Змині в системі освіти в Україні проходять у рамках Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Метою реформи є підвищення конкурентоспроможності української осві-

ти, інтеграція її в єдиний європейський освітній простір. 

Ось уже кілька років поспіль у суспільстві не вщухають суперечки про доцільність реформи медичної галузі. І це не дивно, адже від рівня охорони здоров’я в країні залежить благополуччя її громадян. Але, попри різні погляди, всі розуміють: зміни давно стали нагальною проблемою. Яким чином працюватимуть сімейні лікарі, чи залишаться районні лікарні, хто відповідатиме за своєчасний виклик «швидкої» — на ці та інші запитання наших читачів під час прямої телефонної лінії відповідав заступник міністра охорони здоров’я Олександр ТОЛСТАНОВ. 

  Сучасний етап розвитку демократії в Україні концентрує у собі усі найскладніші соціально-економічні та політичні проблеми перехідного періоду, віддзеркалює його суперечливість, незавершеність та невизначеність багатьох процесів та політичних рішень. Комплексність цього явища, основні здобутки, причини невдач та шляхи подальшого розвитку представлено у циклі  монографічних досліджень, що висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2013 року. Високий науково-теоретичний рівень досліджень, їх міждисциплінарний характер, вдале використання компаративного методу, орієнтація на практичне застосування автор ських моделей розвитку політичних ситуацій сприяють формуванню у читачів об’єктивної картини суспільного розвитку, кращому розумінню суті основних політичних процесів.

Нині у вітчизняних магазинах косметичних засобів стільки, що аж очі розбігаються. Втриматись від купівлі інколи вкрай важко. Адже буквально звідусіль красиві доглянуті моделі переконують звичайних українців, що вони просто зобов’язані цю продукцію купувати. Інакше погано виглядатимуть, що в сучасному світі просто неприпустимо. Проте фахівці застерігають від регулярного використання деяких засобів, оскільки вони можуть спровокувати появу небезпечних хвороб.

Швейцарський диригент Ніколя Фарін вже вшосте бере в ньому участь. Своє перше інтерв’ю українській пресі маестро дав «УК». Розмова відбулася одразу після його виступу в Колонному залі ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України.
—  Пане Фарін, коли і як розпочалася історія ваших відносин з фестивалем «Київ Музик Фест»?
— 2008 року я вперше приїхав до Києва на фестиваль, щоб узяти участь у проекті «Реквієм 2». Це було унікальне сполучення всім відомого «Реквієму» Моцарта і музики мого друга, швейцарського композитора Франсуа Каттена. Такий підхід дав змогу слухачам почути твір Моцарта неначе вперше. Адже ніхто не підозрював, коли саме зазвучить та або та частина уславленого твору і що відбуватиметься далі. Музика XVIII і XXI сторіч непередбачено сусідила між собою. 

«Урядовий кур’єр» неодноразово висвітлював  тематику розвитку базової галузі економіки держави – енергетики. Нещодавно на шпальтах нашого видання вийшов матеріал «Наскільки важливий маршрут дороги до «зеленої» енергетики», де йшлося про альтернативні джерела енергозабезпечення. Тепер до уваги читачів – розширена експертна думка про стратегію енергетики України до 2030 року.
Нині своєї черги  затвердження чекає чергова оновлена версія Енергостратегії України, яка має окреслити напрями розвитку галузі до 2030 року. Розробляти цей документ розпочали ще 2002 року. Через кілька років його помпезно презентували. «УК» широко висвітлив цю подію. Проте реалізація стратегії чомусь загальмувалася — знову на кілька років. Почалися доопрацювання, редагування — лише нещодавно вона отримала певні  зміни і тепер чекає вердикту Кабміну. Як кажуть, не минуло і 13 років. Для порівняння: аби звести новий атомний реактор, треба 10—11 років за відповідного фінансування. Зрештою, маємо те, що маємо.

Концерт мав унікальний афішний статус, бо називався «MEDITATIO-1a. Ритуал пам’яті Олександра Нестерова (1954—2005)». Нестеров — український музикант-поліінструменталіст, представник джазового авангарду. Програма була важкою, як кажуть, у кубі. По-перше, вкрай складною для виконавця (навіть правильно прочитати нотний текст цих творів — майже подвиг, не доступний більшості піаністів). По-друге,  доволі складною для сприйняття пересічним меломаном. Бо містила виключно твори сучасних композиторів, до того ж  не відомі широкому загалу (хронологічні межі виконаної музики — 1941—2000 роки). По-третє, була дуже великою за обсягом і різноманітна, включала в себе величезну кількість творів семи композиторів різних країн, ставши своєрідною антологією фортепіанної музики ХХ сторіччя. Що спонукало Громова на такий ризикований вибір? 

Під час наради з адміністративно-господарським активом, яку Президент України Віктор Янукович провів на завершення робочого візиту на Волинь, глава держави зазначив: «На Волині є творчий підхід у роботі, є розуміння складнощів і недоліків, які треба виправляти».

Про здобутки і проблемні питання краю — в розмові власного кореспондента «Урядового кур’єра» з керівником виконавчої влади області Борисом КЛІМЧУКОМ. 

За всіх недоліків нинішнього медичного обслуговування населення позитивно оцінює пілотний проект здешевлення ліків для лікування гіпертонії. На  черзі — подібний підхід допомоги хворим на цукровий діабет. Таку новацію підтримують не лише пацієнти, а  й вітчизняні виробники. Зрозуміло чому: препарати стають доступнішими, отже,  зростає виробництво, виграє й бюджет. 
А що ж якість — головний  критерій оцінки ліків? Зростання попиту на вітчизняну продукцію, заяви лікарів, що допомога гіпертонікам (а вона набула ширшого розмаху) позитивно позначається на  стані хворих, свідчить про ефективність вітчизняних лікарських засобів. Шлях до цього був складним, затратним. 

Воротар нашої команди так і не зміг зберегти ворота сухими, бо ще в першому таймі пішла злива. Цей застарілий жарт футбольної середи у Донецьку почали згадувати неспроста, адже ще вранці задощило. Дехто навіть нарікав: мовляв, негоду привезла із собою з Англії звикла до неї команда суперників. Тому зважаючи на погодні умови, завсідники «Донбас Арени» у перерві між приготуваннями парасоль, плащів тощо робили свій прогноз: чого-чого, а сухого нічийного результату ввечері не повинно бути. Зрештою, так і сталося, та все за порядком.