• Вікторія КОВАЛЬОВА

    Аудитори підуть по етапу

    З 1 січня цього року набуло чинності Положення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР, комісії) про ведення реєстру аудиторів, які обслуговують професійних учасників ринку цінних паперів (далі — положення).

    «Старе» положення про ведення реєстру аудиторів і аудиторських фірм було недосконалим. Його вимоги зокрема не передбачали процесу, термінів і критеріїв подання документів під час змін у складі сертифікованих аудиторів, керівництві фірми та інших. Крім того, там не було виписано вимог про наявність чинного Свідоцтва про внесення в реєстр аудиторів та аудиторських фірм на ринку цінних паперів та не встановлено сучасних електронних можливостей ведення реєстру. 

  • Олена ОСОБОВА

    Троянди із саморобної порцеляни для втраченої мами

    У відповідь на це, здавалося б, риторичне запитання можна навести цілком конкретні історії, які може розповісти інструктор із трудового навчання Світлана Заводюк. За вісім років роботи в Лутугинській школі-інтернаті № 1 і майже стільки само в Луганському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей важко порахувати м’які прихватки для кухні зі смішними персонажами, дерева щастя з бісеру, сервізи з макаронів, що створені разом із дітлахами, які тимчасово або назавжди лишилися без опіки батьків…  

  • Валерій РЕКУНОВ

    Березнева тінь справжнього «Динамо»

    Шість останніх років трійка призерів української Прем’єр-ліги мала  незмінний вигляд. Складалося враження, що за комплект медалей на наших футбольних полях боротьбу ведуть лише три клуби: «Шахтар», «Динамо» і «Металіст». При цьому підопічні Мирона Маркевича забронювали за собою третій рядок турнірної таблиці. З травня 2007 року харків’яни шість сезонів поспіль фінішують слідом за беззаперечними лідерами. Щодо битви за «золото» між гірниками і столичними динамівцями, то її напруга останнім часом зійшла нанівець. Уже нині без щонайменшого ризику помилитися можна стверджувати: навесні команда Мірчі Луческу вчетверте поспіль фінішуватиме першою.

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Від пралісів — до правнуків

    Лісівники краю кажуть, що є тільки один спосіб зробити велику роботу — полюбити її. Їм можна вірити, адже вони в цьому переконуються з покоління в покоління,  вирубуючи плантації, котрі старанно ростили діди та прадіди, і самовіддано плекаючи молоді саджанці, які достигнуть для нащадків.
    Справді, берегти ліс і піклуватися про нього, доки не дозріє і не стане придатним для використання, — це дуже велика і копітка робота. Адже головне надходження коштів у державних лісових господарствах одержують від реалізованої та переробленої деревини. Приміром, торік реалізація зросла більш як на 4%. Хоч ці відсотки давалися нелегко,  але таким чином було зароблено понад 344 мільйони гривень, що на 15 мільйонів більше проти попереднього року. При цьому більш ніж на 8% зросла продуктивність праці і за всіма видами діяльності становить понад 114 тисяч гривень на одного працівника.

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Радості окрайчик, горя — цілий хліб

    У «Мистецькій вітальні» Чернігівської обласної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка вшанували пам’ять незаслужено забутого на довгі роки українського поета Анатоля Олійника, якого наші сучасники назвали чарівним ліриком із Борзни. Його поезії дійшли до нащадків у вигляді трьох невеликих збірочок: «Вітрила напнуто» видано через 35 років, «Амурову декаду» — через 62 і «Віват, життя!» — через 70 років після смерті автора. Не надто багато він встиг написати за несправедливо обірвані долею свої 34 роки. Але всім, хто читав його довершені й щирі вірші, зрозуміло, якої великої втрати зазнала українська поезія. Торік минула 110-та річниця від дня народження поета.  

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Коли буде рятівна пігулка?

    Рік тому в муках помирала моя свекруха: злоякісна пухлина «доїдала» її на очах у сім’ї, а ми, особливо останні кілька тижнів, ніяк не могли полегшити її страждання. Трамадол уже не діяв, онкологи визнавали, що потрібен морфін, але… Ось якби вона мучилася в своєму селі, а не в квартирі дітей у місті, — тоді їй виписали б рятівну ін’єкцію, за яку фельдшер змушений відзвітувати порожньою ампулою. Видавати ці ампули, які в певному сенсі рятівні для людей в останні дні їхнього життя, не за місцем реєстрації людини, виявляється, суворо заборонено. За це навіть встановлено кримінальну відповідальність.  

  • Два плюс два на дорозі не завжди чотири

    Хоч би скільки траплялося дорожньо-транспортних пригод на наших автошляхах, аварії, в яких потерпають діти, завжди позначені особливим трагізмом і якоюсь вселенською несправедливістю. Бо вони однозначно свідчать про величезну долю вини нас, дорослих: ми, просто кажучи, їх не вберегли, з різних причин чогось не навчили, не застерегли, не виховали… 

  • Віктор ЯНУКОВИЧ: «Головне не показники, а кардинальна зміна інфраструктури життя»

    Віктор Янукович йшов до вщерть заповненої зали Національного центру ділового та культурного співробітництва «Український дім» під гучні звуки маршу. «Мені можна говорити?» — іронічно запитав громадськість глава держави й, отримавши ствердну відповідь, привітав присутніх із першим днем весни.
    Двогодинну прес-конференцію він розпочав традиційним вступним словом, означивши «непрості» зміни, які відбувалися в країні з 2010 року. «Ми балансували над прірвою, і потроху виходили на позитивний стабільний розвиток — завдяки антикризовим заходам розпочали модернізацію країни, — так Президент нагадав про розпочату три роки тому програму реформ. — Сьогодні неабияк важливо зберегти та наростити темпи розвитку розпочатих змін». 

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Кадри для системних реформ

    Ви можете бути хорошим учителем, вправним лікарем чи кваліфікованим спеціалістом в іншій галузі, та без  знань управлінського менеджменту, навичок психології, комунікації, соціології, етики, уміння долати конфлікти і правильно формувати команду однодумців вам не стати справжнім лідером, тобто керівником, який уміє повести за собою.
    Як влучно підмітив один із найвпливовіших теоретиків менеджменту минулого століття Пітер Друкер, ефективне лідерство полягає не лише в тому, щоб виголошувати промови чи подобатися комусь, — воно вимірюється результатами. 

  • Оксана МЕЛЬНИК

    Душа його пісень жива

    Він прийшов у світ ранньою весною. І так само весною, у рік тридцятиліття, обірвалася ниточка його життя. Не стало людини, але залишилися його пісні, його чарівні мелодії. Минають роки, а вони звучать і торкаються найпотаємніших струн душі. Івасюк не загубився у плині часу, відлуння його кроків пам’ятає бруківка старого Львова. Мелодії і поетичні рядки, написані молодим талановитим і самобутнім автором і виконавцем, чарували дивовижною енергетикою, нікого не лишали байдужим. І музика та не старіє, не втрачає своєї яскравості і барв. Душа його пісень жива і досі.

    Львів, відколи зазвучали Івасюкові «Червона рута», «Водограй», «Два перстені» і десятки інших, завжди освідчувався в любові молодому композиторові. Його шанобливо вітали ті, хто не був особисто знайомим, а він привітно всміхався кожному незнайомому у відповідь на вітання, може на серці залягла глибокими снігами туга. Слава виявилася річчю непростою, не бракувало недругів, заздрісників і тих, кому не давала спокою популярність молодого таланту...