Якщо на заході країни традиції святкування Різдва Христового віками передають з покоління в покоління, південні та східні області за тривалий час совєтізації частково втратили українські звичаї. Для багатьох людей старшого покоління відзначення Нового року важливіше, ніж Різдво. Та ситуація змінюється останніми роками. Завдяки небайдужим людям, які цінують народні обряди, відновлюють їх і навчають дітей та молодь.
Статті
«В Якимовій хаті кипіла робота. В печі тріщав вогонь та сичав борщ. Олена, мати Василькова, крутила голубці на вечерю. Василько сидів долі та м’яв мак до куті». Упізнали цей смачний початок оповідання «Ялинка» Михайла Коцюбинського? Так-от: у кулінарно-літературному закладі «Intermezzo», що має назву не менш відомої новели письменника, напередодні новорічних свят також кипіла робота. Утім, як і завжди. Щоправда, тут не сичав борщ і не крутили голубців. Натомість відвідувачам пропонують солодкі пончики — смаколики, якими колись полюбляв ласувати класик української літератури, творчість якого відображена у назві фаст-фуду на малій батьківщині у Вінниці.
Новорічно-Різдвяна пора – не лише гостини, святкування, це ще й час творити добро. Ірина Крупа цей життєвий постулат знає з дитинства. Мешкає вона, як і всі її діди-прадіди, бабусі-прабабусі, батьки у селищі Велика Березовиця, що неподалік Тернополя.
Днями біля головної міської ялинки у Львові на площі перед оперним театром розпочався щорічний фестиваль льодових скульптур. Протягом двох днів митці із крижаних брил створювали витвори мистецтва. Організатори кажуть, що цього року свідомо відмовилися від великих форм, проте кожна скульптура символічна та особлива. Львів’яни й численні гості міста, попри примхи погоди, фотографуються біля скульптури бика — східного символу нинішнього року, серця, янголів, крилатого лева, літери Я та жіночого силуету — уособлення доби Відродження.
Новорічні свята особливі. Вони дарують людям радість, надію на краще. Найбільше ж ці свята завжди любили діти, які з нетерпінням чекали Діда Мороза і Снігуроньку з подарунками. За традицією у музеї В.Г. Короленка у Полтаві щороку організовують короленківські новорічно-різдвяні вечори з цікавими розвагами, чаюванням, подарунками.
В Ужгороді хокей з’явився не сьогодні й не вчора. Ще перед Другою світовою цей вид спорту набув популярності. 1946-го, тобто вже наступного року після входження Закарпаття до складу України, місцева команда «Спартак-46» грала в найвищому дивізіоні тодішнього Радянського Союзу.
Угода про політичну співпрацю, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною і Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії, яка запрацювала з 1 січня 2021 року, замінить у двосторонніх відносинах з Великою Британією Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами — з другої. Наголошено, що новий міжнародний договір базується на Угоді про асоціацію з ЄС та є її продовженням у двосторонніх відносинах між Україною та Сполученим королівством.
Чи є світлий промінчик у напівтемній вітчизняній галузі культури? Ще й який! Зверніть увагу: останніми роками істотно побільшало охочих згадати й повторити відому фразу прем’єрміністра Великої Британії Вінстона Черчилля про роль і значення культури. Коли в роки Другої світової війни хтось із підлеглих запропонував заради оборони зменшити витрати на культуру, глава уряду запитав: «А за що ми тоді воюємо?»
Я звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини після померлої бабусі. У ході перевірки документів було виявлено розбіжності. Чи можливо внести зміни (виправлення) до необхідних документів?
Стаття 1. Визначити на 2021 рік: доходи Державного бюджету України у сумі 1.084.034.307,3 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України — у сумі 959.854.312,4 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 124.179.994,9 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону;
З Новим роком шлем вітання! Хай всі збудуться бажання! Щоби рік приніс завзято Щастя, радості багато! Щоб усе завжди вдавалось, Щоб від успіхів співалось, Щоби Ви були здорові, Щоб купалися в любові!
Здавалося б, що таке Новий рік? Число в календарі? Певна межа в житті? Так, але не тільки. Є в цій даті якась магія, щось таємничо сакральне. І хоч у різний час Новий рік святкували і в березні, й у вересні, і в січні, та й тепер двічі, ця дата далеко не проста. Як і самі новорічні традиції язичницько-християнського походження. Завжди новорічні свята вважали чарівним часом. Дуже довго жила й нині живе віра, що характер новорічного свята впливає на долю всього року. На цьому ґрунті сформувалося чимало звичаїв та обрядів.
Карантинний рік для уряду, яким він був? Якщо дивитися очима споживача, то, напевно, непоганим, незручності не стали катастрофами. Необхідні виплати проводилися, необхідні довідки отримувалися, сервіси, хоч і не миттєво, але працювали. Втім, яким він був, якщо дивитися очима власне посадовця, який координує роботу міністерств? Що вдалося, що ні, наскільки уразливою була бюрократична машина і чого чекати наступного року?
Ті, кому щастить побувати в гостях в Ірини Колтакової, яка живе в місті Глухові на Сумщині, не приховують захоплення, що межує з подивом. Ще б пак! Де ще можна побачити колекцію із 2263 дзвіночків (двох однакових немає) із 73 країн? У її помешканні представлено всі континенти планети за винятком хіба Антарктиди. Про кожен дзвіночок господиня розповідає настільки захопливо і з такими деталями, що подивуєшся: це ж треба так любити свою справу!
Те, що саме Пархомівку було обрано місцем великого збору господарів новорічних свят, не викликає жодних запитань, адже село корінням сягає у ХVІІ століття і бере початок з невеличкого хутора. А хутір, як відомо, — обитель чарівництва, казкових подій та феєричних дійств. А ще тут є палац, який звів наприкінці ХVІІІ століття граф Подгорічані, де нині розмістився один з найцікавіших сільських музеїв України і в якому без особливих зусиль можна відшукати таємничі чарівні атрибути новорічних святкувань.
У бібліотеку-філіал №11 Полтавської міської централізованої бібліотечної системи завжди хочеться приходити. Тут особлива аура. Гріє душу усвідомлення того, що в цьому будинку бував колись великий українець Микола Скліфосовський, члени його родини, друзі. Їх пам’ятають могутні крислаті дуби, з весни й до холодів тішать око клумби, посеред яких над криницею гордовито стоїть на одній нозі журавель. Його так майстерно розфарбували, що він видається живим. Поряд у квітнику тече маленький потічок, береги якого з’єднано місточком із пластикових пляшок. А на бірюзовій воді ростуть лілеї й плавають білі лебеді.
Новоріччя прагне чепуритися. Як саме? Це вже справа кожного з нас. Ольга Давида з Тернополя про те, аби прикрасити ялинку, оселю новорічно-різдвяної пори, турбується ще з літа. Приїжджаючи на вихідні до батьківської садиби в мальовниче село Устечко біля Дністра в Заліщицькому районі, бере кошик і йде в ліс, на луки, в сад. Збирає шишки, жолуді, горішки, каштани, кісточки плодових дерев, лозу, різні рослини. Усе засушує. І фантазує, які з цього всього природного матеріалу можна створити композиції.
Всесвітня метеорологічна організація — спеціальна установа ООН, що вивчає клімат, — оголосила переможців щорічного конкурсу на найкращі фото погодних явищ. Їх ВМО використає для календаря на 2021 рік.
Коли письменниця Олена Медведєва зайшла в палату у відділенні дитячої онкогематології, в кутку побачила маленьку зболену дівчинку. Та дрімала.
Перший місяць зими в метеорологічних спостереженнях позначено небувалою кількістю незвичайних природних катаклізмів. Ось лише кілька найрезонансніших: потужний землетрус амплітудою 5,6 бала в Новій Гвінеї, виверження вулканів в Індонезії та на Сицилії, нищівна повінь у Таїланді, ураганний шторм на Азові й буревії у південних областях України, снігопади у США та Японії. Але стихійні лиха трапляються на обмежених територіях. Нині людство потерпає від глобальної біди — пандемії коронавірусної хвороби. Боротимемося ми з нею й у новому році.