Наступного року популярний бензин марки А-95 може подорожчати майже в 1,5 раза - до 14 грн за літр, а вартість дизпального сягне понад 13 грн за той самий літр. Це, так би мовити, песимістичний розвиток цінових подій. Аргументація прогнозу така — все буде залежати від державної політики в цьому питанні, зокрема, від податків, від того, якими вони будуть, адже нині вони складають понад 30% вартості пального. Мінінфраструктури пропонує підвищити акциз на окремі марки дизпального в 2-3 рази (до 110 євро/т), а на бензин на 10% (майже до 200 євро/т). Лише внаслідок введення нових ставок акцизу дизпальне може подорожчати на 60-70 коп./л, бензин — на 10-20 коп. (нині середні ціни на А-95 10,30 грн/л, на ДП — 9,65 грн/л). Другий чинник, який може призвести до росту цін, — введення чергового мита на імпортний бензин, — таке припущення висловив директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. Якщо рішення приймуть у грудні, то з січня до ціни бензину можна буде додати 1,3 грн/л, до ціни ДП — 80 коп./л. Враховуючи, що імпортне пальне та нафта закуповуються за долари, а валюта також може подорожчати, а в сукупності це призведе до підняття цінової планки на таку висоту, що подолати її не зможе більшість українських власників автотранспорту.

 З двох з половиною тисяч хворих на мієлолейкоз (рак крові) мають змогу вижити лише 560. Саме стільки поки що отримують дорогі ліки  безкоштовно, бо потрапили до програми «Право жити». На третину її фінансує держава, решта — благодійна допомога швейцарської фірми-виробника ліків. Хворі просять збільшити державну допомогу, втім, профільне міністерство не в змозі повністю забезпечити навіть обіцяні 30%. Тим часом на хронічний мієлолейкоз страждають здебільшого люди працездатного віку, тому цю хворобу називають раком молодих. 

Учора «Український дім» став місцем зустрічі представників великого бізнесу, які прибули до столиці на Об’єднавчий з’їзд Федерації роботодавців України, як між собою, так і з керівництвом владних структур. «Зроби для України краще» — таким було гасло зібрання.  

 Два таких заклади — діагностичний корпус обласної клінічної лікарні —Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф і Центральну диспетчерську службу швидкої та невідкладної медичної допомоги – відвідала в ході робочої поїздки до Харкова перший заступник Глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова. Саме там, за її словами, вона побачила цікаві ініціативи області в галузі медицини. «Вони гідні того, щоб поширити їх на територію всієї України. Зокрема йдеться про абсолютно новий підхід до роботи «швидкої», завдяки якому лікарі можуть доїжджати до пацієнта за 10 хвилин», — зазначила Ірина Акімова.

«Київводоканал» «пішов війною» проти пральних порошків. Щоправда, не всіх, а лише тих, які містять фосфати, а отже, вбивають українські водойми. Фахівці «Київводоканалу» зауважують, що вміст фосфатів та поверхнево активних речовин у побутових миючих засобах нищить водні ресурси. Водоканали очищають стоки біологічно активним мулом, а він через токсичний вплив фосфатів не повністю «справляється» з «завданням». Тож щороку все більше поверхневих і підземних вод України втрачають своє значення як джерела питного водопостачання. Торік на жодній водоймі не було «безфосфатної» ділянки. Ситуацію ж, яка склалася на Бортницькій станції аерації (БСА), фахівці називають критичною. 

Ми іноді забуваємо про те, що людина — лише дитя природи, а не всемогутній її господар. І днями стихія вкотре про це нагадала, змусивши людей відчути свою слабкість та залежність від благ цивілізації.

Почалося все з Північної Європи, де ураган «Беріт» наробив чимало лиха. Шквальний вітер «причесав» Польщу й увірвався на територію України. В ніч з 28 на 29 листопада його пориви в різних регіонах країни сягали 20—35  метрів за секунду. Стихія руйнувала будівлі й огорожі, перевертала сміттєві баки. Шматки дахів та господарський мотлох літали у повітрі. Вітер виривав з корінням і валив дерева, які падали іноді на автомобілі, ламав гілки, що калічили людей. 

Село Залісці, що в Збаразькому районі на Тернопіллі, здається, загубилося у глибинці серед ярів і невеликих гір. До райцентру звідси — понад 50 км. Але уклад населеного пункту, а може, й долю визначають усього 10 км. Саме такий відрізок мешканцям треба здолати, щоб з’єднатися «зі світом» — автомагістраллю. Ті ж самі 10 кілометрів — це ще й відстань із Залісців до Почаєва.

Після оприлюднення Указу Президента стосовно оптимізації системи центральних органів виконавчої влади дехто зі скептиків лише посміхався. І нагадував, якими були наслідки таких намірів за радянських часів, та й пізніше також. Коли після різних  реорганізацій та скорочень армія чиновників буквально через кілька місяців «зменшувалась» настільки, що  потім для їх розміщення доводилось підшуковувати нові  адмінбудівлі.  

«Ну ось. Я впав…» Так розпочинається у соціальній мережі Твіттер спілкування найбільшого  в Україні плавучого крана «LK-600 Захарій» з відвідувачами.  

Нещодавно Рівненський державний аграрний коледж став справжнім дискусійним майданчиком. На Всеукраїнській науково-практичній конференції представники аграрної освіти з різних куточків України обговорили проблеми та перспективи розвитку ринку землі напередодні його законодавчого впровадження.