Якщо вірити фахівцям Третьої Спільної ду-найської експедиції (СДЕ-3), українці незабаром зможуть поласувати смачними американськими раками. «Вони вже є у верхній частині Дунаю, тож тепер спускатимуться нижче і згодом прийдуть сюди», — каже начальник експедиції, угорський вчений Бела Чані. За його припущеннями, ці заморські гості, що походять із Західного узбережжя Сполучених Штатів, просто втекли з якихось австрійських риборозплідних ставків. І можна було б лише потішитися з того приводу, що незабаром в українській частині Дунаю з’являться нові делікатеси, якби не одне «але».  Річ у тім, що різноманітні прибульці легко захоплюють собі нішу лише у тих місцях, де є проблеми з довкіллям, через що традиційна живність не може дати їм негайну відсіч. Так-от: СДЕ-3 зафіксувала експансію прибульців чи не на всіх ділянках європейської водної артерії.  

З ініціативи Всеукраїнського союзу громадських об’єднань учасників бойових дій, ветеранів військової служби та правоохоронних органів «Всеукраїнський Союз» за сприяння Державної служби з питань інвалідів та ветеранів в Одесі на базі Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» відбувся перший етап Міжнародних молодіжних військово-патріотичних зборів «Союз спадкоємців Перемоги 2013–2015». Захід проходив відповідно до Указу Президента України «Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років». Партнерську підтримку надали керівники 17 ветеранських громадських організацій України.

Чи є закон, що забороняє курити в коридорах 9-поверхівок? Куди звертатися, щоб притягти до відповідальності тих, хто отруює нам життя?

В. Куликова, м. Горлівка Донецької області 

Чудового вересневого дня на батьківщині Кобзаря в селі Шевченковому на Черкащині панувало велелюдне свято: у місцевій спеціалізованій школі-інтернаті його імені відбулося урочисте відкриття Тарасової світлиці. 
З цієї нагоди сюди завітали з непорожніми руками поважні гості з Києва, Черкас та Звенигородки, родичі Т. Шевченка. Тож актова зала школи не могла вмістити всіх бажаючих бути учасниками піднесеного мистецького свята, що розпочалося вітальною композицією у виконанні шкільного зразкового хореографічного колективу «Зорепад» та врученням гостям пишного короваю. 

Мій чоловік працює за кордоном (легально), я нині живу в Україні, але в кінці листопада збираюсь їхати на проживання до нього. Я на п’ятому місяці вагітності, отже, дитина народиться за кордоном. Чи маю право отримати ті виплати на дітей, які призначаються в Україні?

Андріяна Ярчук, Львівська область 

Ця історія почалася ще в радянські часи, коли воїна-інтернаціоналіста Олександра Дешка в останню путь проводжало майже все населення невеличкого міста Ніжина, що на Чернігівщині. Треба віддати належне місцевій владі. Організовано було все на найвищому рівні: військові почесті, почесна варта, символічні постріли з автоматів на його свіжій могилі. А перед цим жалобний мітинг біля школи, де навчався загиблий, щоб на його героїчному подвигу навчати молоде покоління мужності, відваги і любові до батьківщини. З урочистими промовами виступали його однокласники, вчителі, представники влади. Останні й потурбувалися про те, щоб героя-земляка поховали на центральному кладовищі, на алеї героїв. Над його могилою встановили обеліск із фото, а під ним напис: загинув, виконуючи інтернаціональний обов’язок в Афганістані, хоч раніше це заборонялося писати. 

Коли я влаштовувався на роботу перекладачем після вишу в приватну фірму, мені сказали, що офіційно оформлять через місяць після випробувального терміну. Я працював удома — перекладав тексти і надсилав електронною поштою. Мої переклади брали, ніхто не нарікав. Однак через місяць сказали, що мої переклади їх не влаштовують. У працевлаштуванні відмовили й за місяць роботи не заплатили. Чи можна якось стягнути з роботодавця плату за цей місяць? І як довести, що мої переклади професійні?

Володимир Ломакін, м. Київ

Громади низки міст і районів Луганщини опинилися перед вибором щодо подальшої долі місцевих музеїв, які є відділами обласного краєзнавчого. Тим часом фахівці вважають, що ці колекції доцільно передати на баланс місцевій владі. Чи підуть такі нововведення на користь музейній справі? Відповідь на це запитання зацікавить багатьох, адже проблема має загальноукраїнське значення.
— Музеї Алчевська, Свердловська й Первомайська розповідають про історію цих населених пунктів, Старобільський та Новопсковський — про тамтешні райони, — розповідає заступник начальника департаменту культури та туризму облдержадміністрації Володимир Виборнов. — Тож логічніше, якщо їх візьме на своє утримання місцева влада замість обласного бюджету. 

Нещодавно в Інтернеті знайшла оголошення, в якому повідомлялося, що хлопець пропонує свої послуги як… товариш по чарці. Іншими словами, якщо людина дожилася до того, що в неї не залишилося друзів і ні з ким навіть сто грамів випити, а вживати оковиту на самоті не хочеться, тоді потрібно подзвонити «товаришеві», і він прибуде. І не просто приїде, а ще й за бажанням та за гроші замовника купить спиртне, продукти і щось приготує. Послуга такого «товариша» коштує 150 гривень за вечір, плюс видатки на таксі. За ці гроші із клієнтом вип’ють, вислухають його й нададуть нейтральні поради, як бути далі. Проте «товариші» одразу попереджають, що послуга не передбачає інтиму. І не варто думати, що товариші по чарці — це такі собі спиті «алкаші».
 

Автівки для екстреної допомоги мають бути надійними в експлуатації та укомплектованими необхідним обладнанням