Саме три дні тому, 14 травня, але далекого 1835 року вийшла у світ «Казка про рибака і рибку» Олександра Пушкіна. Рибаків з того часу в нас стало мільйони, а от з рибкою — біда. Воно й не дивно: там, де були традиційні місця ікрометання — бетонні береги приватних володінь. А на саму рибу браконьєри влаштовують масштабні облави. Навіть попри оголошену рибоохороною на період нересту (з 5 квітня по 13 червня) заборону ловити рибу на Київському та Канівському водосховищах. Як наслідок, порядному рибалці-любителю замість карася на гачок чіпляються драні чоботи та інше сміття.  

Найбільшим віднайденим до цього часу в Україні захороненням жертв комуністичного терору є Биківнянські могили під Києвом, де покояться до 100 тисяч так званих ворогів народу. Протягом піввіку цей злочин приховувався від народу, і тільки наприкінці 1980-х під тиском громадськості рештки розстріляних, що валялися в лісі (близько 7 тисяч), було зібрано у велику могилу. Вона була належним чином оформлена з написом, що в ній поховані жертви німецько-фашистських загарбників, і відкрита напівтаємно шостого травня 1988 року. Однак ситуація в Україні складалася так, що тільки четверта урядова комісія була змушена прийняти правильне рішення, і вже через рік брехливий напис було збито.  

  З 15 по 22 травня в Україні втретє проходить Національний тиждень подружжя. Це не якась разова акція, а міжнародний рух, мета якого — підтримувати авторитет сім’ї в суспільстві та утверджувати цінності родини і шлюбу. Вперше його провели у Великобританії у 1997 році. А 2011-го до нього долучилася й Україна, ставши однією з 20 держав, у яких щороку протягом одного тижня подружжя і шлюб стають головними темами в країні.

Перше після тривалих вихідних урядове засідання розпочалося на годину пізніше, однак такий зсув у часі жодним чином не вплинув на його тривалість, і тим більше — на інтенсивність роботи членів Кабінету Міністрів.

А попрацювати їм є над чим. Попереду — закінчення навчального року і початок сезону літнього оздоровлення дітей. Мине якихось два тижні, і понад 18 тисяч профільних закладів наповняться маленькими відпочивальниками. Головне завдання літніх таборів, дитячих санаторіїв і будинків відпочинку полягає у створенні умов для здорового способу життя і можливостей для всебічного розвитку. Бо право на відпочинок, за словами Прем’єр-міністра Миколи Азарова, є таким самим невід’ємним, як і право на навчання. Згідно із дорученням Президента, уряд зобов’язаний забезпечити цьогорічну оздоровчу кампанію у не менших обсягах, ніж торік. Тут Прем’єр підкреслив, що у 21 регіоні очікується фактичне збільшення торішніх показників. Загалом, за даними уряду, турботою буде охоплено 2 мільйони 810 тисяч школярів, що становить майже 70% загальної їх кількості в Україні. 

«Мене зацікавили ваші проекти, пов’язані з використанням відкритих урядових даних. Ці проекти, які ви зробили, по-перше, свідчать про ваш високий рівень, по-друге, про те, що в Україні рух хакатон розвивається. Тому я запросив вас, щоб обговорити, як зробити так, щоб до цієї роботи залучити не одиниці, а сотні, тисячі людей. Як використовувати всі сучасні можливості, зокрема інтернет-ресурси, для того, щоб люди були інформовані», — зазначив Микола Азаров. При цьому він пообіцяв, що уряд надасть підтримку розробникам соціально значущих інтернет-проектів. 

Ім’я цього євродепутата стало відоме у вітчизняному політикумі після того, як наприкінці минулого року під час обговорення в Європарламенті тексту резолюції щодо політичної ситуації в Україні він став ініціатором внесення поправки, яка стосувалася партії «Свобода». У ній Єропарламент висловлював стурбованість тим, що «Свобода», яка нібито пропагує расистські, антисемітські та ксенофобські погляди, увійшла до складу парламенту, і закликав демократичні партії у Верховній Раді з нею не об’єднуватися. Попри гостру дискусію, яка розгорнулася під час обговорення цієї поправки у сесійній залі, її схвалили навіть члени Європейської народної партії, яка традиційно відстоює інтереси української опозиції.
Ми зустрілися з Крістіаном ВІГЕНІНИМ під час останньої сесії Європарламенту в Страсбурзі. Здається, він зрадів нагоді поговорити з кореспондентом «УК» про ті події піврічної давності. 

Символічно, що  дебютним заходом стала виставка «Людина в міському просторі Європи», яку відкрили у вівторок  голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський, посли Франції — Ален Ремі  і  Хорватії — Томіслав Відошевич.

— Ви не побачите тут звичних фотографій історико-культурних споруд. На знімках французького фотохудожника Жана-Марка Карассо представлено урбанізований міський простір. Це нове бачення і  проект присвячені саме людині посеред європейського мегаполіса, — розповів Ян Томбінський. 

Міністерство фінансів розробило законопроект про посилення контролю за обігом товарів іноземного виробництва. Документ спрямований на боротьбу з контрабандою. А оскільки переважна кількість товарів, які завозяться в Україну нелегально, реалізуються кінцевому споживачу за готівку здебільшого фізичними особами — платниками єдиного податку, то пропонується зобов’язати таких продавців застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО). 

Зустрічаємо це судно на березі Дніпра біля станції метро «Видубичі» під гуркіт потягів метрополітену, звуки слов’янських мелодій та оплески не журналістів — випадкових байкерів і звичайнісіньких любителів засмаги. А увагу присутніх лодія привертає неординарною для сучасного урбанізованого світу символікою. Зокрема дерев’яним із розкритою щелепою драконом, зітканим із синьо-жовтих ромбів вітрилом, стилізованим під кольори українського прапора, і щонайменше шістьма щитами, прикріпленими з боків, із зображеними на них яскраво-жовтими тризубами.  

Споживача інформаційних технологій важко здивувати наявністю телебачення, радіо та друкованих видань. Це заслуга XXI століття, яке подарувало людству масовий доступ до Інтернету, зокрема до неймовірно швидко зрослого в попиті продукту з назвою соціальні мережі. Facebook, Twitter та ВКонтакте — ці гіганти Інтернет-простору відомі різноманітним верствам населення різних вікових категорій з усіх куточків світу. Безперервною модернізацією технологій вони зробили головну справу — стали легкими в доступі й охарактеризувалися стрімким зростанням кількості користувачів. А в повсякденне життя більшості увійшли непомітно, та ворогом чи другом вони виступили?