У 2012 році Мінекономрозвитку забезпечило роботу національних експозицій України у п’яти міжнародних виставково-ярмаркових заходах за кордоном. Зокрема це виставки в Німеччині, Казахстані, Туреччині, Кореї, Хорватії. Втім, через проблеми з наповненням держбюджету їх стає все менше. Приміром, цього року наша країна, вперше за останні 19 років, не брала участі в головному виставковому заході — «Ганновер Мессе» (Німеччина), де представлено понад 70 провідних країн світу.

Тритижневий «марафон»

Внаслідок зменшення «виставкової» діяльності страждають малі та середні компанії, які прагнуть взяти в ній участь, але не мають можливості через брак коштів. Якщо великі підприємства на кшталт публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» можуть обійтися без державної підтримки, то менші компанії собі дозволити цього не можуть. Адже середня вартість оренди площ тієї ж «Ганновер Мессе» — 450 євро за квадратний метр.

Для України участь у всесвітніх виставках «Експо» завжди була складною справою.

«У 2005 і 2010 роках Мінфін не передбачив у держбюджеті видатків для участі України в Експо. Кошти на організацію національних експозицій України на цих виставках виділено спеціальними розпорядженнями КМУ з резервного фонду Кабінету Міністрів», — пригадує відповідальний секретар Міжнародного трейд-клубу в Україні Валерій Балясний (він тоді очолював відділ координації виставкової діяльності Мінекономіки).

У 2010 році для національної експозиції України на Експо-2010, у якій брали участь 198 країн і 45 міжнародних організацій, Мінекономіки України як головній організації було виділено менш ніж 10 мільйонів гривень. «З них на оформлення експозиції пішло трохи більш як 500 тисяч гривень, що було замало для повноцінного оформлення. Для порівняння, Росія спрямувала для облаштування свого павільйону майже $35 мільйонів, Латвія — $6 мільйонів, Білорусь — $8 мільйонів», — зауважив В. Балясний.

Гроші на виставку в Китаї виділили лише за три тижні до її початку, тоді як на підготовку до виставкової діяльності за всіма правилами потрібно як мінімум півроку. Наші співвітчизники ночували в павільйоні, щоб вчасно його відкрити.

Потрібен координатор

В. Балясний констатує, що на сьогодні в секретаріаті КМУ немає спеціального структурного підрозділу, який би координував виставкову діяльність. Бракує інформації щодо загального обсягу коштів, що виділяють центральним органам виконавчої влади з держбюджету на виставкові заходи.

Якщо раніше, наприклад, у Мінекономіки була окрема бюджетна програма, в якій передбачалися видатки на виставкову діяльність, то протягом останніх років її об’єднали з іншою бюджетною програмою. Наприклад, видатки на 2013 рік за програмою «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках», за якою у тому числі фінансується виставково-ярмаркова діяльність, становить всього 9212,6 тисячі гривень.

Надію прихильники виставок покладають на нову модель підтримки вітчизняних товаровиробників для представлення їхньої продукції й участі в міжнародних виставково-ярмаркових заходах в Україні. За інформацією Торгово-промислової палати України, такий документ нині спільно розробляють Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство закордонних справ разом із ТПП України. На жаль, суті цієї моделі не уточнили.

Але доки серйозні документи готують, до міжнародних заходів, які Україна ігнорувати не може, фахівці відносять всесвітні виставки, що проходять раз на п’ять років. Наступна всесвітня виставка Експо «Нагодувати планету» відбудеться 2015 року в Мілані (Італія). Її тема підходить Україні як провідному виробнику продовольства для посилення позицій на зовнішніх ринках.

Та участь у ній поки що під сумнівом. Якщо в Німеччині, Японії та Китаї Україні надавали окремі приміщення, які будували організатори виставок (їх передавали в оренду), то італійці надають учасникам міланського форуму лише земельну ділянку, на якій потрібно побудувати свій павільйон. Одна з вимог — залучення до розроблення проектів італійських архітекторів та будівельників. В Україні на участь у цій всесвітній виставці коштів поки що не передбачено. Якщо вони з’являться наступного року, то вже майже не буде часу на проектування та зведення будівлі та підготовку експозиції. Тому у вітчизняних аграріїв, які намагаються позиціонувати себе одним з найбільших гравців на продовольчому і зерновому ринках, мало шансів потрапити до Мілана.

 

КОМПЕТЕНТНО

Станіслав ГРИГОРСЬКИЙ,
президент Європейської економічної палати торгівлі,
комерції і Промисловості (EEIG) в Україні:

— Бюджетне фінансування на організацію національних експозицій вважаємо доцільним і обов'язковим. З огляду на його обмеженість є сенс ретельніше підходити до вибору виставкових заходів: краще взяти участь у меншій кількості виставок, але гідно. Якщо Україна сама не просуватиме власні економічні інтереси, конкуренти за нас це робити точно не будуть. А зусилля навіть великих підприємств без державної підтримки будуть менш ефективними для таких компаній, а значить — і для України.