У  кабінеті Володимира Рудича все заставлено призами, які він привіз із різноманітних змагань з великого тенісу. Сьома ракетка України (за підсумками минулого року) в любительському тенісі  уже має ім’я.
«Спорт допомагає мені і в житті, і в роботі, — так розпочалася наша розмова з Володимиром Васильовичем. — Адже він дає сили, здоров’я, цікаві зустрічі, знайомства, збагачує не лише фізично, а й духовно. У тенісі я вже десять років. Активний учасник українського непрофесійного тенісного клубу, який об’єднує всіх любителів тенісу різного віку.

2008 року на Сумщині почали проводити земельні аукціони, які започаткувала «Сумиагропромбіржа». Завдяки цьому  виділення масивів для ведення фермерських господарств стало максимально прозорим, а місцеві громади почали одержувати вагомі кошти  для розвитку місцевих територій.
Пік аукціонної активності припав на 2012-й, коли в області  реалізували 237 лотів (земельних ділянок). Тоді до місцевих бюджетів надійшло понад мільйон гривень.
Однак із часом таких аукціонів ставало дедалі менше, аж доки торік їхня кількість скоротилася до семи.
У чому причина такого різкого спаду? Про нинішні проблеми у проведенні земельних аукціонів кореспондентові «УК» розповідає заступник директора «Сумиагропромбіржі» Олег ШЕСТАК.

Нині у Сєверодонецьку можна зустріти багато людей, які приїжджають із заходу України. Громадські діячі, волонтери, журналісти й письменники — вони їздять по навколишніх селах, везуть гуманітарну допомогу та відвідують земляків-військових і дивляться навкруги, який він, Донбас. І від усіх, з ким довелося спілкуватися, чую співчуття: як же бідно ви тут живете. І поставлене запитання: чому Донбас підтримав сепаратистів? 

Свого часу тут жирувала радянсько-партійна еліта. Потрапити у часи СРСР на територію Дніпровсько-Тетерівського заповідно-мисливського господарства, що за 60 кілометрів на північ від Києва біля села Сухолуччя, простим людям було неможливо — її охороняли спецслужби. Лише коли серпасто-молоткастий режим почав сипатися, група природоохоронних активістів прорвалася в це спецсафарі. Особливо вразили екологів мисливські вишки з… вуличними ліхтарями біля них. Ліхтарі горіли цілодобово — щоб кабани звикли до світла і, не боячись його, приходили вночі їсти підкормку. Це давало змогу поціляти у здобич навіть п’яним «мисливцям». 

На засіданні Національної ради реформ Президент Петро Порошенко говорив про різні аспекти життєдіяльності країни, однак розпочати учасників заходу попросив із себе — стати рішучішими та зважати на ситуацію. «У нас просто немає права відступати, уповільнювати реформи, заговорювати їх, не демонструвати рішучого та впевненого прогресу, — звернувся до присутніх глава держави. — Годі посипати голову попелом нібито через відсутність реформ. Зміни мають посилити державу і зробити ефективнішою боротьбу з агресором, і не лише на фронті. Ми маємо довести і продемонструвати всьому світові, що нова українська влада, нове українське суспільство здатні запропонувати абсолютно іншу модель, за якою розвиватиметься Україна».

Майже щодня діячі мистецтв виступають перед учасниками АТО. Досі маршрути обирають самостійно. І так уже виходить, що в одних місцях артисти бувають частіше, а інші й зовсім випадають із поля зору. Проблеми виникають не лише географічні. І учасники АТО, і жителі прифронтових районів потребують не лише пісень. Посил культури має зцілювати й бути просвітницьким. 

Поширювані чутки про переїзд керівників Донецької облдержадміністрації з Краматорська кудись у безпечніше місце — чергова дезінформація, щоб  посіяти паніку і дестабілізувати ситуацію в місті. Адже відповідні підрозділи обласної влади працюють тут у звичному і водночас особливому режимі визволеної і прифронтової території. І саме вісті з місць боїв часто ламають попередні графіки і розпорядки, бо змушують реагувати на події дуже оперативно.
Того дня, коли кореспондент «УК» побував у переповненій приймальні керівника області, точилися важкі бої під Дебальцевим та Вуглегірськом і тут, схоже, було не до преси. «У вас 10 хвилин!» — дала лаконічну настанову секретарка на порозі кабінету.

Корупційно-кримінальний спадок, залишений Україні Януковичем та його «командою», потребує скрупульозного розслідування і покарання тих, хто брав безпосередню участь або сприяв тодішній владі в тотальному розграбуванні держави. Належної оцінки прокуратури і судів потребує не лише відкрите розграбування держбюджету «сім’єю», а й сотні інших справ, організатори та учасники яких залишаються в тіні. Це стосується і такого відомого державного підприємства, як «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».  

Дедалі більше областей і міст ухвалюють бюджети. На що витрачатимуть кошти у Харківській області та у Львові? Чим завершилися дебати про місцеві податки  у Запоріжжі й Рівному? Читайте  в матеріалах кореспондентів «УК». 

ЧИТАЙТЕ В РУБРИЦІ:

Коли потрібно міняти паспорт

В яких випадках при розлученні майно не ділиться