У нашому житті випадкові зустрічі відіграють досить помітну роль. І добре, коли вони несуть в собі духовне й інтелектуальне збагачення, дають новий поштовх професійному зростанню чи відкривають очі на речі, про які раніше й не замислювався. Саме такою вважаю й випадкове знайомство з Олександром Косяковим – головним ортопедом–травматологом департаменту охорони здоров’я Київської міської держадміністрації. Він заслужений лікар України, кандидат медичних наук, керівник міського ортопедичного центру ендопротезування, хірургії і реабілітації, який функціонує у столичній клінічній лікарні № 12. 

В Україні планувалася поступова трансформація єдиного податку і створення так званих самозайнятих осіб, які не реєструватимуться як приватні підприємці. Різниця між ними та «єдинниками» в тому, що перші платять податок залежно від обороту, а самозайняті особи — залежно від різниці між доходами та витратами. Наприклад, якщо самозайнята особа купить товар за 1000, а продасть за 1200 гривень, то вона сплатить податок з різниці 200 гривень, вирахувавши з цієї суми вартість бензину, оренди офіса, канцелярських товарів. Але Міністерство фінансів подало свій варіант змін до Податкового кодексу, і ми намагаємося знайти спільне бачення, а чи потрапить цей розділ в останню редакцію документа. Про це «УК» повідомив один з авторів ліберальної податкової реформи Михайло Кобцев.

«Індустрія прямого продажу — це можливість самозайнятості українців і отримання ними додаткового доходу. Майже мільйон наших співгромадян задіяні у галузі прямого продажу, а майже 50 тисяч з них — приватні підприємці», — зазначив голова ради директорів Української асоціації прямого продажу Томаш Мурас. 

Який може бути зв’язок між хвилями надвисокої частоти і підготовкою до посівної? Інакше кажучи — між відомою нам мікрохвильовою піччю, хоч і промисловою, і зерном, закладеним на зберігання? Звісно, йдеться не про кашу, зварену з цільних злаків. Аби зрештою отримати її на столі, слід спершу зібрати гідний врожай. І тут стане у пригоді мікрохвильова обробка посівного матеріалу.

За несприятливих природних умов, які склалися цього року через надмірну посуху, майбутній урожай можна не лише зберегти, а й суттєво примножити. Як це зробити, знають у Південній філії відділення промислової радіоелектроніки Міжнародної академії інформатизації при ООН, зокрема її президент Володимир Тучний, та на Державному підприємстві «Завод «Генератор», яке й забезпечує втілення нової технології за допомогою необхідного устаткування.  

Проблем нині у трудівників села безліч. Водночас розвитку агропромислового комплексу має сприяти співпраця бізнесу й місцевої влади. Налагодити конструктивний діалог між ними допомагає асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», ініціювавши регіональні зустрічі агровиробників з органами місцевої влади. Зібравшись у Черкасах за «круглим столом», працівники АПК, керівники профільних громадських організацій та представники органів місцевої влади ставили одне одному запитання, шукали шляхи розв’язання гострих проблем.

Аграріїв насамперед турбують питання, пов’язані з оформленням земельних ділянок сільгосппризначення та їхньої реєстрації. Скаржилися вони на терміни реєстрації, дублювання прав оренди на одну і ту саму ділянку, неможливість оформлення оренди землі під майновими комплексами, зміну нормативно-грошової оцінки землі тощо. 

Виконані у традиційному та авторських стилях роботи майстринь-лялькарок захоплюють відвідувачів не лише самобутністю, навертаючи їх до наших джерел, а й засвідчують незгасаючий інтерес до цього споконвічного виду українського мистецтва. Адже їхні вироби — це не лише ляльки, з якими з дитинства зріднюються їх господарі, а й один із найголовніших та найбільш дужих оберегів. Окрім того, як стверджує куратор виставки Оксана Крикунова, кожна лялька-мотанка  уособлює цілий образ зі своєю історією, а часто й з долею людини. А ще — кожна лялька є обереговою або обрядовою. «Тобто наші предки використовували ляльки в обрядах, і протягом усього календарного року, календарного циклу кожна лялька мала свою роль і свої функції», — говорить Оксана.

За задумом організаторів виставковий проект спрямований на реконструкцію українського народного костюма, репрезентацію автентичних жіночих образів, відтворення обрядів і звичаїв традиційної української культури. Традиційні ляльки-мотанки, лялькові композиції, народні іграшки, етнічні ляльки в авторських інтерпретаціях презентують в обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва не лише кращі майстрині Слобожанщини, а й  вихованці гуртків і студій декоративно-прикладного мистецтва Харківщини. 

Випадково натрапив на замітку сайту «Новости Донбасса» про те, що в Москві відкрили виставку сепаратистського змісту «Новороссия. Юзовка. Будущее начинается в прошлом». Про це повідомляють і в так званому міністерстві культури «ДНР»: на відкритті експозиції крім членів угрупування «ДНР» також були перший заступник голови комітету Держдуми РФ з культури Йосиф Кобзон та лідер Компартії РФ Геннадій Зюганов. «Я хотіла звернути увагу суспільства на те, що населення Донецька не налаштоване визнавати Бандеру героєм, так само як і не налаштоване сприймати ту фашистську ідеологію, яка процвітає на Україні. Не можна стріляти в мирних жителів. Європа мусить знати правду. Тільки тоді настане справедливість. Через культуру я хотіла зробити свій внесок у встановлення миру на Донбасі», — каже автор виставки Тетяна Пономаренко-Левераш.

Реагувати на це лихослів’я спочатку не хотілося. Тим, хто не хоче чути і бачити очевидних речей, вже нічого не доведеш. А тих, хто пішов у несвободу добровільно, — не повернеш, не варто і кликати. Але коли паплюжать Україну та ще й в обіймах агресора, — промовчати не міг.  

Упевнений, до приватизаційного списку, який нині створюють, не можна вносити сортовипробувальні станції та центри районування сільгоспкультур, хоч у цьому мене переконували заїжджі експерти та вітчизняні посадовці. Бо у разі знищення державної системи апробації й селекції сільгоспкультур наші лани окупують усілякі «монсанти», а ми втридорога платитимемо їм спочатку за насіння й саджанці, потім — за засоби догляду за привозними сортами. Ще небезпечніше для такої аграрної держави, як Україна, залишитися без власної системи створення та випробування й районування сортів в умовах значних змін клімату. 

Результатом оприлюднення 18 грудня Європейською комісією позитивного звіту про виконання Україною плану дій щодо лібералізації візового режиму стане скасування віз для українців уже наступного року. Таке твердження висловив Президент Петро Порошенко в ході недільного інтерв’ю одному з вітчизняних телеканалів. 

Лікарі постійно закликають людей дотримуватися здорової програми: три молочних продукти щодня. Це надто актуально нині, адже з урахуванням нинішніх цін на м’ясо та рибу молокопродукти залишаються-таки доступнішим джерелом повноцінного білка. Вживання молочної продукції — це профілактика остеопорозу, серцево-судинних хвороб, запобігання проблемам з кишківником тощо. Люди таки мають зазирати в майбутнє, щоб потім не харчуватися… ліками. Зрештою, молокопродукти часто бувають і в раціоні дітей.  Але яку якість нині може запропонувати ринок? Тестування молочної продукції громадськими організаціями свідчить, на жаль, про те, що виробники не соромляться замінювати молочні білки немолочними,  а також додавати різні речовини, як-от соду в молоко, аби воно не так швидко скисало. Хоч це заборонено.    

Звіт Європейської комісії, який містить рекомендації надати Україні в осяжній перспективі безвізовий режим для поїздок до ЄС, — безпосередній результат боротьби, виграної суспільством на Майдані й під час Революції гідності.