Міністерство фінансів з 30 листопада по 6 грудня вже розмістило валютні казначейські зобов’язання (КЗ) серії «Б» на суму 0,6 млн доларів номіналом 500 дол. на термін 24 місяці, які може викуповувати населення. Ця новина, яку сповістила директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Мінфіну Галина Пахачук, стала основною на нещодавньому «круглому столі» «Державні казначейські зобов’язання в іноземній валюті: аналіз результатів першої емісії та подальші перспективи».  Мінфін рапортує: попит на ці папери виявився таким високим, що не забарилися і з випуском нової серії.  

Реформу вітчизняного податкового законодавства було розпочато у грудні 2010 року, коли Президент України підписав прийнятий Верховною Радою Податковий кодекс, який ще називають «податковою Біблією». Проте запеклі дискусії навколо законопроекту розпочалися ще в червні того року, коли він був презентований.
Першу редакцію кодексу, ухвалену Верховною Радою у листопаді 2010 року, Президент повернув до парламенту для повторного розгляду. Тоді Віктор Янукович вказав на те, що пропонований документ не захищає прав усього українського суспільства. 

Стає дедалі очевиднішим, що розвиток нашої культури, зокрема і розважальні заходи для молоді не витримують жодної критики. Для них характерна вульгарність, невдале копіювання гірших закордонних зразків. Повною мірою ігноруються традиційні етнічні компоненти культури. Засоби масової інформації, які оголили у своїх шоу не лише тіло, а й душу, на всі лади висміюють найменші ознаки української культури, показують її фрагменти лише в іронічно-саркастичному контексті. Натомість увесь передовий урбанізований світ намагається будь-що зберегти вцілілі рештки цієї творчості через святкування народного календаря, проведення відповідних фестивалів пісні та хореографії.  

«Урядовий кур’єр» опублікував не один десяток матеріалів про якість харчів, які продаються у вітчизняній торговельній мережі. Звісно, всі вони грунтувались на дослідженнях компетентних громадських і державних організацій. Висновки невтішні, — якість більшості продуктів далеко не найкраща, тож альтернативу їм може скласти органічна їжа. Останнім часом в Україні з’явилося чимало магазинів, де продають такі продукти. Тож ми вирішили завітати у ті, що спеціалізуються на органіці, й дослідити, чи справді «чисті» продукти продаються в українських магазинах. А також з’ясувати, як звичайному покупцеві відрізнити органіку від замаскованої під неї продукції. 

Малювати Тараса Шевченка таким, яким ми з дитинства його знаємо, не дуже складно. Але що більше вдивляється Надія Никифорова в його обличчя, постать, що більше заглиблюється в його філософський та поетичний світ, то менш упевненими стають її пензлі. Ні, він був не зовсім схожим на загальноприйнятий образ. Тобто загалом — звичайно, так. Але не завжди і не стільки. Бував він різним: і печальним, і задумливим, і заклопотаним, і радісним. Був закоханим. І завжди — світлим. Саме ця його особливість, як видається художниці, і є визначальною. Тому й у серії портретів, створених майстринею останнім часом, переважають світлі тони. 

Улітку 1845 року пароплавом угору Дніпром плив Тарас Шевченко. Незрівнянна краса цього краю, Канівські гори глибоко полонили вразливу душу поета. Пережиті враження вилилися на папір не в одному ескізі та поезії. Не випадково наш національний геній саме тут обрав місце останнього спочинку.
І справді, як не зануритися у вир космічних енергій, які нуртують понад Дніпром чи у мальовничому Пороссі, серед містичних гір Трахтемирова! Саме тут починалася Русь.

Попри те, що з часу створення Державної інспекції сільського господарства у Сумській області не минуло й року, її фахівцям вдалося зробити чимало корисного. Про це «УК» розповів начальник інспекції Володимир ШАХОВ.  

Дослідники переселення народів у стародавні часи стверджують, що в кожному з нас, нині сущих, збереглася бодай маленька часточка тих племен і етносів, які сотні, а то й тисячі років тому або кочували нашими землями, або приїздили до Київської Русі з торговими караванами чи навіть певний час жили на наших теренах.

Тож і сьогодні можна вгадати в орлиному погляді нащадка давніх аланів чи греків, в округлих вилицях — носіїв тюркських генів, а в світлооких білявках — далеких праправнучок варягів, як зазвичай слов’яни називали скандинавів, що мандрували нашими водоймами з півночі на південь по крам. 

 Інтелігентного виду бабуся була категорично налаштована відстоювати свої інтереси з кухонною сокиркою в руках. Її сусіди — без сокир, але діяли не менш рішуче. Днями кияни вийшли на захист Сирецького гаю від забудови. Невже більше ніде споруджувати багатоповерхівки, що замахнулися на зелені насадження, дитячі майданчики, пісочниці, де граються малята?
«А що ж, такий попит на квартири! Людям же треба десь жити, тому потрібно будувати», — такі думки доводиться чути. 

З вікна дивитися на цю снігову красу дуже приємно. Та щойно переступаєш поріг домівки, як опиняєшся  у зовсім іншій реальності. Холодно, слизько, мокро. Другу добу зима випробовує країну на міцність…