У традиційному десятихвилинному зверненні до співвітчизників у вже звичному телеформаті глава уряду розставляв акценти переважно не на конкретних питаннях економічної діяльності, як це зазвичай робив раніше. Цього разу йшлося про загальні аспекти розвитку держави у політичній площині, що також має неабиякий вплив на економіку й повсякденне життя кожного з нас. 

Кінець минулого тижня ознаменувався оприлюдненням певної науково-пошукової сенсації. Доктор історичних наук професор Володимир Сергійчук у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» перед численними журналістами та відвідувачами виступив із повідомленням про те, що кількість жертв організованого голоду в Україні у 1932—1933 роках удвічі перевищує офіційно прийняту в Україні і доведену науковцями з Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ цифру 3,5—4 мільйони осіб. Він представив знайдені в архівах документи, на основі яких здійснив власні підрахунки жертв Голодомору. За його даними, щонайменше 7 мільйонів українців загинули внаслідок штучно організованого кремлівською владою голоду в Україні. Понад те, він назвав ще не взяті до уваги і не досліджені джерела, врахування яких може збільшити цю кількість до 10 мільйонів. 

Платники податків зможуть самі оцінювати роботу фіскалів. У відомстві розпочинають тендер для обрання розробника Індексу задоволення платників рівнем якості сервісу, який надає служба. Розповідаючи про основні новації, яких варто очікувати бізнесу вже найближчим часом, у ДФС вкотре наголосили, що приділяють посилену увагу детінізації економіки й ліквідації незаконних схем. 

Із 15 по 17 березня у столиці проходитиме форум «Луганська область: перспективи розвитку, виклики й можливості». За задумом організаторів, він містить кілька заходів різного спрямування.

На площі майже тисяча квадратних метрів луганські підприємства представлять свою продукцію, можливості. Окремим блоком буде показано, що у краї зруйновано, зокрема дороги та мости, роздерті лінії електропередач. Щоб їх відновити, в області розроблено вже три регіональні цільові програми. Тож у кожному павільйоні — матеріали проектних ідей, щоб мати змогу із зацікавленими особами вести конкретну розмову щодо реалізації проектів з відбудови. До прикладу, очільники краю хочуть показати Укрзалізниці, де має бути гілка, яка потрібна, щоб вивозити зерно, а також попросити запустити з Харкова до Лисичанська потяг-експрес.

Окрім експозиції в Торговельно-промисловій палаті, на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, у концертному залі імені Лисенка Національної філармонії та в Національному музеї літератури України свій доробок покажуть творчі колективи краю. Зберуть коло друзів та шанувальників відомі на весь світ своїми перемогами луганські спортсмени.

Про сподівання від Днів Луганщини в Києві «Урядовому кур’єру» розповіла перший заступник голови обласної військово-цивільної адміністрації Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК. Насамперед, вона зазначила, що все робиться для того, щоб донести до широкого загалу те, що нині Луганщина — межа війни і миру, вона має проблеми специфічні, притаманні лише цій території й лише в зв’язку з АТО. Зусилля акумулюються, аби розвіяти міф про Луганщину.  

Нещодавно гостював у сестри, яка була на сьомому небі від щастя: після довгого очікування «на дембель» повернулися нарешті з-під Маріуполя добровольці-правосеки, дочка з зятем. За столом, звісно, зайшла мова і про війну. Але племінниця Марина з чоловіком Василем неохоче розповідали про Донбас. Бо те, що вони бачили там, не відповідало, на їхню думку, картинкам, які показували українські телеканали тут. 

В Україні понад три мільйони працівників бюджетної сфери. Сьогодні головною умовою успішної реформи системи оплати праці в цьому секторі економіки є його модернізація в цілому. Передбачається насамперед скорочення надлишкових державних функцій, оптимізація присутності держави в економіці, здійснення доцільних структурних перетворень, використання сучасних ринкових методів управління в оплаті праці українських бюджетників тощо.

Краща гра сезону. Так коротко можна оцінити дії дніпропетровців у принциповому протистоянні з «гірниками». Результат, який хочеться забути якомога швидше, — так це саме видовище характеризують гравці і вболівальники донецького клубу. 

Хоч Міністерство освіти і науки виконало держзамовлення із забезпечення новими підручниками учнів 4-х і 7-х класів, у деяких школах діти й нині не мають їх на партах. Чому склалась така ситуація, чи оголошено вже конкурс проектів нових підручників для учнів 8-х класів та якою стане школа майбутнього, «УК» розповідає директор Інституту модернізації змісту освіти Наталія ВЯТКІНА. 

Стан вітчизняних автошляхів цього тижня перебуває під особливим контролем уряду. На продовження цієї гострої теми й четвергового засідання Кабміну вчора Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відвідав з робочою поїздкою Прикарпаття, під час якої побував на церемонії відкриття відремонтованої автодороги Івано-Франківськ — Львів.

«Торік ми ухвалили рішення й пообіцяли, що дорога Львів — Івано-Франківськ буде — і її побудовано», — у цих скупих словах глави уряду акумульовано всі зусилля, що докладено для успішної реалізації проекту. А також подяка всім його учасникам — від простого робітника до міністра інфраструктури Андрія Пивоварського й керівника Укравтодору Андрія Батищева. 

На тлі значного погіршення економічних відносин Києва і Москви показники торгівлі України з Китаєм зростають. Як повідомив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, товарообіг між нашими країнами торік становив $1,3 мільярда, тоді як у 2014-му лише 932 мільйони доларів. Експерти вважають, що таких показників вдалося досягти завдяки експорту, який торік становив $1,2 мільярда, що майже вдвічі більше, ніж позаторік за аналогічний період. Натомість, за даними Мінагрополітики, імпорт китайських товарів на українські ринки скоротився майже удвічі: $94 мільйони у 2015 році проти $165 мільйонів у 2014-му, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Олексій Павленко вважає, що 2015-й став роком серйозної роботи в активізації торговельно-економічного співробітництва між Україною та КНР: «За цей рік ми досягли значних результатів в освоєнні великого та перспективного китайського ринку». Посадовець пояснив, що зростання експорту української продукції до КНР відбулося завдяки збільшенню поставок продукції рослинного походження, передусім зернових ($678 мільйонів) та олії ($534 мільйони), обсяги експорту яких зросли  на 83,5% та 46,6% відповідно.