У соцмережевому ажіотажі, який спричинило скасування обов’язкового вивчення бакалаврами історії України, філософії, іноземної мови та ще кількох дисциплін, — претензії до профільного міністерства, які часом трансформуються в панічні зойки на кшталт «Філософію виганяють з вишів». Насправді скасування відповідного наказу МОН від 2009 року — не забаганка нинішніх очільників відомства. Цього вимагає новий закон про вищу освіту, ухвалений понад півроку тому. Який, нагадаємо, перед внесенням у сесійну залу парламенту пройшов широке громадське обговорення. 

Школу стартапів, переконаний, варто пройти в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут» політикам і чиновникам, які відповідають за економічний розвиток держави. Закінчивши її (звичайно, за умови, що осилять програму), зрозуміють, чому здібним науковцям і студентам гроші не треба шукати. Відповідь отримають чітку: бізнес спрямовує кошти туди, де буде віддача. А ось столична влада вже сім років приміряється. 

Чутки про те, що в Києві подорожчає проїзд у міському транспорті, поширюються давно. Нині вже достеменно відомо, що це станеться в лютому. Причин для здорожчання — хоч відбавляй. Галузь неприбуткова і ледве виживає. Грошей не вистачає ні на зарплати (через заборгованість під кінець  року був страйк трамвайників), ні на запчастини, ні тим паче  на придбання нового рухомого складу. А все через те, що,  мовляв, з 2008 року не піднімали тарифи. До того ж возять армію пільговиків, за яких держава вповні не компенсує кошти з бюджету. 

Про недоступність правосуддя говорять усі. І громадяни, які, не добившись правди в українських судах, подають позови до Європейського, і політики, які публічно заявляють, що система корумпована, тож треба терміново щось міняти. Перший крок до таких змін парламент уже зробив, прийнявши за основу два законопроекти щодо судової реформи. Тепер депутати намагаються напрацювати єдиний документ, врахувавши найкраще, що є в обох законопроектах. А тим часом судді та юристи дискутують про те, що потрібно зробити, щоб судова гілка влади дійсно стала незалежною. 

Виїзне засідання Державної комісії з надзвичайних ситуацій відбулося в Запоріжжі з огляду на потенційну небезпеку в області, на території котрої розміщено 33 об’єкти хімічної промисловості та 19 радіоактивних об’єктів. Цього дня Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк поставив за мету дізнатися, чи виконує наразі цивільна оборона свою ключову функцію. 

Польща — взірець країни, яка успішно реформувала свою економіку і стала повноправним членом Євросоюзу та Організації економічної співпраці і розвитку. Україна, що стала на шлях реформ, зацікавлена в застосуванні досвіду Польщі, наприклад у реформі місцевого самоврядування. На цьому наголосив Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з «батьком» радикальних польських реформ Лєшеком Бальцеровичем і запропонував йому долучитись до їх здійснення в Україні, повідомляє прес-служба глави держави. Варто зауважити, що не всі поляки спершу були в захваті від реформ Бальцеровича, адже недаремно їх називали у народі «шоковими». 
Та як показала історія, вони хоч і були болючими, та вивели Польщу в лідери за рівнем життя й у перелік успішних країн Євросоюзу.
Зустрівся з автором «шокової терапії», або «плану Бальцеровича», з огляду на те, що прогрес у виконанні реформ має для України життєво важливе значення, і Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Відомий економіст висловив готовність допомагати Україні порадами. Але робитиме він це, не обіймаючи державних посад. Про це, а також про своє бачення виведення з кризового стану України Лєшек БАЛЬЦЕРОВИЧ розповів «УК».

Нині тими, хто зі зброєю в руках захищає  землю від ворога, опікуються і влада, і громада. Днями на виконання доручень Президента  Петра Порошенка Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підписав постанову «Про особливості грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій». 

Тепер не лише пересічні люди, а й високі чини в погонах визнають, що під час попередніх черг мобілізації були прикрі помилки. Щоб виправити ситуацію, торік у законодавство внесено низку змін, спрямованих на підвищення держгарантії та соцзахисту військових і членів їхніх сімей. Ця робота триває й нині. Про соціально-правові аспекти четвертої хвилі мобілізації розповіли на брифінгу представники Генерального штабу ЗСУ. 

Неподалік залізничного вокзалу в Слов’янську еменесники встановили величезний намет «Пункт обігріву для тимчасово переселених осіб». «Мабуть, невдовзі нас усіх добряче нагріють, — саркастично бурчить співрозмовникові один із перехожих. — Он, кажуть, наш Карачун (гора у Слов’янську. — Авт.), де стоять війська, знову заговорив у бік фронту. Чекай тепер обстрілу у відповідь». 

На міжнародній донорській конференції, яка може відбутися вже у лютому, планується представити «План відродження України на 2015—2017 роки». До цього документа, певно, увійшло чимало конкретних пропозицій учасників круглого столу «План Маршалла: досвід та уроки для України», що відбувся наприкінці минулого року. Його організатори — Інститут економіки та прогнозування НАН України та Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. Відомі вчені та фахівці були одностайні в своєму висновку: країну виведуть з кризи потужні інфраструктурні та галузеві інвестиційні проекти.