Не слід забувати, що профтехосвіта — інвестування в майбутнє нашої економіки. Втім, вітчизняні профтехнічні навчальні заклади сьогодні переживають нелегкі часи: недостатнє фінансування, застаріла матеріальна база, потреба в кваліфікованих викладачах. 
Тож про великі і малі клопоти «робітничих університетів» розповідає заступник голови Громадської ради освітян і науковців України Василь Петрович, який водночас очолює Міжрегіональне вище професійне училище зв’язку м. Києва. 

Відомий герой одного з найдовших телевізійних серіалів розділив українську багатомільйонну глядацьку аудиторію навпіл. Точніше сказати, на дві частини, одна з яких (за деякими коментарями та свідченнями) значно більша за іншу.   А предмет суперечки - принциповіше не буває: симпатичний хлопець цей ваш доктор Хаус чи поганець, який плюнув у душу всього українства?

У Херсоні три роки поспіль проводять Міжнародні екологічні форуми. Місія їхня, за задумом організаторів (міськради, ХТПП, Регіонального центру інвестицій і розвитку), — сприяння збереженню природних ресурсів і біологічного розмаїття, стимулювання міжрегіональної та міжнародної співпраці в царині охорони довкілля, пропаганда принципів «зеленої» економіки у виробництві. На останньому зібранні крім українських учасників — представників ділових і наукових кіл, депутатського корпусу, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів тощо —  були посланці Канади, Норвегії, Росії, Швеції. Ініціатор і натхненник форуму президент Херсонської ТПП Вікторія ОСТРОУМОВА — сьогоднішній гість «УК».

Мій знайомий живе у селі. У 1971 році на виділеній земельній ділянці побудував житловий будинок і господарські будівлі. Згідно з довідкою сільради, станом на 1991 рік це господарство належало до колгоспного двору, а ця людина зазначалася його головою. Будинок і споруди було прийнято в експлуатацію, але свідоцтво на право власності йому не видали, адже за тодішнім законодавством було достатньо реєстрації у погосподарській книзі сільради.  

Дуже швидко все змінюється на ринку праці. Зокрема, від інженера тепер вимагають ще й навичок висококваліфікованого робітника, а багато робітничих професій потребують глибоких інженерних знань. А тому, переконані освітяни, підготовка деяких спеціальностей має перейти від вищої школи до профтехнічних навчальних закладів. Щоб навести лад у цій сфері, освітяни вирішили розробити та запровадити для профтехосвіти нові державні стандарти — цим займається спеціальна міжвідомча робоча група.

«ДахаБраха» — український колектив, який утворився на початку 2000-х років, постійно гастролює за кордоном, а от на Батьківщині їх можна почути лише на етнофестивалях або придбавши диски сольних альбомів. Тому коли колектив завітав до Криму на фестиваль, я із задоволенням скористалася можливістю поспілкуватися з гуртом. Марку Галаневичу, єдиному власнику чоловічого голосу квартету, дівчата Ніна, Олена та Ірина довірили відповідати на запитання.  

Усі події мають розглядатися в контексті своєї доби — всебічно і комплексно. Тільки така точка зору буде переконливою і справді об’єктивною. Саме з цих позицій розглядають свою діяльність фахівці Українського інституту національної пам’яті. На зустрічі із залюбленими в минувшину свого краю і своєї держави чернігівцями у рамках просвітницької програми «Зустрічі на стародавньому Дитинці» вони розповіли про власне бачення суті таких понять, як «історична пам’ять» і «національна пам’ять» та співвідношення між ними. І підкріпили свою розповідь презентацією доброго десятка нових видань.  

Розкажіть, будь ласка, детально: які пільги на проїзд мають інваліди війни І, ІІ і ІІІ  груп? Хто і як контролює правильність надання пільг? А ще хочу дізнатися: що означають позначки «туди» і «назад» на талонах, що надають право на пільговий проїзд? Заздалегідь вдячний за відповідь.

Г. ШИРОКОВ,
м. Харків 

Період з 1917 до 30-х років ХХ сторіччя дослідники іменують «золотим століттям» української культури. Її спадок був настільки великим, що й після численних ідеологічних чисток та недбалого зберігання нащадкам залишилося чимало тодішніх артефактів. Виставка «Видавничий спадок українського ренесансу» в Науковій бібліотеці Одеського університету ім. Мечникова демонструє дві сотні раритетних українських видань, що з’явилися в перші роки радянської влади.  

Щороку у вітчизняному телепросторі зростає кількість різноманітних програм. І кожне нове шоу намагається привернути ще більше уваги глядачів, підняти ще вище свій рейтинг. Способи для цього можуть бути найрізноманітнішими: чи то по-справжньому цікава ідея, сюжет програми, чи якомога більше абсурду, який режисери телешоу намагаються видати за оригінальну ідею.