Сьогодні матчем «Порту» — «Динамо» українські клуби розпочинають черговий єврокубковий тур, а минулими вихідними на футбольних полях України відбулися поєдинки 15-го туру чемпіонату країни серед команд Прем’єр-ліги, у якому лідери перегонів здобули переконливі перемоги, виступаючи напіврезервними складами. Тренери дали змогу відпочити лідерам і передовсім гравцям національної збірної, справедливо завваживши, що команди такого класу мають використовувати значно більше виконавців.  Резервісти «Динамо» і «Шахтаря» із завданням впоралися на загальні 7:0. 

І хотілось би поговорити про щось приємне, але, йдучи щоранку на роботу, бачу біля сміттєвих бачків дедалі більше нових облич. Уже навіть і сутички виникають за сферу впливу на сміттєвому фронті. Здається, ці бідні люди якраз і свідчать про стан нашої економіки, нашого соціального добробуту краще, ніж будь-яка держстатистика. Сусідка, яка вже, було, припинила вирощувати на дачі картоплю, знову влітку намагалася розширити виробництво головного продукту. Однак посуха звела її старання нанівець: зібрала майже стільки, скільки й посадила. Тепер бідкається, як зимувати, адже оплата за комунальні послуги й витрати на харчування, попри субсидію, сягатимуть захмарних висот, тоді як пенсія (навіть уже підвищена) не йде у жодне порівняння з вартістю елементарних людських потреб. Бідність, про необхідність боротьби з якою почали говорити років з десять тому, знову накриває нас своїм дірявим покривалом, змушуючи шукати вихід. 

Ви, як і я, щиро від усієї душі бажаєте кращого, справді європейського життя для себе, своїх дітей, онуків. Але на сьогодні на перешкоді цьому ворог номер один — нав’язана нам Росією на чолі з Путіним і сепаратистами неоголошена війна. В ній наша країна, наш свободолюбивий народ обов’язково переможе. Але, крім нав’язаної війни, у нас є постійний, на перший погляд, не зовсім помітний, завуальований ворог, який протягом 24 років Незалежності міцно вчепився в нашу шию і душить, стискаючи свої пазурі навколо українського народу, дорогої нашої Української держави. Це всім нам добре відомий ворог — корупція, або більш зрозуміле нам поняття — «продажність багатьох держслужбовців, прокурорів, суддів». Пропоную використати своє конституційне право і залишити народним депутатам дві каденції. Серед 450 парламентаріїв — добра половина, що 24 роки Незалежності перебуває у Верховній Раді. І багато хто з них за цей період не вніс жодного законопроекту, навіть жодної позиції. Це щось подібне до трутнів у бджолиних сім’ях, яких під осінь виганяють із вулика. 

Вдруге відзначаємо запроваджений у державі День Гідності та Свободи 21 листопада – саме тоді 2013-го студентів «викликало» на Майдан Незалежності попереднє керівництво держави цинічною відмовою від своєї ж обіцянки підписати угоду про Євроінтеграцію.  

Потужне громадянське суспільство — важливий і обов’язковий елемент демократичної держави, який здатен відчутно впливати на рішення і роботу влади. Для обміну досвідом роботи неурядових організацій на Сьомий щорічний форум громадянського суспільства країн «Східного партнерства» до Києва прибули громадські активісти з європейських держав. Відкрив форум Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. 

У межах офіційного візиту до Італійської Республіки Президент Петро Порошенко провів зустріч із Президентом цієї країни Серджіо Маттареллою. Він високо оцінив послідовну підтримку Італією територіальної цілісності й суверенітету України і подякував їй за активну участь у роботі місії ОБСЄ в Україні. А Серджіо Маттарелла підтвердив незмінність позиції італійської сторони щодо необхідності продовження санкцій проти Росії до повного виконання нею мінських домовленостей. Він вважає важливою присутність України у Раді Безпеки ООН і заявив, що Італія не допустить, щоб внаслідок подій навколо Сирії українське питання втратило актуальність. 

Лише за кілька місяців 1944 року, коли НКВС депортував кримських татар, за офіційними радянськими даними, загинуло 16 тисяч цього нечисленного народу. Кримськотатарські дослідники зазначають, що протягом перших років після депортації було знищено 46% кримчан. Днями Верховна Рада визнала такі дії геноцидом кримськотатарського народу. 

Відчуття дежа вю — так прокоментувала під час «круглого столу» «Річниця Майдану: уроки революції і погляд у майбутнє» результати опитування експертів директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Революція гідності, другу річницю початку якої сьогодні відзначають в Україні, — це тисячі історій її учасників з особистими емоціями, думками, переживаннями. У межах проекту «Майдан: усна історія» Українського інституту національної пам’яті вже записано понад 500 спогадів. Вибрані з них і становлять книжку «Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності», яку вчора презентували у Києві. Герої, які були безпосередніми учасниками подій на Майдані, розповідають про свою участь у Революції гідності.

Нинішній Крим, знесилений російською окупацією, ось уже два місяці поспіль переживає ще й торговельно-економічну блокаду. Найбільш нагальне питання, яке хвилює тамтешніх людей, — чи будуть вони зі світлом, адже глава Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров наполягає на тому, що потрібна ще й енергетична блокада півострова. Російська Федерація всілякими правдами й неправдами завозить на півострів свої продукти, домовляючись про постачання з іншими країнами. А звичайні кримчани, втомлені проблемами, просто намагаються вижити серед того жаху, який припав на їхню долю. Про те, як саме люди сприймають Крим сьогоднішній, що там нині відбувається і які очікування жителів півострова, «УК» розповідає співкоординатор громадської спілки «Координаційна рада організацій вимушених переселенців з Криму» Андрій ЩЕКУН.