Позавчора Верховна Рада, врахувавши зауваження Президента, 234-ма голосами «за» прийняла у новій редакції закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу та її соціальний статус», відомий широкій громадськості як закон про біометричні паспорти.
 

Нас уже не 52 мільйони, не 50 і навіть не 46. Ці сумні статистичні дані останніх років є найбільшим болем держави та її громадян, платою за недбалу політику внутрішніх перетворень та несприятливі зовнішні чинники. З цією позицією Прем’єр-міністра Миколи Азарова можна погоджуватися чи ні, але сам факт відбиває вкрай несприятливу демографічну ситуацію на наших теренах.  
Утім, деякі позитивні сигнали здатні створити певні оптимістичні настрої. Микола Азаров повідомив приємну новину: в Україні вперше за історію незалежності з’явилася тенденція до зростання населення, виражена в абсолютних цифрах: «Нарешті, на 1 жовтня 2012 року наявне населення України стало більшим, ніж на 1 вересня 2011 року. Статистично майже непомітна зміна. Але важлива символічно й характерна».

Приємну новину незабаром відчують не тільки ті люди, котрі перебувають на заслуженому відпочинку і вважаються малозахищеними у матеріальному плані. Чимало й інших категорій громадян отримають збільшені виплати.   Окрім підвищень, надбавок до пенсій, державної соціальної допомоги на догляд за дітьми, зростуть оклади й у бюджетників.
Тобто з 1 грудня 2012 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищиться   до  884 гривень (у жовтні було 856 гривень). Відповідно, як це передбачено в чинному законодавстві, збільшаться з 1 грудня  й розміри виплат, що визначаються з урахуванням прожиткового мінімуму. 

Перебуваючи у медичному закладі, Прем’єр-міністр Микола Азаров зазначив, що розпочати будівельні роботи планують уже у 2013 році. «Ми домовилися з вашим керівництвом про будівництво найсучаснішого, найкращого в Україні корпусу серцево-судинної хірургії. Він має бути кращим, ніж усі центри, які працюють у Європі», — сказав глава уряду, наголосивши, що в інституті встановлено найсучаснішу медичну техніку. Там працюють фахівці найвищої кваліфікації, які застосовують найпередовіші методи лікування серцево-судинних хвороб і проводять найскладніші операції на серці у немовлят. 

Торік в Україні виконано 112 трансплантацій нирки, 14 — печінки і одну — серця. Водночас щороку пересадки нирки потребують понад 2000 осіб, печінки — близько 1000, серця — 500—700.
У багатьох країнах світу цю проблему розв’язують завдяки трупному донорству, коли потенційним донором стає людина, що перенесла травму, несумісну з життям. В Австрії, приміром, вилучення органів можна проводити, незалежно від згоди родичів померлої людини. У США кожен, хто не проти, аби його органи використали як донорські, дає відповідну згоду, що зазначена на водійських  правах, — саме ті, хто гинуть в автокатастрофах, найчастіше стають донорами. 

У суботу в столиці біля Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору, в усіх обласних центрах України та 32 країнах згадуватимуть тих, хто став жертвами нищівного голоду 1932—1933 років. Українці запалять свічки пам’яті у своїх вікнах. Приєднайтеся до загальнонаціональної акції! «Урядовий кур’єр» розпочинає цикл публікацій, присвячених пам’яті жертв Великого Голоду.  

Якщо хочете вивчити передову світову практику молочного скотарства, вирушайте не в Канаду чи Америку, не в Європу чи Австралію, а в українське село Олександрівку Покровського району Дніпропетровської області. Днями тут відкрили сучасну інноваційну демонстраційну молочну ферму сімейного типу на 120 корів. Наразі запустили перший пусковий комплекс на 60 голів худоби, а у І півріччі 2013-го відкриють другий — ще на стільки ж тварин. 

Нещодавно оперативники Державної служби боротьби з економічною злочинністю викрили шахраїв, які діяли в Криму та Херсонській області. Як розповіли нам у прес-службі ДСБЕЗ, в одному випадку жертвами обману стали звичайні громадяни, а в другому — солідні бізнесмени.  
Розвал Союзу і падіння «залізної завіси» дали змогу колишнім радянським громадянам виїжджати за кордон. І не лише туристами, а й у пошуках роботи. Хтось зумів влаштуватися пристойно, інші розчарувалися і повернулися додому, а дехто тільки збирається випробувати долю.

«Достатньо успішними і такими, що відповідають не лише інтересам провінції Гуандун і Національної академії наук України, а й Китаю та України в цілому» назвав президент НАНУ академік Борис Патон перші досягнення створеного в 2011 році Китайсько-українського інституту зварювання ім. Є.О.Патона  на вересневій зустрічі в Києві з губернатором Чжоу Сяоданем, керівником делегації з найбагатолюднішої в Китаї провінції Гуандун, яка на першому місці в країні і за обсягом промислового виробництва.
Про завдання і перспективи цього китайсько-українського закладу «УК» розповідає  його співдиректор, доктор технічних наук Володимир КОРЖИК. 

Перед ювілейним концертом художній керівник Раду Поклітару не захотів ділитися проблемами функціонування театру, він налаштовував журналістів на «художню подію для дорослих глядачів». Зрозуміло, моїх колег непокоїла й доля помешкання, яке стало рідним для 374 працівників театру. З’ясувалося, можна не турбуватися лише про наступні три роки: саме на такий термін продовжено оренду приміщення на Контрактовій площі.  Його, завдяки втручанню громадськості, вдалося відстояти від «наїздів» комерсантів, які поклали око на  історичну будівлю. Керівники трупи повідомили, що через фінансові труднощі прем’єр до Нового року не буде. Водночас колектив готується до втілення у травні синтетичного проекту за участю хору, вокалістів та балету. Заплановано виступи театру в Естонії та Японії. Але, як сказав Р. Поклітару: «Наша фішка — це творчі поїздки містами України».