Широкі повноваження і вкрай важливі завдання, що стоять перед Державною інспекцією сільського господарства України, роблять її, без перебільшення, однією з найважливіших управлінських структур вітчизняного агропромислового комплексу. А якщо зважити, що АПК з його основним засобом виробництва — землею, мало не найкращою у світі, — є провідною ланкою національної економіки, роль Держсільгоспінспекції, створеної президентським указом у квітні 2011 року, взагалі важко переоцінити. На ці та інші теми ми спілкуємося із начальником Держсільгоспінспекції у Чернівецькій області Віталієм УСИКОМ.  

Виголошуючи вітальний з приводу Дня Незалежності спіч одній  людині, я після слів «і чарочку за здоров’я держави підняти повну» почув у відповідь невдоволене бурчання. Мовляв, я віддаю перевагу чарочці за здоров’я дружини, дітей, нарешті власного. Яка, набрякав гнівом добродій, держава, коли в нас це група людей, котра перебрала на себе її повноваження, змінила русло (у відомий бік) переваг та преференцій, найбільше фінансових! 

СПЕЦВИПУСК
"УРЯДОВОГО КУР'ЄРА"

Відомі діячі вітчизняного кінематографа і театру розмірковують про сьогодення і майбутнє галузі 

Нинішні надвисокі ціни на російське блакитне паливо болюче відбиваються на українській економіці та аж ніяк не додають міцності енергетичній безпеці нашої держави. З огляду на інформацію про хід переговорів з російською монополією ВАТ «Газпром» можна зробити висновок, що в найближчій перспективі імпортний газ не подешевшає.  

Головна проблема музейної сфери в сучасній Україні полягає в тому, що державні та комунальні музейні заклади, а також процеси, які забезпечують їхню роботу (зокрема реставрація, підготовка кадрів, нормативно-методичний супровід), багато в чому продовжують рухатися за пострадянською інерцією. Водночас ситуація навколо музеїв кардинально змінилася. Середовище, в якому діють музеї, стало конкурентним. З’явилися нові гравці, що змагаються за увагу публіки. Виникли суспільні відносини, яких раніше не було. Змінилася роль держави, яка не претендує на тотальний контроль за всіма аспектами музейної роботи. Змінилися можливості держави, виникла потреба залучати позабюджетні ресурси. 

Президент України
звільнив: 
призначив: 

Кабінет Міністрів України
призначив: 

 Михайло КУЛИНЯК, міністр культури України про модернізацію музейної галузі:

«Держава захистить майнові комплекси музеїв»

Перемоги українських кінематографістів на міжнародних фестивалях, цікавість глядачів, критиків та світової кіноспільноти до фестивального руху в Україні, початок зйомок спільних з європейськими кінодержавами картин, нарешті, цьогорічна прем’єра першого повністю українського фільму «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» — такими є ознаки змін, що сьогодні відбуваються у вітчизняному кінематографі. Головна з них — увага держави до галузі.  

«Коли помирає поет, то помирає щось таке, що не кожний здатний побачити», — так казав герой Івана Миколайчука в його фільмі «Вавилон ХХ». Ці слова і про його своєрідного хрещеника в кіно, його товариша Богдана Ступку. Акторові пощастило увійти до видатної неповторної когорти українських «поетів» кіно 60–70-х років минулого століття, побачити театральних легендарних майстрів і створити свій неповторний талановитий світ — Богдана Ступки. І якимось дивовижно-містичним чином він усе життя був пов’язаний із двома безсмертними філософами: Григорієм Сковородою та Іваном Франком. 

У навколишніх селах Сватівського району, що на Луганщині, мілуватців чомусь кличуть «французами». Жодного історичного під∂рунтя для цього немає. Колеги запропонували версію, що прізвисько приросло після якогось фільму кінця 50-х років ХХ століття, де молодий Микола Мащенко грав роль іноземця: стрункий чорнявий красень. Саме такий, якими видавалися французи тодішньому обивателю з глибинки. Може, саме так і народжуються легенди?