На Житомирщині ще пам’ятні події трирічної давності, коли внаслідок масштабного обледеніння сотні населених пунктів залишились без енергопостачання. Ситуація повсюди була критичною: залізобетонні опори повітряних ліній електропередачі, не витримуючи ваги намерзлої на дротах криги, ламались і падали немов сірники. У ті важкі дні основним робочим інструментом в аварійних бригадах енергетиків стали… бензопили, за допомогою яких долали завали із дерев та обірваних електропроводів. Невдовзі забракло наявного запасу електроопор, через що їх довелось терміново доставляти з підприємств-виробників. Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» через удар стихії зазнала збитків у 6,35 мільйона гривень. Загалом же із урахуванням роботи загонів МНС, лісівників, автодорожників і добровольців, задіяних на ліквідації масштабного природного лиха, втрати сягнули щонайменше 10 мільйонів гривень.

Із християнським святом Стрітення настав і зимобор — час, коли зима ще бореться-вередує, але зустріч з порою оновлення неминуча. На Тернопільському ставі та набережній удруге провели масове й гучне свято прощання з зимою та побачення з весною. 

Завдяки поетично-музичній композиції тернопільці поринули у круговерть природи. Просторо тут було і казці,  й дійсності. Скажімо, три зимові місяці то нахвалялися, то лякали,  та нарешті збагнули, що час у  дорогу збиратися. Взялися кликати Зиму. Та не забарилася. Одразу відрапортувала: «Сумлінно я попрацювала: снігом землю укривала, озимину зберігала, з колядами та піснями, з Маланкою та щедрівкою, українськими родинами гарно ми посвяткували».  Пробачення не забула попросити за те, що «морозами набридала, часто хурделиці посилала, через ожеледицю багато людей травмувала». 

У  незвичний спосіб вирішили миколаївські цінителі історії увічнити пам’ять про видатних земляків. А саме про родину Аркасів, вихідців з Греції, які оселилися в південному місті у 1793 році. Внесок Аркасів у розбудову півдня сучасної України, розвиток культури і духовності неоціненний. Їхні імена вписані в історію краю золотими літерами. Тож кілька десятків миколаївців об’єдналися для того, щоб пройтися аркасівськими місцями. Цим походом вони нагадали городянам про видатну родину, дізналися багато нових цікавих фактів, краще пізнали рідне місто. 

Насущні проблеми головної водної артерії України — Дніпра, водою якого користується 65% населення, менших наших річок та інших природних і штучних водойм неодноразово порушувалися на шпальтах «УК». На Полтавщині не тільки знають ці проблеми, а й беруться їх розв’язувати. Про це — в розмові нашого кореспондента з начальником Полтавського обласного управління водних ресурсів Володимиром ФОМИЧОВИМ. 

Ще з радянських часів повелося, що як у містах і містечках, так майже у всіх селах діяли бібліотеки, за кількістю яких ми досі випереджаємо Великобританію з її цілком заслуженою славою найбільш читаючої країни. Крім книжок, обов’язковим атрибутом кожної читальні були газетні підшивки. За оперативністю «друковане слово» вже тоді поступалось перед радіо і телебаченням, зате міцно утримувало свою «нішу» популярності завдяки суттєво вищій, ніж у «скорострільних» конкурентів, глибині аналітичних і публіцистичних матеріалів. Більше того, ранок радянського чиновництва всіх рівнів зазвичай розпочинався з перегляду центральної і місцевої преси, навіть заголовки статей в якій дозволяли чітко зорієнтуватись щодо пріоритетів у політичній і господарській сферах.

Дехто звик іронізувати над всіма без винятку «пережитками радянської епохи», однак недаремно ще Суворов стверджував, що кожен солдат має знати свій маневр. Отже, лише на користь справі, щоб кожен державний службовець навіть «містечкового» рівня був не просто «заробітчанином», а чітко розумів, що і задля чого він робить на довіреній йому державою посаді. Власне йдеться про формування «командного духу», без якого не може процвітати жодне підприємство чи компанія, не кажучи вже про державу в цілому, успіхам якої громадяни мають радіти, а біди сприймати як власні. 

Дві з них настільки скандальні, що вхід на них дітям до 16 років не рекомендують. Чи не головний скандал нового мистецького року в PinchukArtCentre — «Курча» — від зухвалих британських художників Джейка та Діноса Чепменів. І цього разу брати шокують глядачів, пропонуючи їм роздивлятися інсталяцію, яка займає цілу кімнату на одному з поверхів арт-центру. За склом у чотирьох вітринах розгортаються пекельні події в умовному концтаборі (в прес-релізі написано, що на цю роботу братів надихнула трагедія Бабиного Яру). Отже, «Усе зло світу»: гори мертвих тіл, крихітні фашисти катують в’язнів, які виглядають дуже реалістично і фантастично водночас, бо деякі мають лише голову та шість пар рук... 

За рік до зимових-Ігор-2014 у Сочі у вітчизняних уболівальників з’явився серйозний привід для оптимізму. З чемпіонату світу з біатлону, який проходив у Чехії, збірна України повернулася з п’ятьма медалями. У загальнокомандному заліку наші стріляючі лижники залишили далеко позаду визнаних лідерів у цьому виді спорту — Німеччину і Білорусь, Росію і Швецію. Попереду виявилися лише норвежці, які з вісьмома золотими нагородами  встановили абсолютний рекорд світових першостей, а також французи, які вибороли одну золоту та чотири срібні медалі. 

Повагою американців до букви закону не можна не захоплюватися. Ось і найсвіжіше повідомлення з-за океану прозвучало як грім серед ясного неба: професор медичного центру Університету Міссісіпі Ранджан Батра виявив, що у них досі не скасоване… рабство.

Як справжній громадянин справді демократичної держави він узяв до рук історію США і прочитав, що добре відома 13 поправка до їхньої Конституції, ухвалена з легкої руки 16-го американського президента Авраама Лінкольна, небезпідставно нареченого визволителем американських рабів, була ратифікована 27 штатами протягом 1865 року. 

З  середини календарної весни автолюбителям, не кажучи вже про професійних водіїв, доведеться звикати до деяких новацій у дорожній грамоті: з 15 квітня набирають чинності зміни до Правил дорожнього руху, затверджені тиждень тому Кабінетом Міністрів України. 

Прем’єр-міністр Микола Азаров переконаний, що успіхи в біатлоні обов’язково дадуть поштовх розвиткові масового спорту. Про це він заявив на зустрічі з призерами чемпіонату світу з біатлону серед жінок.