-
Вікно у світ для сільських вишивальниць
Жінки з товариства «Акація», які відмінно плетуть, майстерно вишивають і вміло шиють, створили комунально-соціальне підприємство й подали заявку на участь у Другому обласному конкурсі проектів розвитку місцевого самоврядування. Такий конкурс дає змогу отримати кошти обласного бюджету на розв’язання актуальних для громад проблем.
— Така підтримка означає, що на місці ретельно вивчили можливості громади, потребу в проекті та найголовніше — порадившись із людьми, обрали першочергові завдання. Підтримка місцевої влади — це також готовність брати участь у співфінансуванні проектів, — підкреслює начальник управління економічного та фінансового моніторингу Луганської облради Юлія Смаглюкова. -
Будівельникам не обійтися без зміни «правил гри»
У багатьох випадках дозвільні документи на будівництво не передбачають експертизи споруджуваного об’єкта на відповідність Державним будівельним нормам та іншим вимогам безпеки. Грішать такими порушеннями не тільки забудовники житла, а й ті, хто зводить місця громадського харчування, — торговельні центри, ресторани і кафе.
Яскравий приклад — будівництво комплексу «Східна Брама» компанією «Укркаргобуд». Забудовників позбавили ліцензії ще в березні 2012 року. А в серпні 2012-го Господарський суд Києва заборонив будівництво об’єкта. Але жодної інформації на сайті комплексу немає, а квартири в ньому продаються до сьогоднішнього дня по 8000–9000 гривень за квадратний метр. Люди продовжують купувати це житло, беручи величезні кредити в банку. Звичайно, інвестори при цьому зазнають значних збитків. -
Одеса стала першим в Україні «Wiki-містом»
На місцевих пам’ятках з’явилися таблички з QR-кодом. Тож тепер власник смартфона чи планшета може просто навести камеру свого гаджета на специфічний квадратний візерунок — і на екрані пристрою відразу отримає статтю з Вікіпедії з докладним описом об’єкта. «Мова статті буде автоматично визначена відповідно до налаштувань планшета», — каже один з ініціаторів проекту представник громадської організації «Одеса 2.0» Михайло Панченко. Тож новинка буде корисна передусім іноземним туристам, які без допомоги гіда зможуть легко визначити, що за пам’ятку вони надибали.
«Наша ініціатива розрахована на ширше інформування індивідуальних туристів і городян про історію міста, особистості, які мешкали чи працювали в тому чи тому будинку», — каже один зі співавторів проекту Віталій Мірошніков. -
Підприємство, якому довіряють у Європі
Під час святкування 22-ї річниці Незалежності України познайомився на Хрещатику з туристами зі Швеції. Під час спілкування глава фермерської родини зізнався, що до поїздки знав про Україну небагато, а про її економіку — практично нічого. Вирішивши поповнити багаж знань нового знайомого та розповідаючи про економічний потенціал нашої країни, принагідно згадав і про колісний завод у Кременчуці, де нещодавно побував у відрядженні. Добре знаючи, що в кожній шведській сім’ї обов’язково повинен бути автомобіль Volvo, я викликав справжнє здивування у чоловіка запитанням, на яких колесах їздить ця автівка. «На шведських!» — відповів турист. «Не факт, — посміхнувся я, — на Кременчуцькому колісному заводі давно вже виготовляють «взуття» до таких відомих та популярних іномарок-легковиків, як Chery, Geely, Lifan, Haima, Kia, Hyundai, Daewoo, Opel, Renault, Skoda, Nissan, Toyota, Mazda, Mitsubishi, Chevrolet, Ford, ВАЗ, УАЗ, ГАЗ, вантажівок, автобусів, європричепів та сільгосптехніки. За останні роки у спеціальному конструкторському бюро підприємства опрацьовано понад 500 видів коліс».
-
Каверза зі студентським квитком
Працівники управління СБУ в Луганській області розкрили махінації в роботі фірм, які вербували на навчання до місцевого вищого навчального закладу громадян зарубіжних країн. Власне, останні теж постраждали — чи то від легковірності, чи то від надмірної хитромудрості.
…Ось лишень уявіть собі: складено останні іспити, придбано вбрання для випускної вечірки — і тут виявляється, що… університетського диплома не буде. Отак були шоковані кілька іноземних студентів, що навчалися в одному з луганських вишів. А приїхали вони сюди за посередництва шахрая з Малайзії.
-
Українські майстрині здивували Львів авторськими ляльками
Традиційний щорічний всеукраїнський форум «Ляльковий світ» був, як завжди, очікуваний для учасників, бо дає можливість обмінятися професійним досвідом та ознайомитися зі світовими тенденціями створення авторської ляльки. А для поціновувачів цього мистецтва й відвідувачів трапилася чергова, повна несподіванок, нагода поринути в яскравий світ улюблених забавок.
Тож наприкінці вересня до міста Лева на вже п’ятий фестиваль свої роботи привезли 50 лялькарів із різних областей України. Були тут колекційні порцелянові та інтер’єрні текстильні ляльки-тільди, так звані «гарбузоголові», гачковані ляльки, а також популярні ведмедики Тедді, виготовлені з різних матеріалів. Крім цього, на виставці представлено багато шарнірних ляльок, які рухають ручками, ніжками, можуть сидіти, крутити головою — саме від цих експонатів неможливо було відірвати малечу. -
Соціальний урок
Сало гамкнув, а на кота звернув. Це прислів’я спадає на думку, коли йдеться про депресивні території й дотаційні регіони. Чому? Бо здебільшого причина має не економічний корінь. Усе розпочиналося з політико-егоїстичних мотивів. Упевнений, дослідники на цю тему напишуть не одну ∂рунтовну працю. Ми ж звернімось до простої (на жаль, звичної у різних варіантах у багатьох місцях), яка, вважаю, надає відповідь на складні запитання.
Так-от, район у Київській області, де керівники, як перекотиполе, змінювали один одного, скубучи з нього все, що можна прихопити. Не гребували й «кришуванням» автоперевізників. Тому автостанція (а, звісно, й відрахування до місцевого бюджету) занепадала. Зате всі вигідні маршрути «свої» люди здійснювали без обліку і контролю. Живі гроші збирали собі на втіху. Відповідно й поводились: їздили не так, як пасажирам вигідно, а щоб останніх тримати в напруженні й залежності. Мовляв, щоб знали, хто в районі господар. -
Що робити до приїзду «швидкої»
Схиляюся над непорушним тілом. Дихання немає. Не панікувати. Подзвонити у «швидку». Звільнити від одягу, знайти потрібну точку на грудях, правильно зробити 15 натискань та два вдихи через рот. Ще 15 натискань — і знову два вдихи…
Нині це вже спогади із тренінгу для журналістів з надання першої невідкладної допомоги. Потерпілим виступав манекен, якому робили штучне дихання та рятували від артеріальної кровотечі. Кров була штучною, та емоції — щирими. Лише так, отримавши порцію адреналіну від «рятування» манекена, можна навчитися надавати першу допомогу й здолати той психологічний бар’єр, коли бачиш на вулиці непритомну людину, але боїшся підійти, щоб допомогти. -
У Туреччині є про що поговорити
У президентському палаці Анкари відбулася офіційна церемонія зустрічі глави Української держави Віктора Януковича із Президентом Туреччини Абдуллахом Гюлем.
Пролунали Державні Гімни України та Туреччини. Після того, як Віктор Янукович оглянув стрій воїнів почесної варти, відбулося представлення членів української та турецької офіційних делегацій. -
У СНД дедалі більше розуміють наш європейський вибір
Нещодавній візит глави уряду Миколи Азарова до Білорусі засвідчив, що, попри різні вектори нинішніх інтеграційних процесів у наших державах, цілком реально знайти не тільки шляхи усунення можливих проблем, а й механізми для подальшого поглиблення співпраці.
З одного боку, керівництво Білорусі виступає за поглиблення двосторонньої співпраці, а також співпраці України з єдиним Євразійським економічним простором. З іншого — тамтешній Президент Олександр Лукашенко чітко заявив, що не бачить проблеми в асоціації України з ЄС. «У Білорусі поважають і приймають наш вибір.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ