«Великий Перевіз» — ідеологія мистецького проекту і назва села біля річки Псел на Полтавщині. Там понад два десятиліття час від часу мешкають київські художники Тамара та Олександр Бабаки. Вони запрошують у своє обійстя художників різних генерацій і творчих уподобань. Про цей гоголівський край, здавна облюбований художниками, Олена Бабенцова висловилася так: «Буйна розкидиста природа прагне вивалитися за рамки формату». Митці втримують на полотні зникаючу культуру, минаючий час у містичних шатах дня і ночі, в спалахах духу, в пристрастях кольору, у ворожінні ліній та плям. Енергії, пульсації, експресії…

На базарчику в Єнакієвому, де городяни продають різноманітний крам, група донецьких письменників зупинилася біля імпровізованої розкладки з художніми книжками. «А Жуковський у вас є?» — напівжартома запитав один з літераторів. «Якщо вам потрібно, зараз дістанемо» — зраділа потенційним покупцям продавчиня. І відразу уточнила: «А який потрібно: отой чи наш?..»
Ми перезирнулися. По-перше, далеко не кожне промислове місто Донбасу має серед своїх почесних громадян сучасного письменника. 

 Їм обом по 52, народилися й росли недалеко один від одного — в селі Широкий Луг на Тячівщині та в місті Хуст, які на початку XX століття, коли закарпатські землі входили до Угорського королівства, належали до однієї адміністративно-територіальної одиниці — найбільшого за площею комітату Мараморош. Наприкінці того ж століття це дало право М. Дочинцю написати про їхнє з П. Мідянкою побратимство статтю з промовистою назвою: «На Мараморош Бог поклав перо».

Цими днями прес-служба управління Держгірпромнагляду по Сумській області поширила заяву, повідомивши про можливе опломбування більш як 20 ліфтів в обласному центрі. Причина задавнено-банальна — технічні несправності механізмів, які будь-якого дня можуть обернутися в кращому разі неприємностями, а в гіршому — бідою.  За великим рахунком, новина не тягне на сенсаційність, оскільки ліфтова «лихоманка» з певною періодичністю охоплює місто і, хоч як це прикро, до подібних збурень  городяни починають потроху звикати.  

Та 30—35% площ під озимими  доведеться пересівати, переконані експерти.
— Саме стільки площ під посівами озимих, насамперед у південних, південно- східних та частково центральних областях, недостатньо вкриті снігом, і можуть бути пошкоджені або знищені через зниження температури, — зауважила начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко під час конференції «Врожай-2012: що не всохло, те вимерзне?». — Остаточно оцінити обсяги втрат можна буде після відновлення вегетації, а площі пересіву — на початку березня.
 

Після помірного зимового періоду, що більше скидався на пізню осінь чи ранню весну, найсуворіша пора року вирішила різко нагадати про себе лютими морозами. Відвикли від них не лише пересічні громадяни, а й зношені комунікації, теплові та електричні мережі. Не забуваймо, що в комунальних та інших службах також працюють люди. Без них жодна техніка не зрушить із місця. Екстремальні ж холоди створюють для них подвійне випробування і наражають на подвійну небезпеку.

Один за одним шкільні класи порожніють: зимові холоди радують українських школярів незапланованими канікулами. Дбаючи про здоров’я своїх вихованців, навчальні заклади тимчасово призупиняють заняття. Адже зима не жартує — ще з понеділка позначка термометра за вікном невпинно опускається дедалі нижче, а в деяких областях сягає 30-градусної відмітки.

Тепла погода до середини зими сприяла комунальникам. Не лише серйозних аварій не було, а й вдалося зекономити газ. За словами першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Олександра Аліпова, у цей час спожили газу на 13% менше, ніж в 2010 році. А це – 1,2 млрд кубометрів. Однак нині на вулиці похолоднішало, очікується подальше зниження температури.  Тож доведеться газ включати на повну. Чи вдасться областям забезпечити нормальне функціонування систем життєзабезпечення, чи не допустять замерзання окремих будинків, а то й цілих міст? Ситуацію вивчали наші власні кореспонденти.

Від чого залежать ціни на зерно? Від того, яку ціну готовий платити за сільгосппродукцію споживач, вважає  голова правління публічного акціонерного товариства «Луганськмлин» Зінаїда Надьон. У луганських аграріїв є добра традиція щороку напередодні посівної збиратися і планувати закупівлі. Тому й тепер на засіданні Агроспілки у присутності голови цього всеукраїнського громадського об’єднання надали можливість виступити переробникові.

Таке переконання висловив голова Ради підприємців при Кабміні, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко під час «круглого столу» в УСПП за участю представників ринку зерна, громадських організацій, міністерств і відомств. Передовсім ішлося про нестачу вагонів для експорту, надання преференцій Укрзалізницею окремим учасникам ринку та недосконалу роботу дозвільних центрів, що працюють за принципом «єдиного вікна», але не задовольняють експортерів  ні  темпами, ні графіком роботи. Крім того, трейдерам знову нав’язують проведення дезінфекції вагонів за власний кошт.