Газета Кабінету Міністрів України4 жовтня 2026
4 жовтня 2026

Статті

Бодягу готують у нас, а не за кордоном

Нещодавно відразу кілька урядових відомств висловили занепокоєння тим, що в Україну ввозиться неякісне пальне, отож треба посилити контроль за якістю продукції на кордоні. Зокрема, міністр податків і зборів Олександр Клименко повідомив про намір посилити контроль якості імпортних нафтопродуктів на митниці, збільшити надходження акцизного збору і створити перепони ввезенню так званої бодяги.    Перевірку якості пального в Україні потрібно проводити не на кордоні, а на АЗС, вважає президент Асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук: «Це все одно, що контролювати якість хлібобулочних виробів на колгоспному полі, тому що від поля до столу дуже великий ланцюжок.

Жива сила Холодного Яру

Почати цю розповідь, очевидно, годилося б із відомої «Повісті минулих літ», у якій чимало місця приділено подорожі апостола Андрія Первозванного українською землею. Так, йдучи від гирла Дніпра, він зупинився на ночівлю під горами на березі. Вранці апостол сказав учням, з якими мандрував: «Бачите ви гори ці? На них засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог». Саме тут виріс Київ. 

З такими за державу не образливо

Переможці ХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика вселяють оптимізм за майбутнє нашої країни. 

Лавандовий настрій

Крим улітку — це не лише море, а й зелений туризм, поштовхом для розвитку якого слугують найкрасивіші та найцікавіші місця півострова. Саме тому у жителів невеличкого села Тургенівка, що в Бахчисарайському районі, виникла ідея організувати фестиваль «Гірська лаванда»  на честь дуже корисної квітки. Адже саме біля їхніх  домівок розкинулося найбільше в Європі та друге у світі лавандове поле. Воно має площу 120 гектарів і лише трохи поступається відомому канадському.  «Ми вирішили підтримати ідею у рамках проекту міжнародного фонду ПРООН «Сталий розвиток сільських територій». Оскільки розуміємо, що фестиваль може стати поштовхом для вдалого розвитку зеленого туризму в цій місцині», — розповіла Тетяна Головко, представниця громадської організації «Український дім», яка активно долучилася до підготовки заходу. При цьому вона підкреслила, що свято стало можливим завдяки надзвичайній згуртованості та активності сільської громади у бажанні розвивати свою маленьку батьківщину. 

На землі і під водою - на висоті

Якщо їхати автотрасою Суми — Київ, то на території Лебединського району буде один із поворотів, що веде до села Штепівка. А за населеним пунктом за якихось пару кілометрів буде ще один поворот — до Павленкового. Село порівняно невелике — менш як на дві сотні дворів, однак по-особливому чепурне, затишне й охайне. А ще чверть століття тому про нього казали як про неперспективне, як таке, що приречене щезнути з історичної мапи. І це при його багаторічній історії, що корінням сягає у середину XVIII століття. Вочевидь, сама доля повеліла, аби Павленкове вціліло, витримало удари всіляких стихій і сьогодні постало в усій красі і неповторності. 

Де взяти волонтерів на будні?

Щороку напередодні Дня Перемоги і в день свята в країні проводиться багато заходів із вшанування ветеранів Великої Вітчизняної війни та полеглих воїнів. Певне продовження ця робота має до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. Зрозуміло, в нашому заполітизованому суспільстві люди з різним світоглядом по-різному ставляться до цих подій, але, гадаю, громадяни не можуть не схилити голову в знак шани пам’яті мільйонів співвітчизників, які загинули в роки війни. 

Навар з лісу — на користь громади

Навіть за радянських часів, коли у віддалених поліських селах ще не було проблем із працевлаштуванням, місцевий люд у період збору ягід і грибів правдами й неправдами залишав роботу заради значно вигідніших сезонних підробітків. Нині, коли дари лісу для багатьох поліщуків стали чи не головним джерелом доходів, ніхто вже не дивується безлюдним селам у «ягідні жнива». 

Найближчі сусіди не залишаться осторонь

Учора Президент Віктор Янукович перебував з робочим візитом у Республіці Польща, де взяв участь у другому пленарному засіданні Глав держав «Вишеградської четвірки» та України. Засідання відбулося у резиденції Президента Польщі Броніслава Коморовського у місті Вісла. 

Жнива є питанням державного значення

Попри складні погодні умови, у 16 регіонах України аграрії вже намолотили понад 6 мільйонів тонн зерна. Ранні зернові та зернобобові культури зібрано на площі 2,6 мільйона гектарів, що вдвічі більше, ніж торік. При цьому хлібороби Миколаївщини та Одещини вже перейшли рубіж у мільйон тонн. До них наближаються аграрії Дніпропетровщини.     Глава уряду Микола Азаров привітав перших «мільйонників», зазначивши, що такий початок жнив цілком оптимістичний. Підтверджують це й прогнози фахівців, які вважають, що цього року врожай зернових буде більшим за торішній майже на 10—12 мільйонів тонн. Тож валовий збір зернових і зернобобових становитиме близько 54 мільйони тонн. Однак для досягнення такого результату потрібно докласти чимало зусиль.

Економіка України за січень—травень 2013 року

У січні–травні 2013 р. порівняно з відповідним періодом 2012 р. індекс промислової продукції становив 94,8%. У добувній промисловості і розробленні кар’єрів за підсумками 5 місяців п.р. випуск продукції зменшився на 1,2%.  У переробній промисловості індекс промислової продукції становив 92,7%. На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів за підсумками січня–травня 2013 р. обсяг виробленої продукції зменшився на 0,5%. У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів індекс промислової продукції становив 96,1%. 

Валерій ЯЦКІН: «Трудовий договір з меншою відпусткою вважатиметься незаконним»

«Оформлення відпусток, лікарняних листків. Звільнення та прийом на роботу. Актуальні запитання про трудові відносини» — такою була тема «прямої лінії» «УК» 19 червня, під час якої на запитання читачів відповідав голова Державної інспекції України з питань праці Валерій ЯЦКІН.  

Майстер спорту з альпінізму, учасник експедиції «Нанга-Парбат-2013» Олександр ЗАКОЛОДНИЙ: «Я був в іншому таборі, тому зостався живим»

Люди, які за своє альпіністське життя підкорили не одну сотню вершин, уміли уникати гірських небезпек — каменепадів, лавин і снігопадів, навіть передбачити не могли, що смертельна загроза цього разу прийде не від суворих, але чесних у протистоянні зі своїми підкорювачами гір, а від ісламістських недолюдків, які заради демонстрації своєї незрозумілої і нічим не мотивованої зверхності, по-звірячому відберуть життя у найкращих серед кращих.  Про подробиці цієї страшної трагедії та про тих, хто загинув від рук терористів, так і не здійснивши своїх благородних намірів — підкорити найбільш неслухняну гору, власний кореспондент газети попросила розповісти очевидця й учасника експедиції «Нанга-Парбат-2013» Олександра Заколодного. 

Усе найкраще — вепрам

Володіння Борика розкинулися на 22 га чудових сторожинецьких лісів. Мають свій кордон, обнесений добротною металевою сіткою, з оглядовими вежами й табличками із суворим попередженням «Не заходити! Небезпечно для життя!». Борик тут повноправний господар. Йому привільно на цих просторах, у нього велика сім’я — кілька дружин, безліч дітей, скоро будуть і онуки. Він привітний до людей, радіє багатолюдним делегаціям, що їдуть звідусіль подивитися на нього, красеня-ікланя (таких — пошукати), а заодно й на зразково-показовий вольєр з утримання диких кабанів у напівдиких умовах, облаштований на території Верхньопетрівецького лісництва Сторожинецького держлісгоспу.

З ткача не буде багача?

На Поліссі добре знають, що таке серпанок — це виткана на спеціальному верстаті легка й прозора тканина з льону. А ось технікою її виготовлення навіть тут володіє не кожна жінка. Село Крупове Дубровицького району зберегло свій одвічний серпанковий колорит — його тут тчуть і старі, й малі.   Яких тільки речей із серпанку не побачиш у музеї, що розташований у місцевій школі! Є вбрання, що його носили наші прабабусі, яке разом із заслуженим майстром народної творчості України Уляною Кот побувало й за океаном. Не продала Уляна Петрівна американцям цих власноруч створених речей, бо вирішила, що як експонати скромного шкільного музею вони «зроблять» незмірно більше.

Ціна питання — п’ять мільйонів життів

Періодично засоби масової інформації поширюють новини, які шокують світ. І це не тільки репортажі з так званих гарячих точок. Катастрофи на транспорті за масштабністю втрат часто-густо не поступаються бойовим діям. За статистикою, дорожньо-транспортний травматизм перебуває на восьмому місці у списку основних причин смертності у світі. А серед молоді віком від 15 до 29 років він — головний чинник, який вкорочує життя. Якщо не вживати кардинальних заходів, то до 2030 року ДТП вийдуть на п’яте місце у цьому страшному рейтингу. 

Земля під Сонцем

Свого часу Чернівці, які славилися своїм науковим і виробничим потенціалом в електроніці, інженерії, зробили величезний внесок у розвиток вітчизняної сфери високих технологій. Зокрема в сонячній енергетиці, яка була для місцевих підприємств і наукових закладів традиційною тематикою. — Мало хто сьогодні знає, що першу в країні фотовольтаїчну станцію змонтували на початку 1990-х саме на чернівецькому заводі «Гравітон» цілковито з розроблених нашими спеціалістами «з нуля» сонячних батарей та інших елементів. Ми її представили на загальнонаціональній виставці у Києві — всі були в захваті! — розповідає колишній генеральний директор флагмана радянської мікроелектроніки, доктор технічних наук Леонід Політанський, нині професор Чернівецького національного університету. 

Держава має підтримати інтелектуалів

Інтернет-галузь в Україні розвивається значно швидшими темпами, ніж інші сфери економіки. Але існуючі законодавчі умови, в тому числі податкове законодавство, часто обмежують розвиток сфери інформаційних технологій. Про це під час недавнього засідання медіа-клубу «На власний погляд» заявив журналістам голова Комітету Верховної Ради з питань інформатизації та інформаційних технологій Валерій Омельченко. 

Ігор ПАСІЧНИК: «Наш професор — один з десяти у світі знавців мови, якою розмовляв Ісус Христос»

Національний університет «Острозька академія» за рейтингами останніх років входить у десятку найкращих вишів країни. Зокрема торік заклад посів друге місце серед класичних університетів за високі досягнення в науково-дослідницькій роботі. У 2010 році отримав повне індивідуальне членство у Європейській асоціації університетів (ЄУА). Острозька академія стала тим місцем, де студенти не просто отримують якісну професійну освіту, а виховуються на засадах високої духовності, християнської моралі. Про критерії, за якими виш здобуває визнання в середовищі абітурієнтів, роботодавців, владних структур, за кордоном, наша розмова з ректором Героєм України Ігорем ПАСІЧНИКОМ. 

Українці стали частіше хворіти на гострі кишкові інфекції

Випадок з масовим отруєнням дітей сальмонельозом в київському дитячому садочку став черговим нагадуванням про небезпеку, що підстерігає кожного з нас і про яку ми часто забуваємо. — Щоліта в кожній країні зростає частота виникнення кишкових інфекцій. Але цьогоріч, у порівнянні з минулим роком, в Україні почастішали спалахи кишкових інфекцій в організованих колективах, зокрема в дитячих садках. З початку поточного року в Україні зафіксували 14 спалахів захворювання на гострі кишкові інфекції, внаслідок яких постраждала 221 особа, в тому числі 101 дитина. Основна причина виникнення інфекцій в організованих колективах — елементарне порушення санітарного законодавства, — повідомив заступник голови Державної санітарно-епідеміологічної служби Олександр Кравчук. 

Дикі кози єгеря Руденка

Це сьогодні десятимісячний Яшка впевнено стоїть на своїх тонких ніжках і навіть намагається буцатися з півнем смішними м’якими ріжками. А в червні минулого року... — Чоловік знайшов його в районі греблі, біля струмка. Мати косуленяти загинула, тож довелося забирати додому, інакше просто не вижив би, — згадує дружина старшого єгеря Перевальського мисливського господарства Наталя Руденко.  В принципі природознавці не радять забирати дитинчат звірів та птахів з природи: зазвичай батьки ховаються десь поряд і чекають, поки небезпека (а саме так дикі тварини сприймають нас із вами) не мине.