Джон фон Нейман, Джон Мочлі, Преспер Еккерт зі США. Алан Тьюринг, Том Кілбурн і Моріс Уілкс із Великобританії. Сергій Лебедєв та Ісаак Брук з колишнього СРСР. Це зоряна плеяда вчених, котрі наприкінці 40-х і початку 50-х років минулого століття майже одночасно створили у передових країнах світу перші цифрові електронні обчислювальні машини із програмою, яка зберігається в пам’яті, — тепер усім відомі комп’ютери.  
У Сергія Лебедєва, 110 років від дня народження якого виповнилося торік, — начебто два творчих життя. У першому — 20 років його наукової діяльності в галузі енергетики.

У Черкасах відбувся 25-й Міжнародний му­зичний фестиваль «Черкаські джазові дні». На думку організатора що­річного заходу Сергія Крашеніннікова, за чверть століття існування джазовий фестиваль став брендом міста.

Він бере витоки ще з 70-х років минулого сторіччя, коли в обласному центрі популярним був ансамбль «Зелений вогник», який нерідко виконував наближені до джазу композиції. Перехопивши естафету «бунтарського мистецтва», місцеві джазмени створили свій джаз-клуб. Поступово виступи музикантів ставали дедалі популярнішими. Ідея запрошувати зірок джазу з інших міст, а потім і з інших країн визріла поступово. 

Коли кажемо балик, уявляємо шматок м’яса чи риби, приправлений різними спеціями і обов’язково сирокопчений. Такі наїдки завжди вважались виробами вищого гатунку, відповідно, й коштували чимало. В середньому кілограм такого м’яса обійдеться десь у 100 грн. Тож споживач має знати, за що саме він платить гроші, чи справді якісний цей недешевий продукт.   
Із чого ж роблять справжній балик? У промислових масштабах потрібно взяти м’ясо, сіль, цукор і нітрит натрію. Деякі виробники додають ще й спеції. Технологія приготування копчено-вареного балика така.

У путівниках ця гора так і називається Мавпяча, а розташована вона за 60 кілометрів від Страсбурга. Звичайно, мавпи не самі емігрували до Франції. А живуть на території спеціального парку під наглядом команди досвідчених зоологів. Але на волі, без кліток і вольєрів, вони чудово почуваються серед ялин, сосон, дубів і прозорих гірських струмків.  
Цей незвичайний парк, площа якого становить 24 гектари, було створено у 1969 році. Перших варварійських макак в Ельзас завезли з Марокко й Алжиру, де вони живуть у горах на висоті дві тисячі метрів.

 Його хоронили без відспівування, вінків і слізних промов. Звісно, й без домовини. Може, защеміло комусь, чиє дитинство розквітало в його затишних обіймах, але у небуття маленький хутір Козин Прилуцького району, що на Чернігівщині, відійшов на самоті.
У свій час він був селищем неподалік цегельного заводу, опісля — сільцем на десяток дворів, згодом і до хутора докотився. Аж моторошно стає: таке відчуття, ніби ця розповідь про людину, яка спочатку була міцна й гожа, а на схилі літ занедужала… Померла остання жителька населеного пункту, а з нею — і він сам. Тільки й лишилося — на рівні області прийняти бюрократичне рішення про виключення Козина з облікових даних.  

 ЦЕ ВАС ЦІКАВИТЬ

ЦЕ ВАС ЦІКАВИТЬ

Відповідно до статті 17 Закону України “Про адміністративні послуги” Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Порядок ведення Єдиного державного порталу адміністративних послуг, що додається.
2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі разом з Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації та іншими заінтересованими органами розробити в тримісячний строк вимоги до Єдиного державного порталу адміністративних послуг.
3. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім підпунктів 4—6 пункту 3, абзацу другого пункту 10 Порядку ведення Єдиного державного порталу адміністративних послуг, затвердженого цією постановою, які набирають чинності з 1 січня 2014 року. 

Народна мудрість стверджує: «Хочеш нагодувати голодного — дай йому не рибу, а вудку». Одним із значень такої «вудки» можна вважати і хорошу роботу, яка б годувала людину. Але насправді і «вудки» бувають різними, і «місця кльову»…  
ригадую, торік восени, прийшовши на Київський міський ярмарок вакансій, була здивована тим, як багато охочих знайти роботу «тусувалося» біля стендів різноманітних великих і малих фірм, підприємств, організацій.

У приміщенні Жовтневого районного відділу Державної міграційної служби у м. Луганську не проштовхнутися: черги в п’яти напрямках. Погляди людей такі колючі, що здається, ніби голки святкової ялинки  м’якші. Цей район найбільший в Україні за чисельністю населення: тут мешкає понад 300 тисяч чоловік. Донедавна ці люди зверталися у свої 19 районних ЖЕКів, до паспортистів, аби оформити прописку та виписку, як донині ще називають реєстрацію, отримати паспорт громадянина України. Відтепер усі ці життєві послуги — тільки через міграційну службу.