиції», яка ініціює банкрутство, спершу не була кредитором підприємства. Вона придбала права боргу «Сумихімпрому» на суму 40 мільйонів гривень у банку «Форум». По суті, можна говорити про примус банку до цієї оборудки. У «Форуму» було рішення суду про стягнення з підприємства заборгованості. Однак підконтрольний Фірташу менеджмент тривалий час ухилявся від виконання цього та інших судових рішень. Придбання «Промисловими інвестиціями» права боргу мало на меті створення юридичних передумов і формального приводу для ініціювання банкрутства сумського виробника хімічної та титанової промислової продукції. Буквально через місяць після одержання права боргу «Промислові інвестиції» звернулися до суду з вимогою порушити справу про банкрутство «Сумихімпрому». Суд це звернення задовільнив», – зазначає експерт.

 

Цікаво, що «Промислові інвестиції» обслуговували юристи зі структури пана Марченка. Тобто із самого початку справу в суді про банкрутство інтереси кредитора і боржника представляла і представляє одна і та сама фірма. А з огляду на те, що керуючим майном пан Марченко став за клопотанням тих самих «Промислових інвестицій», то все це має вигляд чітко спланованої акції для банкрутства «Сумихімпрому». При цьому слід зазначити, що на момент винесення рішення про початок процедури банкрутства фінансове становище підприємства не було критичним. А питання погашення заборгованості просто залежало від бажання чи небажання менеджменту погасити його. Небажання це робити було продиктовано намірами олігарха з партнером визнати «Сумихімпром» неплатоспроможним і після цього сформувати підконтрольний комітет кредиторів. Що і було зроблено.

 

Наостанок Фірташ із партнером вирішили підстрахуватися на випадок, якщо пана Марченка позбавлять ліцензії арбітражного керуючого, про що пише РБК-Україна. Наближені до них представники компаній- кредиторів, які сконцентрували більше половини з 1,4 мільярда гривень штучних боргів «Сумихімпрому», нещодавно запропонували в суді, за повідомленням вищеназваного інформагенства, в такій ситуації на посаду керуючого  призначити  Кізленка – помічника пана Марченка або його партнера по юридичному бізнесу Ільяшова. Навіщо міняти шило на швайку, напевне, пояснювати не потрібно. Тому громадські активісти вважають, що для відновлення платоспроможності «Сумихімпрому» і збереження унікального підприємства для України на посади керівників, від яких залежить майбутнє заводу, слід призначити не залежних від олігарха менеджерів.

 

Володимир ГОРДІЄНКО 
для «Урядового кур’єра»