Статті

75 років тому знайдено фундамент величного Успенського кафедрального собору в княжому місті Галичі на Прикарпатті. Удача усміхнулася 25 липня 1936 року відомому археологу Ярославові Пастернаку. Сьогодні цією пам’яткою культури національного значення — фундаментами Успенського собору ХІІ ст. — опікується національний заповідник «Давній Галич».

 Моя подруга знову відвідала Китай. Надіслала фотографії, соту частину з того, що встигла познімати на вулицях. До кожної — два слова захоплено-сумного коментаря про те, що «хочеться жити в країні, де тебе люблять, навіть не знаючи твого імені». «Уявляєш, у готелі ми знаходили записки від покоївок: «З моря сьогодні дме прохолодний вітер. Якщо вирішите піти на прогулянку, одягайтеся тепліше», —  писала подруга.

Днями на Полтавщині ліквідували підпільний нафтопереробний завод, що певний час безкарно функціонував на території одного з комерційних підприємств. У арсеналі злочинної групи, до складу якої входили підприємець, водій та майстер бурових робіт, були справжня установка для переробки сирої нафти і шість паливоналивачів для перевезення нафтопродуктів, які наразі вилучено.

Як і в минулому, і в позаминулому роках, намети з освяченою солодкою продукцією розташовувалися у тіні дерев на майдані біля полтавського міського Будинку культури. Чого там тільки не було! Мед, перга, маточне молочко, прополіс, віск і вироби з нього, стільники, рамки з живими бджолами, медовуха в пляшках і суліях… А ще більше було охочих цю продукцію придбати.  

Останнім часом урядові структури, зокрема міністерства та їх керівники, активно інтегруються до соціальної Інтернет-мережі Facebook. Це робиться для того, аби громадяни могли напряму отримати інформацію про стан справ в тій чи тій галузі, задати високопосадовцям питання та отримати на них відповіді.  

Перебудова систем первинної та екстреної допомоги має стати першоплановою в реформуванні медичної галузі. На цьому наголосила перший заступник Глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова під час робочої поїздки разом із міністром охорони здоров’я Олександром Аніщенком на Дніпропетровщину. На думку Ірини Акімової, прийняття закону про пілотні проекти надало більше можливостей і повноважень щодо вільного розпорядження коштами, і тепер слово за регіонами. Більшість з них, і Дніпропетровщина як пілотна область з упровадження медичної реформи в тому числі, вже багато чого зробили.

Нові сорти зернових культур та їх значення для збільшення виробництва якісного зерна — цим питанням переймалися учасники науково-практичної конференції «День поля». Її для вітчизняних аграріїв провів Інститут фізіології рослин і генетики у своєму базовому господарстві ПрАТ «Зернопродукт МХП», що на Вінниччині. Це підприємство для показу обрали не випадково. Майже третину площ з-понад 120 тис. га ріллі підприємство засіває пшеницею, збираючи по 63 центнери зерна на круг, а подекуди — і по 100. «90% пшеничного поля засіваємо сортами інституту, і ще не було року, щоб ми програли на пшениці», — зауважив директор ПрАТ «Зернопродукт МХП» Микола Кучер. Тож що лежить в основі хліборобського успіху? Про це розмовляємо з директором Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Володимиром Моргуном. 

Місто на Десні і місто на Іллері заприязнилися завдяки меммінгенському Ліонському клубу, члени якого у 1991 році висловили бажання допомогти потерпілим від Чорнобильської катастрофи українцям. З роками знаходилося все більше «точок дотику» - в галузях культури, медицини, освіти, в молодіжних питаннях. На сьогодні Федеративна Республіка Німеччина — один з провідних торговельно-економічних партнерів області.

 У прісноводній водоймі Канади нещодавно виловлено цього представника  прісноводних осетрових вагою 160 кг.  Рибоводам Прикарпаття це додає снаги:  з вирощуванням веслоноса влучили в «десятку», зважаючи на прогнози експертів, що через десятиріччя-два продовольча проблема стане у світі чи не найгострішою, а ми й сьогодні споживаємо в кілька разів менше  рибопродуктів від передбачуваної норми і в десять разів менше, ніж споживають її у розвинених європейських країнах.

Вивести на чисту воду неплатників податків у всі часи було справою непростою. У нинішній післякризовий (чи ще не зовсім) період митарі наповнюють бюджет як з допомогою батога, так і пряника. Причому розробляють специфічні методи боротьби, за якими під прес потрапляють лише «тіньовики». Для прозорого бізнесу створюються такі умови, коли податки не доводиться  стягувати, їх сплачують.

Близько 300 тисяч гривень штрафів за порушення конкурентного законодавства застосувало Рівненське територіальне відділення Антимонопольного комітету України з початку року, тим самим ось так вагомо поповнивши державну скарбницю. Економічний ефект від припинення виявлених порушень уже становить 6,6 мільйона гривень.

Це стало можливим завдяки пильнішій увазі облдержадміністрації та контролюючих органів до «ягідно-грибної теми». Свого часу область виступила ініціатором введення плати за збирання дикорослих дарів лісу у порядку спеціального природокористування. Себто — із бізнесовою метою. Нині ця робота вдосконалюється. 

У день відкриття сезону полювання на пернату дичину на Київщині загинув 36-річний чоловік. Як розповіли в прес-службі ГУ МВС Київської області, трагедія сталася неподалік річки Дніпро в Бориспільському районі. Житель столиці з власної необережності застрелив свого колегу. Коли він прицілювався, інший мисливець різко піднявся й потрапив у поле прицілу. Перший не встиг зреагувати й вистрелив. 

Що ми, українці, знаємо про Албанію? Маловідома в давнину, закрита для спілкування у позаминулі  століття ця невеличка за європейськими мірками країна на південному сході нашого континенту після Другої світової недовго навіть була трохи дивною «подругою» Радянського Союзу. Як бачимо, інформації небагато. Та вітри демократії принесли і сюди, на берег Адріатики, переміни, стверджує мій співрозмовник — представник України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи, депутат Хмельницької обласної ради Віталій ОЛУЙКО.

Держлісгоспи в уяві пересічних громадян зазвичай асоціюються з вирубкою лісу. Отож показово, що директор Державного підприємства «Малинське лісове господарство» Василь Приходько демонструє гостям насамперед не виробничі потужності, на яких переробляють деревину, а… розсадники. Важко повірити, що лише в одній невеличкій теплиці — понад 80 тисяч елітних сіянців як місцевих видів дерев, так і ялиці кавказької, субальпійської, бальзамічної і навіть реліктового гінкго. А загалом щороку малинські лісівники вирощують майже 3 млн штук посадкового матеріалу, завдяки чому і площа лісів, і запас деревини в них з року в рік збільшуються.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) закликав молокопереробні підприємства до діалогу для попередження необгрунтованих цінових коливань на ринку молока. Про це заявив заступник голови АМКУ Михайло Русинський під час зустрічі з представниками Молочного комітету Європейської бізнес- асоціації (ЄБА), повідомила прес-служба АМКУ.

Прозорливими були наші предки, котрі мріяли про оселю, де вітер хату мете, сонце хліб пече, вода сама ллється і все гаразд ведеться. Адже їхніх правнуків у наш час не здивуєш використанням енергії вітру, сонця й води. Більше того: нинішні поліські господарі починають дивитися ще й під ноги, віддаючи належне також альтернативному паливу — торф’яному та відходам деревообробки.

Центральний матч був зіграний в Дніпропетровську, де господарі поля приймали чемпіона і володаря Кубка України. На жаль, четверта команда країни за підсумками попередньої першості нічого серйозного не зуміла протиставити одноосібному лідеру першості. Останні сім років «Шахтар» жодного разу не поступався дніпропетровським футболістам. Цю традицію не було порушено і цьогоріч.

Днями виповнилося сімдесят нашому колезі — журналістові-урядовокур’єрцю Георгію Косих. Журналістське ремесло належить до тих, яким не можна займатися з примусу. Той, хто не  має цього у крові, навряд чи може зрозуміти магнетизм  такої роботи,  який лише підсилюється  непередбачуваністю життя. Однак, якщо відчуваєш, що заради кількох газетних рядків здатен  відмовитися від багатьох  життєвих принад — значить,  твоя дорога правильна.

Ніщо так влучно не характеризує стан справ на території регіону, як  різновид звернень громадян до владних структур. «УК» вирішив поцікавитися в Урядовому контактному центрі, з чим звертаються на урядову телефонну «гарячу лінію» люди з різних регіонів України. Розпочали з Сумської області, адже тут керівники місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування відповідально ставляться до заяв, пропозицій і скарг людей. Питання, порушені сумчанами у кожному четвертому зверненні, вирішено місцевими органами влади у повному обсязі. Це — один з кращих показників серед регіональних органів виконавчої влади країни.