На початку листопада всі інформаційні канали облетіла «бомба»: у селі Цепцевичі Сарненського району на Рівненщині спалах кору майже одночасно вклав у ліжка понад півсотні дітей. А від початку року в цьому районі перехворіло на кір понад 600 жителів. Переважна більшість, зрозуміло, діти.
Невдовзі на сайті МОЗ з’явилося пояснення: причиною спалаху кору стала відмова батьків від профілактичних щеплень через релігійні переконання. З чотирьох тисяч «відмовників», що є в області, 2300 проживають саме в Сарненському районі. А про те, що згаданої вакцини на Рівненщині просто немає, — жодного слова. Начебто міністерство сном і духом не відає про власний червневий наказ № 502, згідно з яким на Рівненщину вже давно мало б надійти 28 тисяч доз комбінованої вакцини КПК (кір, паротит, краснуха). 

Присвоїти третій ранг державного службовця  
Присвоїти четвертий ранг державного службовця

Як і чому стався Голодомор?
Інтерв’ю з доктором  історичних наук  Станіславом Кульчицьким      2-3
Про деформації культури  українського народу  як наслідки пережитого голоду      4
Одне село — дві долі.
Репортаж  зі спогадами із села Мислова  на межі Тернопільської  і Хмельницької областей      5
Електронний Атлас Голодомору. 
Спільний проект Українського  наукового інституту Гарвардського університету та Інституту  демографії та соціальних  досліджень НАНУ      6-7
Родинні історії. 
Записуйте спогади живих свідків      8
 Про перший роман  про Великий Голод  та народну творчість тих часів      9
«Остання Паска». 
Оповідання  Руслана Новаковича      10-11
Про юридичну відповідальність  за геноцид.
Інтерв’ю з доктором  права Мирославою Антонович      12 

Головну увагу на вчорашньому засіданні уряду Прем’єр-міністр Микола Азаров приділив результатам засідання Ради глав урядів країн СНД, що пройшло днями у Санкт-Петербурзі, а також перспективам економічної співпраці на просторах Співдружності. Це зібрання Микола Азаров назвав одним із найрезультативніших, адже було підписано близько 30 документів, що охоплюють широкий спектр співробітництва у багатьох галузях.     

«Але головною темою дискусії стало обговорення стану виконання Угоди про зону вільної торгівлі між державами СНД. Це питання було внесено до порядку денного за нашою ініціативою — ініціативою України, яку підтримали всі глави урядів СНД», — зазначив Прем’єр. 

Про Голодомор уже написано чимало — понад 20 тисяч назв. Видані збірки архівних документів, публіцистика і художні твори. Тема настільки обросла міфами й різного роду політичними інсинуаціями, що пересічній людині важко втямити, кому вірити і що саме вважати правдою про трагедію українського народу. 

В інтерв’ю із завідуючим відділом історії 20—30-х років ХХ століття Інституту історії України НАН України доктором історичних наук Станіславом Кульчицьким спробуємо з’ясувати, як і чому стався Голодомор. 

Скільки людей загинуло під час Голодомору і де саме він завдав найболючіших втрат: на півдні, сході, можливо, на півночі чи у центрі України? Ці питання поставила перед собою група американських та українських науковців, які протягом останніх кількох років працювали над започаткованим Українським науковим інститутом Гарвардського університету проектом «Мапа: інтерактивний атлас України». Проект реалізується за активної підтримки Фонду Катедр українознавства у Сполучених Штатах Америки, Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи та Інституту історії України НАН України.   

Кандидат історичних наук Олеся Стасюк не перший рік досліджує, як пережиті українським народом страждання через терор голодом вплинули на його самосвідомість, духовну культуру, суспільну психологію.

Дослідниця констатує, що в часи Голодомору сталися суттєві деформації народної культури, деморалізація суспільства і втрата сімейних цінностей. Пропонуємо ознайомитися з деякими тезами її роботи.

…В Україні вже на початку 1932 року лютував голод. Численні маси людей залишали свої села, шукаючи порятунку для себе і своїх родин. У пошуках їжі тисячі виснажених чоловіків, жінок, дітей блукали вулицями міст і сіл, прямували до залізничних вокзалів з надією врятуватися. На вокзалах селян штрафували і повертали назад. 

Знаний італійський історик Андреа Граціозі, фахівець з історії України і Радянського Союзу, нещодавно в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що визнання Голодомору геноцидом може спричинити серйозні юридичні наслідки. На його думку, Росія як правонаступниця СРСР повинна була б фінансово розплачуватися за трагедію українського народу, що саме це є перешкодою на шляху до визнання Росією Голодомору геноцидом.

Отже, чи можлива юридична відповідальність за Голодомор в Україні 1932–1933 років згідно з міжнародним та національним правом? Про це ми спілкуємося з доктором права, завідувачем кафедри міжнародного права НаУКМА Мирославою АНТОНОВИЧ. 

21 листопада у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» відбулася презентація спеціального випуску газети «Урядовий кур'єр», приуроченого до 80-х роковин Голодомору, та інтерактивного демографічного проекту «Атлас Голодомору», який був створений фахівцями Українського наукового інституту Гарвардського університету й Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАНУ, за активної підтримки Фонду Катедр українознавства у США.  

Мислова. Таку назву мають два села-сусіди, що територіально належать до різних областей — Тернопільської та Хмельницької. Нинішнього літа вони відзначили 550-річчя першої письмової згадки про себе. У кожної половинки Мислови — окреме життя, кожній випала своя доля. Великий голод 1932–1933 років морив лівобережжя, правобережні ж мислівчани як могли старалися зарадити трагедії єдинокровних братів.
У всі часи, хоч і стояла прикордонна варта, мислівчани без зайвих перешкод могли провідувати рідних, знайомих в обох частинах села, бувати на весіллях. Дехто навіть обробляв поле на протилежному березі Збруча. Коли ж прийшли більшовики, лівобережна Мислова ввійшла до складу Волочиського району (тепер Хмельницької області), правобережна ж залишилася на Тернопільщині, що тоді перебувала під польською владою. Донині місцеві жителі хмельницьку Мислову називають руською, а тернопільську — українською, або західною.