У січні луганські та деякі загальноукраїнські друковані й електронні ЗМІ приділили чимало уваги  конфлікту, який виник, начебто, між підприємцями області та Луганським енергетичним об’єднанням (ЛЕО).  У свою чергу ініціатори  акцій  під офісом компанії не шкодували «дьогтю» для  енергетиків під час спілкування з представниками ЗМІ. Ініціативна група «ЛЕО-ні» навіть створила  Інтернет-ресурс з однойменною назвою, на якому розміщує   резолюції, претензії, вимоги  та оцінки роботи енергетиків.  Більше того, сьомого лютого перший заступник голови облдержадміністрації  Едуард Лозовський провів відеоконференцію, під час якої акцентував  увагу її учасників на невиконанні енергетиками інвестпрограм та зловживаннях, які, начебто, існують у ЛЕО. З тим, наскільки об’єктивні ці звинувачення та що приховано за ними, — спробуємо розібратися по суті.  

 Нещодавно Інтернет поширив інформацію про знахідку цінних книжок у резиденції «Межигір’я». Серед них — «Апостол» першодрукаря Івана Федорова, виданий 1574 року. Вона є першою точно датованою українською книгою і писемною пам’яткою світового значення.
Тож автор інформації зробив припущення, що знайдені твори «були просто викрадені з державних музеїв на втіху знахабнілому диктаторові». Для підтвердження цього йому, звичайно, слід було побувати в музеях, де зберігають стародруки. Але він цього не зробив. І пішли гуляти світом чутки про те, які нехороші люди працюють у музеях.
«УК» вирішив скористатися золотим правилом: «Вір, але перевір». Оскільки відомо, що примірник львівського видання «Апостола» 1574 року Івана Федорова зберігається в Музеї книги і друкарства, телефонуємо туди.

Перші «туристи» прибули  удосвіта. Дарма, що їхні купальні костюми були глибоко сховані під кількома шарами камуфляжного одягу. А, вочевидь, наймодніші  аксесуари  цього сезону, автомати і кулемети, якнайкраще доповнювали новітні «в’єтнамки» — берцята, в які нещодавно перевзулася сусідська армія, одягнена за лекалами відомого модельєра Юдашкіна у форму з наноматеріалів.
Оселитися  новоприбулі вирішили не дикунами, а в фешенебельних апартаментах, як то міцна і помпезна будівля кримського парламенту. А оскільки там місця усім «бажаючим» не вистачило,  попутно просилися на квартири до військових частин Збройних сил України. Мовляв, нам би тільки переночувати, а зранку обіцяємо не набридати. В якості бонуса «туристи» без розпізнавальних знаків  отримали театральну постановку — позачергову сесію  парламенту  і кілька годин безкоштовних ігор на дорогих депутатських гаджетах, які перед початком засідання самі ж завбачливо у парламентаріїв і відібрали.  Найцікавіше у цій ситуації те, що путівку горе-курортникам виписала заднім числом російська Рада Федерації, а найтривожніше, що з формулювання не до  Криму, а до України. 

Сьогодні Україна перебуває у найглибшій за всю історію своєї незалежності економічній, політичній і соціальній кризі. Держава доведена до межі банкрутства, суспільство – до соціальної і гуманітарної катастрофи. Реальною стала загроза втрати Україною суверенітету і територіальної цілісності. Країна опинилася за крок від фінансово-економічного колапсу.

Зростання реального ВВП за два останні роки – нульове. Державні фінанси – у критичному стані. Дефіцит державного бюджету у 2013 р. склав 65 млрд грн, з урахуванням усіх зобов’язань уряду – понад 80 млрд грн.

Державна скарбниця розкрадена. Станом на лютий 2014 р., залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку – 4,3 млн грн, при тому, що несплачені платіжні доручення – майже 10 млрд грн.

Учора українські парламентарії ухвалили постанову щодо подій у Криму. Передовсім Верховна Рада вимагає від Російської Федерації припинити кроки, які мають ознаки зазіхань на державний суверенітет і територіальну цілісність України, зокрема відмовитися від підтримки сепаратизму в будь-якій формі. Зі свого боку Верховна Рада наголошує: всі громадянські права громадян України російської національності, гарантовані Конституцією України та міжнародними зобов’язаннями, зокрема мовні, є і будуть надалі повністю і неухильно дотримані в Україні. 
Далі у документі український парламент вимагає від усіх держав-гарантів відповідно до Будапештського меморандуму практичними діями підтвердити закріплені в меморандумі принципи: поважати незалежність та суверенітет і кордони України, які існують. 

 «Зараз основне — спокій. У нас є підтримка іноземних кредиторів, є інструменти і механізми Нацбанку, фахові банкіри та стабільна банківська система», — заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час спільної прес-конференції з головою Національного банку Степаном Кубівим.

Першочерговим завданням глава уряду назвав негайне відновлення переговорів з Міжнародним валютним фондом та отримання коштів від міжнародних фінансових організацій. У цьому контексті Арсеній Яценюк заявив, що він провів розмову з міністром фінансів США, очільниками інституцій ЄС і керівництвом міжнародних фінансових організацій, і нині готуються чіткі кроки для надання фінансової допомоги Україні.

З 18 по 27 лютого до служби Євромайдан SOS звернулись за пошуком близько 600 осіб. На зараз 248 осіб вже знайдено.

Станом на 08:00 годину 28 лютого ще розшукується 333 особи.

Зробимо застереження: ці люди не обов’язково безвісти зниклі, про них нам відомо, що хтось із рідних, близьких, друзів не знають, де вони, та не можуть встановити зв’язок. Також потрапляння до цього переліку не означає автоматично, що особа має причетність до подій Євромайдану. 

Давня лемківська пісня «Пливе кача по тисині» у виконанні гурту «Піккардійська терція» стала тугою, смутком, реквіємом сьогодення. Під цей пісенний щем,  його багатоголосся тисячі українців прощалися з Героями Небесної Сотні. І тепер цей твір повів наш народ у пам’ять на глибокі століття, у пам’ять про тих, хто навічно впав на Майдані за нашу свободу.

Кожна значна історична подія має притаманні лише їй символи. Але й самі не відаємо, чому такий знак ураз з’являється. Ось десятки, а може, й сотню літ співали лемки про те, як пливе кача тисиною, про розмову матері із сином, який сам не знає, де погине, але відчуває, що таки поляже, й могилу «виберут» йому «чужі люде».

Одразу після 16 січня під час випадкової зустрічі він сказав: «Тепер майдан уже точно не розійдеться, аж поки не піде Янукович». Це був Роман Василишин — перший представник президента на Рівненщині, згодом — перший і єдиний за весь час української незалежності  обраний громадою голова обласної ради (був у нашій новітній історії й такий короткий період). Нині Роман Данилович — депутат, член президії обласної ради, місія якого не змінилася: він, як завжди, виконує роль миротворця між різними політичними таборами. І треба віддати належне, до його думки дослухаються: вона ж бо звучить як думка експерта-практика.

Як з висоти власної життєвої позиції та досвіду управління територіальною громадою на різноманітному суспільно-політичному тлі бачиться йому ситуація нинішня? І як вийти на таку бажану стабільність? Отже, слово патріотові-миротворцю. 

Вочевидь в Україні існує місто, більшість жителів якого задоволена і медичною реформою, і рівнем медичної допомоги. При проведенні незалежного анкетування міжнародними експертами з’ясувалося, що 63% жителів Вознесенська підтримують перехід до сімейної медицини, понад 40% оцінюють якість надання послуг сімейними лікарями як добру та дуже добру.

Про «диво-місто» знають не тільки в Україні. Сюди часто навідуються закордонні гості за досвідом реформування медичної галузі. Зміни в медицині тут розпочалися ще в 2000 році. Тож за цей час на практиці набуто величезного досвіду та обрано оригінальну оптимальну модель медичного устрою міста.