Мабуть, найкраще заглибитися в історію Києва можна на Подолі: вулички, що звиваються серпантином, старовинні будівлі з неповторними елементами архітектури… Вони залишаються так само цікавими, хоч будівлі за багаторічну історію кілька разів змінювали своє призначення.
Так, у будинку по вулиці Межигірській, 16, де колись давно, кажуть, була конюшня, а в роки Великої Вітчизняної — військовий госпіталь, нині живе школа, гімназія №19 «Межигірська». 

В обласній дитячій лікарні завершено капітальний ремонт відділення інтенсивної терапії новонароджених. Його провело підприємство «Генір-Буд» на замовлення управління капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації. Кошти виділено з обласного бюджету. В ході будівельних робіт повністю відновлено поверхні стін, стелю та підлогу, замінено всі сантехнічні комунікації, замінено вікна та двері, проведено часткове перепланування палат. Сьогодні відділення сяє чистотою, радує якісно виконаними роботами і готове до прийому новонароджених.  

Складається враження, що Юрій Сьомін вдало перейняв лише одну новацію в головного конкурента на внутрішній арені. Тепер кияни, як і гірники, вилітають на кубкові поєдинки не за день, а за два до гри. І після матчу не вирушають одразу додому, а залишаються ночувати. З усім іншим у тренерського штабу значно гірше. 

Хоч ніколи не був курцем (за винятком кількох цигарок, викурених у юності ще в минулому тисячолітті), не оминав увагою цієї актуальної — в усі часи — теми. Заяложена до неймовірного блиску, вона, здавалося, не здатна була блиснути бодай тонесенькою новою гранню. Людство палить ледь не з часу свого походження, з цигарками бореться стільки, скільки й існує, а результату як не було, так і немає. Схоже, що всі приречено змирилися з тютюновим димом, дійшовши висновку: хочеш —  отруюй себе, ні — обходь десятою дорогою місця, де господарює цигарка.  

За давнім українським звичаєм саме восени найкраще виходити заміж і одружуватися. Тож не випадково в Національному музеї народної архітектури та побуту України «Пирогово» відіграли гучне свято «Осінь весільна».
Неможливо відвести погляд від краєвиду: тягнеться бруківка, обабіч глиняні хатки з садами, трохи далі, на узвишші вітряки,  — скрізь зелено і свіжо. Легка мелодія бандури і вдалині жіночий спів. Це справді Київ, але інший бік його прояву. «Пирогово» — велике українське село у великій столиці України. 

Старе радянське гасло про все найкраще — дітям, цілком могло б стати заголовком до релізу про робочу поїздку Віктора Януковича до Одеської області.  У селі Троїцьке Біляївського району глава держави відкрив загальноосвітню школу, спорудження якої, стартувавши ще 1989 року, практично відразу перетворилося на хронічний довгобуд. Президент пригадав, що коли у якості Прем’єра ще 2003 року відкривав у Троїцькому прикордонний пункт, то прохання відкрити школу було, либонь, головним з-поміж тих, що він чув від селян. Новий проект будівництва був розроблений вже наступного року, та здати нову школу на 700 місць вдалося лише зараз. Необхідні для цього без малого 60 млн грн були виділені із державного та обласного бюджетів.  

Три великі яскраво розмальовані автобуси «Неоплан» того дня ніби прописалися на перехресті столичних вулиць Банкової та Інститутської, курсуючи від однієї державної установи до іншої. Першою зупинкою стала Адміністрація Президента, де українських чемпіонів і призерів ХІV Паралімпіади вітав глава держави.

Буквально одразу естафету прийняли й урядові структури, підготувавши Клуб Кабінету Міністрів до урочистостей і вшанування героїв лондонських Ігор. 79 молодих, красивих і неймовірно сильних не лише фізично, а й морально молодих людей, їхніх тренерів та членів офіційної делегації до того, здавалося, вельми простора зала ледве вмістила.

Навколо сцени спортсмени утворили два яруси по чотири ряди крісел, а блакитно-сині кольори форми злилися в одну потужну хвилю. У багатьох на грудях сонячними зайчиками виблискували заслужені паралімпійські медалі й державні нагороди, вручені Президентом. Картину доповнювали пастельні тони в букетах ірисів і мальв.

Нещодавно в українському правосудді сталася доволі цікава подія, яку чимало юристів вважають знаковою: Верховний суд України (ВСУ) під час розгляду однієї із земельних справ зробив правовий висновок, згідно з яким, якщо, грунтуючись на розпорядженні органу держвлади, в особи з’явилося право власності на ділянку, позбавити її такого права цей орган може лише на підставі законів держави, а не шляхом відміни свого рішення.  

У складі державної територіальної інспекції з питань праці в Сумській області — 30 посадових осіб, які обслуговують 76 тисяч суб’єктів господарювання. Саме на них покладено контроль за дотриманням трудового законодавства на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності. Це чи не єдиний орган в Україні, працівники якого мають право здійснювати перевірки без 10-денного попередження про її проведення. Інспекція тісно співпрацює з органами податкової служби, прокуратури, міліції, Пенсійним фондом.
Про це кореспонденту «Урядового кур’єра» розповідає її начальник Сергій ДВОРНИК. 

Рятувальник — професія мужніх і сильних духом людей, які без роздумів йдуть у вогонь і воду, кидають виклик небезпеці, рятуючи людські життя. Ми вже так звикли до цього стереотипу, що іноді навіть не замислюємося над його змістом. Однак і мужність, і сила духу якраз притаманні цим людям. Підтвердження цьому — численні приклади професійності рятувальників, їхньої самовідданості та героїзму.  
 — А інакше й бути не може, — каже начальник територіального управління МНС у Черкаській області генерал-майор служби цивільного захисту Віктор Гвоздь.