Наші музеї — «бородаті». Не тому, що мають поважний вік і зберігають скарби сивої давнини. Такий стан пояснюється задавненими проблемами. Свого часу було навіть розроблено проект концепції державної цільової програми розвитку музейної справи, але, за словами фахівців, він поки що так і лишається проектом. Тим часом конкурувати із сучасною індустрією розваг закладам культури з дещо консервативною атмосферою важко.
У виставковій залі Чернігівського обласного художнього музею ім. Григорія Галагана просто магнетично притягує зір зображення козака Мамая, намальованого невідомим народним автором. Є тут і шедеври світового живопису, від споглядання яких неможливо відірватися. 

Спека плавила асфальт, розжарювала бруківку. Коломия сяяла на щедрому липневому сонці білими будинками, виблискувала банями церков. У саму маківку літа особливо приємно поговорити про сніг і майбутні крижані рекорди, на які націлився коломийський адвокат атлетичної зовнішності.

Зі снігом і зимою в Олексія Гуцуляка пов’язані лише найкращі спогади. Навіть коли дошкільням він провалився під лід. 

Коротке, але не таке тривожне, як телеграма, і водночас святкове повідомлення рідним — ось що таке листівка, на думку Федора Голофаєва з Алчевська. Сам він почав старанно — по листівці щодня! — відправляти кореспонденцію батькам з 1963 року. Саме влітку того року його прийняли на навчання до Київського інституту фізичної культури. В кіоску на вулиці Червоноармійській купив листівку із зображенням Хрещатика і написав: «Любі тато і мама, у мене все добре». Учіться, нинішні студенти!  

Ви звернули увагу: люди починають дивуватись, на перший погляд, звичним явищам? Так було і цього разу. Після вихідних колега прийшла на роботу з величезним пакетом, наповненим усім, що виросло на присадибній ділянці.

— Олю, це тобі! — подала подрузі, щиро всміхаючись.

Чого там тільки не було: огірки, салат, ягоди і букетик квітів.

— Рідненька моя, спасибі! — засяяла вдячною усмішкою колега, — я тобі гроші дам.

— Олю, ти що? Схаменись! Я ж від щирого серця. Розумієш, я сама виростила, а з тобою радістю ділюсь…

Разом засміялися, пригорнулись одна до одної й стали до роботи. Хто бачив усе те, теж радів. Бо тепло двох зігрітих сердець передалось навколишнім. 

Київську телевежу видно з будь-якого району міста. І це не дивно. Така споруда заввишки 385 метрів — лише одна з-поміж веж в Україні та на 9-му місці у світі.
Вона побила рекорд знаменитої Ейфелевої вежі, однак не «доросла» до Останкінської, висота якої 500 метрів. Зате пальму першості отримала за унікальність: стала першою у світі суцільнозварною вежею.

Цього року вперше в незалежній Україні передбачено максимальне фінансування на видання навчальної літератури. 243,2 мільйона гривень витратять на друк підручників для загальноосвітніх, професійно-технічних та спеціалізованих навчальних закладів, у тому числі й шрифтом Брайля, посібників серії «Шкільна бібліотека», які не видавались з 2009 року. Про це журналістам повідомив міністр освіти і науки Дмитро Табачник.  

У рамках заходу здійснено тестову поїздку за маршрутом Полтава—Харків, під час якої продемонстровано основні технічні характеристики поїзда Крюківського вагонобудівного заводу (КВБЗ) ЕКр-1: рух зі швидкістю до 160 км/год, робота систем безпеки та контролю, забезпечення безупинного руху при переході з ділянки із змінним струмом на ділянку з постійним струмом та навпаки, комфортабельність у різних класах вагонів та додаткові зручності для пасажирів.
Участь у заході взяли голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів, представники ДП «Повітряний експрес», Мінінфраструктури, Укрзалізниці та Крюківського ВБЗ. За підсумками тестування представлено звіт, що продемонстрував відповідність потяга технічним параметрам Нацпроекту «Повітряний експрес» та зафіксував основні технічні показники електропоїзда. 

Підтримка національного виробника через низку державних цільових програм  повинна стати одним з найефективніших чинників інтенсивного розвитку економіки України. Саме таке завдання ставив уряд, ініціюючи їх створення.
В аграрному секторі, зокрема, «Державна цільова програма реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2015 року на підтримку українських сільгоспвиробників та підприємств машинобудівельної галузі» спрямована на  забезпечення українських аграріїв сільгосптехнікою вітчизняного виробництва через фінансовий лізинг. Цей документ на державному рівні підкріпили відповідними ресурсами — протягом  2010—2012 рр. на його виконання  було виділено 940,7 млн грн. Головними розпорядниками коштів, виділених на реалізацію програми, та виконавцями запланованих  заходів були Міністерство аграрної політики та продовольства України і ПАТ НАК «Украгролізинг». За їх рахунок придбано 5775 одиниць сільгосптехніки. В тому числі 211 зернозбиральних комбайнів, 560 тракторів та іншу сільськогосподарську техніку. 

Не таємниця, що вітчизняні дороги перебувають у жахливому стані. Уже стало притчею: зійшов сніг, а з ним — асфальт. Проблема автошляхів більш ніж актуальна. Про неї йшлося під час прямої лінії «УК», учасником якої був керівник Укравтодору Євген Прусенко.
 

Майже за шість десятків років життя автору цих рядків не доводилося бачити такого сильного дощу. А сантиметрової величини град, що якийсь час сипав із неба, зробив стільки гуркоту, що доводилося кричати, аби тебе почули співрозмовники. 

Причиною такого незвичного явища став холодний атмосферний фронт антициклону, що перебував над Норвегією. Протягом години у Луцьку випало 27 міліметрів атмосферних опадів за місячної норми 76 міліметрів. грунт просто не встигав усотувати вологу і цього виявилося достатньо, щоб паралізувати пересування між окремими мікрорайонами міста.  І, звичайно ж, усередині забудованих територій.