Давня лемківська пісня «Пливе кача по тисині» у виконанні гурту «Піккардійська терція» стала тугою, смутком, реквіємом сьогодення. Під цей пісенний щем,  його багатоголосся тисячі українців прощалися з Героями Небесної Сотні. І тепер цей твір повів наш народ у пам’ять на глибокі століття, у пам’ять про тих, хто навічно впав на Майдані за нашу свободу.

Кожна значна історична подія має притаманні лише їй символи. Але й самі не відаємо, чому такий знак ураз з’являється. Ось десятки, а може, й сотню літ співали лемки про те, як пливе кача тисиною, про розмову матері із сином, який сам не знає, де погине, але відчуває, що таки поляже, й могилу «виберут» йому «чужі люде».

Одразу після 16 січня під час випадкової зустрічі він сказав: «Тепер майдан уже точно не розійдеться, аж поки не піде Янукович». Це був Роман Василишин — перший представник президента на Рівненщині, згодом — перший і єдиний за весь час української незалежності  обраний громадою голова обласної ради (був у нашій новітній історії й такий короткий період). Нині Роман Данилович — депутат, член президії обласної ради, місія якого не змінилася: він, як завжди, виконує роль миротворця між різними політичними таборами. І треба віддати належне, до його думки дослухаються: вона ж бо звучить як думка експерта-практика.

Як з висоти власної життєвої позиції та досвіду управління територіальною громадою на різноманітному суспільно-політичному тлі бачиться йому ситуація нинішня? І як вийти на таку бажану стабільність? Отже, слово патріотові-миротворцю. 

Вочевидь в Україні існує місто, більшість жителів якого задоволена і медичною реформою, і рівнем медичної допомоги. При проведенні незалежного анкетування міжнародними експертами з’ясувалося, що 63% жителів Вознесенська підтримують перехід до сімейної медицини, понад 40% оцінюють якість надання послуг сімейними лікарями як добру та дуже добру.

Про «диво-місто» знають не тільки в Україні. Сюди часто навідуються закордонні гості за досвідом реформування медичної галузі. Зміни в медицині тут розпочалися ще в 2000 році. Тож за цей час на практиці набуто величезного досвіду та обрано оригінальну оптимальну модель медичного устрою міста. 

Зважаючи на ситуацію, важко заперечити, що й на відносно спокійній Одещині митники, як і багато хто інший, не застраховані від екстремальних сюрпризів. А листи з погрозами, які зараз надходять на адресу митників та податківців, нехай і поодинокі, самі працівники митних пунктів пропуску пояснюють корисливими мотивами окремих громадян. Мовляв, не зовсім добросовісні платники користуються ситуацією і нагнітають обстановку, аби виклопотати для себе сприятливі умови. 

Особливістю села Нова Україна є те, що воно від початку свого утворення прямо і опосередковано пов’язане з тваринництвом. Засноване сімейним козаком на прізвище Телятник, воно, мабуть би, носило цю назву й сьогодні, — тривалий час на його території була велика молочнотоварна ферма, — якби не голова колгоспу імені Чкалова Петро Бардаков. Це він, освічений і авторитетний чоловік, фронтовик, як тільки господарство, яке він очолював 25 років поспіль, круто пішло на підйом, заробило перший мільйон карбованців, зініціював зміну назви села на більш звучну, яка б відповідала його ідеалам і прагненням. 

Із Григорієм Чапкісом ми спілкувалися напередодні його дня народження. Найперше вразила надзвичайна енергійність відомого хореографа і танцюриста. Та й сама розмова була довгою і дуже цікавою. Втім, судіть самі. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Політ у підкрильному ящику  
На чиїй совісті революція?
Столиці України — велич Тараса
Наш космос

Зали Будинку художника зі скульптурами та картинами Всеукраїнської художньої виставки, присвяченої 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, можна перемістити в будь-яке минуле століття, і ніхто не помітить, що вони не звідти. Хіба що в дев’ятнадцятому ошелешили б самого Тараса Григоровича: тим, що в цих образотворчих творах так багато побачив би він себе… 

Тиждень тому на нейтральному полі в Нікосії динамівці намагалися на рівних протистояти п’ятій команді іспанської Прімери. Це вдавалося робити до 70-ї хвилини зустрічі. Після цього підопічні Олега Блохіна раптово підсіли фізично.  Це і дало змогу валенсійцям повністю перехопити ініціативу. Якби не фантастична реакція вихованця дитячо-юнацької футбольної школи київського «Динамо» Олександра Рибки, біло-блакитні пропустили б у свої ворота не два, а як мінімум п’ять м’ячів. 

Мабуть, чимало тих, хто героїчно протистояв минулій владі на Майдані, сьогодні ставлять собі запитання: «Невже Небесна сотня віддала своє життя і майже тисяча мужніх патріотів із «Самооборони Майдану» пролили свою кров задля того, щоб від їхнього імені різні негідники чинили безчинства?!» 
Запитання це далеко не другорядне. Адже повідомлення ЗМІ нині нагадують зведення із прифронтової зони. У Києві  невідомі у масках розстріляли  патруль ППС, там пограбували або захопили  будинки, знущалися над пересічними громадянами тощо. Я більш ніж упевнений, що до «Самооборони Майдану» ті, хто займається мародерством, не мають жодного стосунку.  Адже координатор «Самооборони Майдану», а нині Секретар РНБО Андрій Парубій заявив, що всі учасники  «Самооборони Майдану» мають зняти маски і скласти зброю. Тим часом у всіх протиправних діях замішані люди в масках і зі зброєю.