• Тетяна МОІСЕЄВА

    Як рятувати поспішайок

    Поспішайками називають малюків, що народилися передчасно. У моїй родині таких двоє — двоюрідні племінники-хрещеники. Коли вперше побачила меншого, тритижневий крихітний поспішайчик тихенько сопів, надійно примотаний до маминих грудей шматом полотна. Сестра казала: «Відчуваю, що йому так ліпше, спить краще. І мені спокійніше». 

  • Микола КЛОЧКО: «Нам вдалося не тільки сповільнити негативні тенденції, а й активізувати різні соціально-економічні напрями»

    У всі часи Сумщина — північно-східний форпост України, що на сьогодні створює слобожанському регіону і пріоритети, і труднощі.

    Остання обставина не стала визначальною в соціально-економічному розвитку краю останнім часом: і в минулому, і в нинішньому роках область демонструє виважену й ефективну роботу, підкріплену конкретними результатами.

    Про здобутки і проблемні питання, перебіг реформування кореспондентові «Урядового кур’єра» розповідає голова Сумської ОДА Микола КЛОЧКО. 

  • Віктор ШПАК

    Великі проблеми малої Хомори

    Не міфічним, а справжнім яблуком розбрату стала невелика річка Хомора завдовжки 114 км, яка протікає переважно територією Хмельниччини, однак впадає у Случ на Житомирщині. Упродовж кількох років принесені з чужої області води періодично спричиняють екологічну біду в сусідів, у прямому і переносному значенні отруюючи їм життя. 

  • Микола ШОТ

    Орієнтир — на модернізацію й міжнародні стандарти

    60 років тому в Тернополі заснували медичний виш. Мати такий ВНЗ тоді прагнули Рівне та Луцьк. Тернопіль же мав розширювати приміщення партійної школи. Але тодішнє обкомівське керівництво було прозірливішим, прагматичнішим, воно добре усвідомлювало, що невеликому обласному центру личить розвивати науку, до того ж медичну. І зуміло все-таки «на горі» домогтися, щоб медінститут постав не деінде, а саме в Тернополі. Так замість школи, де мали насаджувати не прийнятну для галичан комуністичну ідеологію, з’явився заклад, в якому стали навчати найшляхетнішої професії лікаря. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Газа(о)ват проти пенсіонерки

    Світлані Линник, жительці села Нижня Сироватка, що під Сумами, 72 роки. З них майже 40 працювала вчителькою. Як каже, їй і вві сні не могла наснитися рахуба, що трапилася останніми місяцями, через яку її будинок залишився без природного газу. І ось уже більш як півтора місяця вона готує їжу на… вогнищі у дворі: варить суп, кашу, картоплю, ділячись із песиком.  А почалася ця історія торік у грудні, коли, за словами селянки, кон тролер газової служби помилково (а може, й не помилково — хто підтвердить чи спростує?) додала до показань лічильника кілька десятків буцімто використаних нею кубометрів палива. При цьому попередила, щоб надалі ветеран сама справно передавала показання. Як? Будь-як. Насамперед за допомогою СМС-повідомлення, дзвінка з мобільного або ж електронною поштою. Адже тепер відповідальність за це покладено не на контролера, а на споживача, який повинен у чітко визначені дні відзвітувати про використані кубометри. 

  • Громадяни надають пропозиції щодо спрощення умов отримання біометричного паспорта

    11 травня в Брюсселі Рада міністрів Євросоюзу схвалила остаточне рішення про надання громадянам України права на безвізові подорожі до країн шенгенської зони по біометричних паспортах, а з 11 червня в Україні буде офіційно запроваджено безвізовий режим. Підставою для перетину кордонів без віз потрібен буде біометричний паспорт. Блискавична і масова реакція українців показала, наскільки вони зачекалися на позитивне рішення Європи. Голова Державної міграційної служби України Максим Соколюкзазначив, що після остаточного ухвалення рішення Європейського Союзу кількість оформлюваних щодня біометричних паспортів зросла з 14 до 19 тисяч. 

  • Олег ГРОМОВ

    Щоб не журилися злостивці

    Міністерство економічного розвитку і торгівлі й МВФ нещодавно оприлюднило Прогноз економічного та соціального розвитку на 2017 рік. Щоправда, 31 травня уряд його скорегував. Отже, що матимемо цього року? Наскільки покращиться наше життя? Критично чи ні зростуть ціни? 

  • Довгобуд добігає логічного завершення

    Про зміни у структурі системи охорони здоров’я нам говорять мало не повсякчас. Концепцію медичної реформи розглянуто на всіх можливих рівнях — від нижчих ланок до міністерського та урядового. А ось як триває будівництво багатостраждального комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», чуємо нечасто. Адже закладено його було далекого вже 2011-го. За два роки всі роботи призупинили через недофінансування, а закуплене тоді дороге новітнє обладнання простоювало. Перебіг робіт з різною інтенсивністю інспектували всі очільники минулих урядів. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Медична реформа не буде одноденкою

    Президент скликав членів Національної ради реформ, щоб обговорити реформування системи охорони здоров’я. Першим питанням порядку денного було розроблення законопроекту, який впливав би на надання якісної медичної допомоги в українських селах. Щодо своєї ініціативи Петро Порошенко висловився в такий спосіб: «За моїм дорученням розроблено відповідний законопроект, який передбачає якісно нові правила медичної допомоги на селі з використанням сучасних технологій. У сільській місцевості немає фельдшерсько-акушерських пунктів, а якщо є, то там майже неможливо отримати гідну медичну допомогу». Натомість у містян є право вибору, воно стосується і медичної установи, і лікарів. У селах таких фахівців замало. 

  • Олена ОСОБОВА

    Систему профтехосвіти змінює економіка

    До 2014 року в Луганській області працювала 81 установа системи профтехосвіти. Нині на підконтрольній території області залишилося 24 професійно-технічних училища. Найближчим часом їхня кількість може зменшитися за рахунок укрупнення наявних закладів. А ось рівень освіти там має підвищитися. Такі завдання поставили обставини, в яких опинилася система підготовки молоді робітничих спеціальностей.